Єдиний унікальний № 946/6833/25
Провадження № 1-кп/946/476/25
Іменем України
03 вересня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166150000235, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Саф'яни Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
01.10.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 390-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до пробаційного нагляду на строк один рік;
28.01.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 126, ч. 4 ст. 70 КК до позбавлення волі на строк один рік (вирок не набрав законної сили на час ухвалення цього вироку),
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_2 , захисник ОСОБА_4 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2024 ОСОБА_2 засуджений за ст. 390-1 КК до пробаційного нагляду на строк один рік з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вирок суду набрав законної сили 08.11.2024 та направлений для виконання до Ізмаїльського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (далі - орган пробації). Так, 16.01.2025 в приміщені органу пробації ОСОБА_2 був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування призначеного покарання у виді пробаційного нагляду, де останньому роз'яснено, що ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов'язків, передбачених ст. ст. 49-1, 49-3 Кримінального виконавчого кодексу України (далі - КВК) та ст. 59-1 КК, а також попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду. У той же день ОСОБА_2 був ознайомлений з постановою органу пробації про встановлення днів явки для реєстрації. Однак, ОСОБА_2 , будучи ознайомленим з вироком та обов'язками, покладеними на нього вказаним вироком суду, попередженим про правові наслідки, які настають за невиконання покладених на нього обов'язків, усвідомлюючи необхідність відбування покарання, призначеного вироком суду, маючи реальну можливість його відбути, реалізовуючи свій протиправний умисел на ухилення від відбування покарання, в порушення вимог ч. 3 ст. 49-3 КВК, діючи всупереч інтересам правосуддя, в частині забезпечення виконання покарання, порушуючи покладені на нього обов'язки, умисно ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Так, ОСОБА_2 не прибув до органу пробації для реєстрації 13.05.2025, 27.05.2025, 10.06.2025, 24.06.2025, 08.07.2025, про що 09.07.2025 ОСОБА_2 було винесено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Після чого, ОСОБА_2 , будучи повторно ознайомленим із правилами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не прибув до органу пробації для реєстрації 12.08.2025.
2.Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 389 КК, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Формулювання статті (частин статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
…
3. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду -
карається обмеженням волі на строк до трьох років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
5.Отже, враховуючи, що санкцією ч. 3 ст. 389 КК передбачене основне покарання у виді обмеження волі, тобто покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 389 КК є кримінальним проступком.
6.Відповідно ж до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
7.В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
8.До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість.
9.Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 2982 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
10.Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
11.Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
12.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття.
13.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
14. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
15.Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти правосуддя.
16.Згідно медичним довідкам, ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю.
17.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_2 , його щирого каяття, відсутності обставин, що обтяжують його покарання, а також того, що він має незняту та непогашену судимість за вчинення також кримінального проступку, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе з призначенням йому покарання у виді обмеження волі, але у нижніх межах санкції ч. 3 ст. 389 КК. На думку суду, призначення такого покарання буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
18.Також з урахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за цим вироком під час відбування покарання за іншим вироком, яким він засуджений за кримінальний проступок до пробаційного нагляду, а також після ухвалення відносно нього іншого обвинувального вироку, який хоч і не набрав законної сили на час ухвалення цього вироку, але яким обвинуваченому призначене реальне покарання у виді обмеження волі, суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК за цим вироком.
19.При призначенні покарання ОСОБА_2 суд також враховує те, що відносно нього Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 28.01.2025 був ухвалений обвинувальний вирок, яким його було визнано винуватим у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, та призначене остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (за вироками Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2025 та від 01.10.2024), згідно ч. 4 ст. 70 КК, у виді обмеження волі на строк один рік. Однак, у зв'язку з тим, що вказаний вирок від 28.01.2025 не набрав законної сили на день ухвалення цього вироку про кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 після ухвалення зазначеного попереднього вироку від 28.01.2025, то суд позбавлений можливості застосувати положення ст. 71 КК та призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків. При цьому суд звертає увагу, що питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішено виключно після набрання законної сили обома вироками місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконуватимуться вироки, в порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст.537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК. А що стосується вироку від 01.10.2024, то суд не може врахувати його при призначенні покарання за цим вироком, оскільки він вже врахований при призначені покарання за вироком від 28.01.2025, який на даний час не набрав законної сили.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
20.Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375, 381 - 382 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
2.Вирішити питання про застосування ОСОБА_2 покарання за наявності кількох вироків у порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК, у разі та після набрання законної сили цим вироком та вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2025.
3.На підставі ч. 1 ст. 58 КВК строк покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_2 на облік у виправному центрі.
4. ОСОБА_2 в силу ст. 57 КВК зобов'язаний за рахунок держави виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку самостійно не пізніше трьох діб з дня одержання припису уповноваженого органу з питань пробації про виїзд до місця відбування покарання.
5.У разі невиїзду ОСОБА_2 до місця відбування покарання без поважних причин або його ухилення від отримання припису направити його до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
7.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
9.Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1