Справа № 944/4640/25
Провадження №2-о/944/394/25
03.09.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про встановлення факту внутрішньо переміщеної особи,
29.08.2025 року ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства звернулася до Яворівського районного суду Львівської області з заявою про встановлення факту внутрішньо переміщеної особи, а саме встановити що, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, яка у 2015 році залишила місце проживання в Автономній Республіці Крим у зв?язку з її тимчасовою окупацією та переселилася до м.Новояворівськ, Яворівського району Львівської області. Визнати цей факт таким, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи з 2015 року.
Необхідність встановлення факту заявник мотивує відмовою Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи.
Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження по справі з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» - внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Згідно з п.3 та 4 ч.1 ст.2 цього Закону - уповноваженими суб'єктами є: органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим; центри надання адміністративних послуг.
Аналізуючи суб'єктний склад цих правовідносин, їх предмет та характер суддя дійшов висновку, що у цих правовідносинах має місце публічно-правовий спір, тобто спір з суб'єктом владних повноважень щодо його дій чи бездіяльності.
Суд зауважує, що при зверненні заявниці до суб'єкта владних повноважень із вимогами здійснити дії або надати рішення про відмову такі дії або бездіяльність можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, у межах якого можливо підтвердити факт проживання на підставі наявних документів.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.
За таких обставин у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про встановлення факту внутрішньо переміщеної особи, слід відмовити та роз'яснити позивачу її право звернутися із вказаною позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2-5 ст. 186, 260, 261, п. 7 ч. 1 ст. 353, 354, 355 ЦПК України,
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про встановлення факту внутрішньо переміщеної особиу, - відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України у зв'язку із тим, що цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію цієї ухвали та позовну заяву з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, її право на звернення до суду шляхом подання позову на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М.Матвіїв