Справа № 345/73/25
Провадження № 2/345/2121/2025
про залишення позовної заяви без руху
02.09.2025 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В., ознайомившись із матеріалами зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сметанікова Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» про визнання недійсним договору споживчого кредиту,
у провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває на розгляді справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник відповідача звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору 3291577 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладений ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 від 23.11.2022.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та додані до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Разом із тим, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач за зустрічним позовом посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Позивач у зустрічній позовній заяві просить визнати недійсним договір про споживчий кредит №3291577, укладений 23.11.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, зокрема, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Згідно із ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Водночас, як вбачається з зустрічної позовної заяви, підставою звернення позивача з позовом до суду не є порушення відповідачем Закону України "Про захист прав споживача" (позов не містить посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом), а визнання недійсним договору про споживчий кредит.
Згідно з п. п. 1, 7 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про споживче кредитування" цей закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.
Згідно із преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Отже, між сторонами виник спір, який не стосується захисту прав споживача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 12.04.1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Отже, позивачу необхідно сплатити при подачі в електронній формі позовної заяви з вимогою про визнання недійсним договору судовий збір у розмірі 968,96 грн. з застосуванням коефіцієнту пониження 0,8 (1211,20 *0,8=968,96).
Відтак, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. та надати до суду оригінал квитанції або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, позивачу рекомендовано усунути вищевказані недоліки зустрічної позовної заяви.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 175-177, 185, 194, 260, 261 ЦПК України, суд
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сметанікова Андрія Васильовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» про визнання недійсним договору споживчого кредиту - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: