ЄУН: 203/4120/25
Провадження №: 2/336/4056/2025
іменем України
03 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Боєв Є.С, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості до Центрального районного суду м. Дніпра.
Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 19.06.2025 року витребувано з Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача ОСОБА_1 .
14.08.2025 до Центрального районного суду м. Дніпра надійшла інформація від Міністерства соціальної політики України, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 з 22.03.2022. Взято на облік 30.03.2022; знято з обліку: 13.12.2022.
Ухвалою Центрального районного суду м. Дніпра від 14.08.2025 справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа надійшла в провадження судді Боєва Є.С.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що справа помилково направлена за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
Відповідно до ст .4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред'явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з нормами ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Відповідно до інформації Міністерства соціальної політики України,відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживала у АДРЕСА_2 з 22.03.2022 року до 13.12.2022 (дати зняття з обліку як внутрішньо переміщеної особи).
Тобто, особа наразі не мешкає у м. Запоріжжі, відомості про місце реєстрації відповідача невідомо.
Згідно з ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Отже, останнє зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , що теріторіально підсудно Лівобережному районному суду м. Маріуполь. Але відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25.04.2025 року, з 30.04.2025 року змінено найменування Ленінського районного суду міста Дніпропетровська на Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Отже, суддя Центрального районного суду м. Дніпра від 19.06.2025 року помилково визначив територіальну підсудність вказаної справи за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, суд доходить висновку про необхідність направити справу, як помилково направлену, до Новокодацького районного суду міста Дніпра.
При цьому вказане рішення не є спором щодо підсудності, як це визначено у ст. 32 ЦПК України, оскільки справа була надіслана до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя помилково, тобто всупереч приписів ст. 31 ЦПК України.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Цивільну справу 203/4120/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати до Новокодацького районного суд міста Дніпра, як таку, що направлена до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя помилково.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Є.С. Боєв