ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17215/25
провадження № 2/753/11120/25
про залишення позовної заяви без руху
"29" серпня 2025 р. м. Київ
суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач в якості співвідповідача у справі вказує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто неповнолітню особу.
У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена (ч. 2 ст. 47 ЦПК України).
Оскільки діючим законодавством не передбачено можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права, тому для вирішення заявлених позивачем вимог необхідно було зазначити в суб'єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітнього відповідача.
Так, неповнолітня особа, зазначена позивачем в суб'єктному складі позовної заяви не може бути відповідачем по даній справі, оскільки дана особа немає цивільної процесуальної дієздатності та не може здійснювати цивільні процесуальні права, а також виконувати свої обов'язки в суді.
Також звертаючись із позовм позивач просить суд: «Стягнути солідарно з Відповідача/Відповідачів, що є власниками/зареєстрованими/проживають за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги сумою 144 828,17 грн, яка складається з:...».
Однак, у позовній заяві відсутнє будь-яке посилання, що відповідачі є власниками (співвласниками) квартири АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід уточнити зміст позовних вимог, зокрема, конкретизувати суб'єктний склад відповідачів та порядок стягнення з відповідача (відповідачів) заявленої суми заборгованості та подати позовну заяву у новій редакції.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позову до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК