Справа № 674/355/22
Провадження № 1-кп/674/7/25
іменем України
28 серпня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників: адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021242230000008 від 07 травня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.191, ч.4 ст.358 КК України,
В провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області знаходиться вказане кримінальне провадження.
Згідно з обвинувальним актом органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за таких обставин.
Рішеннями сесії Дунаєвецької селищної ради від 26.08.2016 №1-11/2016 та першої сесії Новодунаєвецької селищної ради від 27.11.2020 №18-1/2020 ОСОБА_4 затверджено на посаду старости села Малий Карабчіїв. ОСОБА_4 постійно обіймає в органах місцевого самоврядування посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, з урахуванням ст.18 та примітки 1 до ст.364 КК України, являється службовою особою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.01.1994 ОСОБА_9 складено заповіт, згідно якого на випадок смерті все її майно, де б воно не було із чого б не складалося і взагалі все, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповідає синові ОСОБА_10 . Вказаний заповіт 19.02.1994 посвідчено секретарем виконавчого комітету Малокарабчіївської сільської ради народних депутатів Дунаєвецького району Хмельницької області та зареєстровано в реєстрі за №6. Станом на день смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в неї на праві власності відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0260205 перебувала земельна ділянка розміром 2,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості у землі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Малий Карабчіїв, Дунаєвецького району Хмельницької області.
30.12.2019 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), до виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради звернувся ОСОБА_5 із заявою від 30.12.2019 про видачу дублікату заповіту ОСОБА_9 , посвідченого секретарем Малокарабчіївської сільської ради Дунаєвецького району 19.02.1994 і зареєстрованого у реєстрі за №6. В подальшому, 21.01.2020 о 9 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старости, на своєму робочому місці в приміщенні старостату у АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди на користь третіх осіб, за відсутності примірника документа в наряді (справі) органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи, що заповіт від 19.01.1994 ОСОБА_9 на ОСОБА_5 не складався та не підписувався, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020, у якому зазначила завідомо неправдиві відомості про те, що все належне майно ОСОБА_9 на випадок її смерті вона заповідає ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_4 упродовж тривалого часу проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Вказаний завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020 ОСОБА_4 засвідчила особистим підписом в графі «Староста с. Малий Карабчіїв Н.М. Язаджі», скріпила його відтиском гербової печатки Дунаєвецької селищної ради та зареєструвала у реєстрі вчинення нотаріальних дій виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області за №2-1, чим надала дублікату заповіту від 21.01.2020 статус офіційного документу у відповідності до примітки ст.358 КК України.
В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020 за №2-1, подав його до Дунаєвецького районного суду разом з позовом до Дунаєвецької селищної ради про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Рішенням Дунаєвецького районного суду від 24.06.2020 у справі №674/616/20 за ОСОБА_5 визнано право на земельну ділянку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Світанок» с. Малий Карабчіїв Дунаєвецького району Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, що належало ОСОБА_9 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0260205. Як наслідок, ОСОБА_5 отримав право та 13.10.2021 зареєстрував на своє ім'я земельну ділянку площею 2,1586 га з кадастровим номером 6821885200:03:002:0066, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с.Малий Карабчіїв, з нормативною грошовою оцінкою вказаної земельної ділянки 74509,30 грн, якою на день смерті володіла ОСОБА_9 . Внаслідок вищевказаних неправомірних дій ОСОБА_4 щодо складання та видачі завідомо неправдивого документу - дублікату заповіту від 21.01.2020, у зв'язку з втратою права на отримання спадщини на майно померлої ОСОБА_9 , яким вона володіла на момент смерті загальною вартістю 74509,30 грн, законним правам та інтересам потерпілого ОСОБА_10 завдано майнової шкоди на вказану суму.
Крім того органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, за таких обставин.
В грудні 2019 - січні 2020 років у старости села Малий Карабчіїв ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном на користь ОСОБА_5 , з яким вона упродовж тривалого часу проживає однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме земельною ділянкою (паєм) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі померлої ОСОБА_9 , яким вона володіла на момент смерті, шляхом зловживання своїм службовим становищем. З цією метою, 30.12.2019 у невстановлений в ході досудового розслідування час до виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради звернувся ОСОБА_5 із заявою від 30.12.2019 про видачу дублікату заповіту ОСОБА_9 , посвідчений секретарем Малокарабчіївської сільської ради Дунаєвецького району 19.02.1994 і зареєстрованого у реєстрі за №6. В подальшому, 21.01.2020 о 9 год 30 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старости, на своєму робочому місці в приміщенні старостату у АДРЕСА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди на користь третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, за відсутності примірника документа в наряді (справі) органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи, що заповіт від 19.01.1994 ОСОБА_9 на ОСОБА_5 не складався та не підписувався, склала та видала ОСОБА_5 завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020, у якому зазначила завідомо неправдиві відомості про те, що все належне майно ОСОБА_9 на випадок її смерті вона заповідає ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_4 упродовж тривалого часу проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020 за №2-1, подав його до Дунаєвецького районного суду разом з позовом до Дунаєвецької селищної ради про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Рішенням Дунаєвецького районного суду від 24.06.2020 у справі №674/616/20 за ОСОБА_5 визнано право на земельну ділянку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Світанок» с.Малий Карабчіїв Дунаєвецького району Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, що належало ОСОБА_9 , на підставі сертифікату на право на земельну пастку (пай) серії ХМ №0260205. Як наслідок, ОСОБА_5 отримав право та 13.10.2021 зареєстрував на своє ім'я земельну ділянку площею 2,1586 га з кадастровим номером 6821885200:03:002:0066, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с.Малий Карабчіїв, з нормативною грошовою оцінкою вказаної земельної ділянки 74509,30 грн, якою на день смерті володіла ОСОБА_9 . Внаслідок вказаних протиправних дій законним правам та інтересам потерпілого ОСОБА_10 завдано майнову шкоду на суму 74509,30 грн.
Згідно обвинувального акту органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.191 КК України, за таких обставин.
В грудні 2019 - січні 2020 років, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 спільно із старостою с. Малий Карабчіїв Кам'янець- Подільського району, Хмельницької області ОСОБА_4 , які упродовж тривалого часу проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, виник єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою (паєм) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі померлої ОСОБА_9 . З цією метою, 30.12.2019 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), до виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради звернувся ОСОБА_5 із заявою від 30.12.2019 про видачу дублікату заповіту ОСОБА_9 , посвідчений секретарем Малокарабчіївської сільської ради Дунаєвецького району 19.02.1994 і зареєстрованого у реєстрі за №6. В подальшому, 21.01.2020 о 9 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старости, на своєму робочому місці в приміщенні старостату у АДРЕСА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди на користь третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, за відсутності примірника документа в наряді (справі) органу місцевого самоврядування, усвідомлюючи, що заповіт від 19.01.1994 ОСОБА_9 на ОСОБА_5 не складався та не підписувався, склала та видала ОСОБА_5 завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020, у якому зазначила завідомо неправдиві відомості про те, що все належне майно ОСОБА_9 на випадок її смерті вона заповідає ОСОБА_5 , з яким ОСОБА_4 упродовж тривалого часу проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи завідомо неправдивий офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020 за №2-1, подав його до Дунаєвецького районного суду разом з позовом до Дунаєвецької селищної ради про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Рішенням Дунаєвецького районного суду від 24.06.2020 у справі №674/616/20 за ОСОБА_5 визнано право на земельну ділянку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Світанок» с. Малий Карабчіїв Дунаєвецького району Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, що належало ОСОБА_9 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0260205. Як наслідок, ОСОБА_5 отримав право та 13.10.2021 зареєстрував на своє ім'я земельну ділянку площею 2,1586 га з кадастровим номером 6821885200:03:002:0066, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Малий Карабчіїв, з нормативною грошовою оцінкою вказаної земельної ділянки 74509,30 грн, якою на день смерті володіла ОСОБА_9 . Внаслідок вказаних протиправних дій законним правам та інтересам потерпілого ОСОБА_10 завдано майнову шкоду на суму 74509,30 грн.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , отримавши завідомо підроблений для нього офіційний документ - дублікат заповіту від 21.01.2020 за №2-1, діючи з корисливих мотивів, прийняв рішення про його використання з метою обернення на свою користь земельної ділянки (паю) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі померлої ОСОБА_9 . З цією метою ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, 04.06.2020 (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), використав шляхом надання копії завідомо підробленого для нього офіційного документу - дублікат заповіту від 21.01.2020 за №2-1 до Дунаєвецького районного суду разом з позовом до Дунаєвецької селищної ради про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Рішенням Дунаєвецького районного суду від 24.06.2020 у справі №674/616/20 за ОСОБА_5 визнано право на земельну ділянку (пай) розміром 2,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Світанок» с. Малий Карабчіїв Дунаєвецького району Хмельницької області, як за спадкоємцем за заповітом, що належало ОСОБА_9 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0260205. На підставі вищевказаного рішення суду ОСОБА_5 отримав право та 13.10.2021 зареєстрував на своє ім'я земельну ділянку площею 2,1586 га з кадастровим номером 6821885200:03:002:0066 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами с. Малий Карабчіїв, з нормативною грошовою оцінкою вказаної земельної ділянки 74509,30 грн, якою на день смерті володіла ОСОБА_9 . Внаслідок вказаних протиправних дій законним правам та інтересам потерпілого ОСОБА_10 завдано майнову шкоду на суму 74509,30 грн.
В судовому засіданні захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_6 подав письмове клопотання щодо звільнення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання зазначив, що як вбачається зі змісту обвинувального акту ОСОБА_4 інкримінується вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень 21.01.2020, отже станом на 27.08.2025 сплинуло більше 5 років; ОСОБА_5 - вчинення дій в період з 21.01.2020 по 07.08.2020 (дата набрання рішенням суду про визнання права на земельну частку (пай) законної сили), тому пройшло вже більше 5 років. Тому на підставі ст. 49 КК України просить закрити дане кримінальне провадження. Також вказав, що майнове право є також об'єктом земельних відносин, злочин є закінченим з моменту набуття такого права.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заявлене клопотання щодо звільнення її від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності, висловила, що розуміє правові наслідки закриття кримінального провадження з вказаних підстав, зокрема що сплив строків давності не є реабілітуючою підставою.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності, висловив що розуміє правові наслідки закриття кримінального провадження з вказаних підстав, зокрема що сплив строків давності не є реабілітуючою підставою.
Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_7 підтримала подане клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_3 частково заперечував проти задоволення даного клопотання. Зазначив, що наявні підстави для закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358 КК України, а для закриття в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК України - відсутні такі підстави. Також вказав, що злочин, передбачений ст. 191 КК України є злочин з матеріальним складом, право власності та відповідно на розпорядження майном - земельною ділянкою виникло з моменту її державної реєстрації.
Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримав думку прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченим правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, в тому числі, що це не є реабілітуючою підставою, при вирішенні клопотання суд зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст.288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.191, ч.4 ст.358 КК України.
Як зазначено вище в обвинувальних актах кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за позицією органу досудового розслідування, вчинені в період часу з30.12.2019 по 13.10.2021.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені: ч.1 ст.366 КК України відноситься до нетяжких злочинів, ч.4 ст.358 КК України - до кримінальних проступків.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Положення ч.1 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України і ст.49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок невідкладно розглянути наведене в цих положеннях питання.
Як роз'яснено в постановах Верховного Суду від 22.05.2025 у справі № 709/2049/17, від 18.02.2025 у справі №702/2049/17, якщо клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності було подано в ході судового розгляду справи по суті, під час або після стадії з'ясування обставин та перевірки їх доказами (ст.363 КПК України), то суд за результатами розгляду цього клопотання, установивши наявність підстав для застосування положень ст.49 КК України, у своєму рішенні може (однак не зобов'язаний) установити факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину.
За змістом постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише такий сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
Даних про те, що в зазначені строки обвинувачені ухилялися від слідства чи суду матеріали кримінальних проваджень не містять.
Враховуючи, що з моменту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України минули диференційовані у п.2 ч.1 ст.49 КК України строки притягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, суд вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення зазначених кримінальних правопорушень підлягає задоволенню.
Тому суд вважає за можливе звільнити обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п. 2 ч.1 ст.49 КК України та закрити щодо них кримінальні провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.
Поряд з цим клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності в частині обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно за ч.2 ст.191 та ч.2 ст.27, ч.2 ст.191 КК України не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Частина 2 ст.191 КК України відноситься до нетяжкого злочину з санкціями, в тому числі, обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Як зазначено вище ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні відповідних діянь, в тому числі за ч.2 ст.191 КК України в період часу по 13.10.2021. Твердження сторони захисту про закінчення відповідних дій обвинуваченими ОСОБА_5 07.08.2020, а ОСОБА_4 21.01.2020 є власним розумінням обставин справи та відповідною позицією, яка не відповідає наведеному вище.
Станом на час постановлення цієї ухвали п'ятирічний строк, передбачений для можливості звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження не сплив, а тому в задоволенні клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень відповідно за ч.2 ст.191 та ч.2 ст.27, ч.2 ст.191 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності слід відмовити.
Керуючись ст.49 КК України, с.ст.284, 372, 395 КПК України, -
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження №42021242230000008 від 07 травня 2021 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження №42021242230000008 від 07 травня 2021 року, у частині обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В задоволенні решти клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала в частині закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1