Справа № 309/1479/25
Провадження № 1-кп/309/110/25
02 вересня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071050000117 від 22 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою або шляхом зменшення застави до 60 000 грн., або шляхом його заміни на домашній арешт.
Подане клопотання мотивує тим, що у даному кримінальному провадженні він є невинуватим, злочин скоїв інший чоловік, а тому не розуміє чому він під вартою. Також суд визначаючи заставу, не досліджував його платоспроможність, внести заставу у розмірі 151 400 грн він не має можливості, а тому просить віднайти можливість зменшити заставу нижче від найнижчої межі, а саме до розміру 60 000 грн. Якщо суд не віднайде можливості зменшити заставу, то просить застосувати до нього альтернативний запобіжний захід - домашній арешт.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Просить зменшити йому заставу або змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу також підтримала, вважає, що ризики необґрунтовані. Свідки та потерпілий уже допитані. ОСОБА_4 не має наміру ухилятися від суду чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 відносно задоволення клопотання заперечила. Зазначила, що домашній арешт не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків. Щодо вимоги про зменшення застави, то просить врахувати, що в інших кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_4 вже вносилася застава, після чого ним вчинялися нові кримінальні правопорушення. Тобто застава у невеликому розмірі також не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071050000117 від 22 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
У даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зокрема ухвалою Хустського районного суду від 13.08.2025 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого, ОСОБА_4 по 17 жовтня 2025 року включно. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України. Визначено заставу у розмірі 151 400 грн. грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ухвала суду про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою вмотивована тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 встановлена ухвалою слідчого судді і наразі під сумнів судом не ставиться.
Суд не вбачає підстав наразі для якогось іншого висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , а щодо його твердження про те, що показами потерпілого та свідків підтверджується його невинуватість то слід зазначити, що зокрема потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні дав свідчення, що саме ОСОБА_4 вкрав у нього телефону під'їзді, що є достатнім для обґрунтованості підозри.
Згідно з п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так ризиками, які дали підстави обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суддя вважав те, що ОСОБА_4 неодружений, з середньою освітою, офіційно не працює, раніше не судимий, однак наразі в провадженні Хустського районного суду перебувають декілька кримінальних проваджень, де обвинуваченим є ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів. На цей час, всі свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, суд вважав недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
При визначенні розміру застави вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в провадженні Хустського районного суду перебувають шість кримінальних проваджень, де обвинуваченим є ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На даний момент відпав лише ризик впливу на свідків, позаяк всі свідки та потерпілий у даному кримінальному провадженні уже допитані.
Водночас доводи клопотання ОСОБА_4 не ставлять під сумнів наявність інших указаних вище ризиків, а також не дають достатніх підстав для можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту. Посилання захисника щодо відсутності таких ризиків, зокрема ухилятися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, є недоречними.
Що стосується доводів клопотання щодо несправедливого розміру застави, то суд, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому обвинувачений ОСОБА_4 , його сімейний та майновий стан, беручи до уваги наявність в провадженні Хустського районного суду декілька кримінальних проваджень, де обвинуваченим є ОСОБА_4 за вчинення корисливих злочинів, вважає, що визначення застави у меншому розмірі ніж 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не зможе належним чином забезпечити виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд вважає при цьому доречним покликання прокурора на те, що сплата ОСОБА_4 застави у інших кримінальних правопорушення, не убезпечили від вчинення ним нових корисливих злочинів.
Відтак з наведеного вище вбачається, що обставини, на які посилається ОСОБА_4 в клопотанні про зміну запобіжного заходу, не є достатніми для зміни запобіжного заходу, у тому числі й для зменшення визначеної йому судом застави, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 201, 372, 375, 309 КПК України, -
в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 03.09.2025 о 09:30 год.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1