Березівський районний суд Одеської області
03.09.2025
Справа № 494/1972/25
Провадження № 2-н/494/213/25
03.09.2025 року суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,
До провадження суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу.
Заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість станом на 30.06.2025 року в розмірі 34823,08 гривень, за споживання природного газу за період 01.08.2022 року по 30.06.2025 року та судовий збір в розмірі 302,80 гривень.
Дослідивши матеріали даної заяви та додані до неї документи вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, згідно з ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п.п.3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст.163 цього Кодексу.
Заявником до заяви про видачу судового наказу долучено лише розрахунок заборгованості, не підписаний сторонами бланк Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Натомість, належних і допустимих доказів на підтвердження того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальні мережі України» та ОСОБА_1 укладено договір постачання природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору, що відповідає п.п.1.3, 1.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам і є невід'ємною його частиною, до заяви про видачу судового наказу не долучено.
Враховуючи вищенаведене, те що вказана заява про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України, а саме до заяви не додано: копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі між заявником та боржником ОСОБА_1 , за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості за використаний природний газ; копію заяви-приєднання споживача до умов договору, а тому вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 163, 165, 166, 167, 260 ЦПК України, суддя,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Панчишин А.Ю.