Номер провадження: 11-кп/813/211/25
Справа № 501/1955/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
14.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
захисників - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_19 , захисника обвинуваченого ОСОБА_22 - адвоката ОСОБА_23 , прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 , керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_24 на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 21.02.2022 у кримінальних провадженнях №42016161010000062, 12016162500000562, 42016160690000080, 42017160690000030, 12017160160001030 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України;
ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чорноморська Одеської області, громадянина України, мешкає за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371КК України;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396 КК України;
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_9 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ст. 386, ч. 2 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України;
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_11 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України;
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_12 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_15 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, визнано невинуватим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, і виправдано.
Визнано ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК, невинуватим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, і виправдано.
Визнано ОСОБА_10 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, невинуватим на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, і виправдано.
Визнано ОСОБА_13 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, невинуватим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, і виправдано.
Визнано ОСОБА_17 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ст. 386, ч. 1 ст. 121 КК України, визнати невинуватим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, і виправдано.
Визнано ОСОБА_25 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України, невинуватим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, і виправдано.
Визнано ОСОБА_25 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначено йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавленні волі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 75, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_25 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Визнано ОСОБА_9 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України і призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 371 КК України у виді 1 року обмеження волі,
-за ч. 2 ст. 365 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки,
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням його на підставі ст. 54 КК України, спеціального звання - майор поліції.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_9 від призначеного покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено обвинуваченому ОСОБА_9 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням його, на підставі ст. 54 КК України, спеціального звання - майор поліції.
Визнано ОСОБА_12 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України і призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 371 КК України у виді 1 року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 365 КК України у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням його на підставі ст. 54 КК України спеціального звання - молодший лейтенант поліції.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_12 від призначеного покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено обвинуваченому ОСОБА_12 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням його, на підставі ст. 54 КК України, спеціального звання - молодший лейтенант поліції.
Визнано ОСОБА_11 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України і призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 371 КК України у виді 1 року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 365 КК України у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням його на підставі ст. 54 КК України спеціального звання капітан поліції.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_11 від призначеного покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено обвинуваченому ОСОБА_11 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням його, на підставі ст. 54 КК України, спеціального звання - капітан поліції.
Визнано ОСОБА_14 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України і призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 371 КК України у виді 1 року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 365 КК України у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням його на підставі ст.54 КК України спеціального звання - лейтенант поліції.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_14 від призначеного покарання за вчинення кожним з них кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено обвинуваченому ОСОБА_14 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням його, на підставі ст. 54 КК України, спеціального звання - лейтенант поліції.
Визнано ОСОБА_16 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України і призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 371 КК України у виді 1 року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 365 КК України у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;
-за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням його на підставі ст.54 КК України спеціального звання - майор поліції.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_16 від призначеного покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено обвинуваченому ОСОБА_16 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з позбавленням його, на підставі ст. 54 КК України, спеціального звання - майор поліції.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_25 обчислювати з 21 лютого 2022 року, з дня ухвалення даного вироку суду, зарахувавши йому до строку покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме перебування його під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду за період з 04 серпня 2017 року до 21 березня 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 18 травня 2017 року №2046-VIII).
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_9 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання в частині покарання, зарахувавши йому до строку покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме перебування його під вартою під час досудового розслідування за період з 20 вересня 2016 року (т.35, а.с.82-89, т.7, а.с.115-120) по 15 лютого 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VIII).
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання в частині покарання, зарахувавши йому до строку покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме перебування його під вартою під час досудового розслідування за період з 23 березня 2016 року (т.27, а.с.27-28) по 10 червня 2016 року (т.27, а.с.79-86), включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VIII).
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_12 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання в частині покарання.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_14 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання в частині покарання.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_16 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання в частині покарання.
Обрано обвинуваченому ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу суду в даному кримінальному провадженні цілодобово залишати житло, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду в даному кримінальному провадженні, а також виконувати до набрання вироком законної сили обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Чорноморська Одеського району Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; здати на зберігання до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обрано обвинуваченому ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу суду в даному кримінальному провадженні цілодобово залишати житло, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_7 , зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду в даному кримінальному провадженні, а також виконувати до набрання вироком законної сили обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Чорноморська Одеського району Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; здати на зберігання до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 поліції ГУНП в Одеській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обрано обвинуваченому ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу суду в даному кримінальному провадженні цілодобово залишати житло, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_6 , зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду в даному кримінальному провадженні, а також виконувати до набрання вироком законної сили обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з с. Молодіжне Одеського району Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; здати на зберігання до Відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обрано обвинуваченому ОСОБА_14 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу суду в даному кримінальному провадженні цілодобово залишати житло, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_10 , зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду в даному кримінальному провадженні, а також виконувати до набрання вироком законної сили обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Чорноморська Одеського району Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; здати на зберігання до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обрано обвинуваченому ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу суду в даному кримінальному провадженні цілодобово залишати житло, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_12 , зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду в даному кримінальному провадженні, а також виконувати до набрання вироком законної сили обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Чорноморська Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими; здати на зберігання до Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів, процесуальних витрат та цивільних позовів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_13 та ОСОБА_17 обвинувачуються у наступному:
1) ОСОБА_17 обвинувачується у тому, що він 05.07.2016 приблизно о 05.00 год. на вул. Степовій у селищі Олександрівка Чорноморської міської ради Одеської області, діючи протиправно, умисно, використовуючи помсту як привід для застосування насильства, наніс ОСОБА_26 почергово не менше трьох ударів руками у голову, від яких останній впав, а потім чисельні удари руками та взутими ногами по голові, усвідомлюючи, що наносячи їх, він може заподіяти тяжкі тілесні ушкодження і бажаючи настання таких наслідків, заподіяв ОСОБА_26 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми в формі забою головного мозку з крововиливом під тверду та м'яку мозкові оболонки, перелому нижньої щелепи, забійної рани обличчя, множинних гематом та саден голови, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Крім того, він же 31.07.2016 о 20:55 у громадському місці - біля кафе «Бостон» по вул. Олександрійській, 12б, у м. Чорноморську Одеської області, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно та разом із ОСОБА_25 , з метою помсти за здійснене зауваження, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, умисно, застосували для вчинення хуліганства і нанесення ОСОБА_27 тілесних ушкоджень заздалегідь заготовлені для цих цілей інші предмети: ОСОБА_17 - пристрій «ПМ-Т», № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., призначений для стрільби (відстрілу) патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, а ОСОБА_25 - пістолет «STALKER - MOD.914 -S», № НОМЕР_2 , виробництва компанії ATAK SILAH (Стамбул, Туреччина), в конструкцію якого внесені конструктивні зміни у вигляді видалення запобіжного елементу з каналу стволу, що дає можливість проводити постріли патронами травматичної дії калібру 9 мм Р.А. і патронами роздільного спорядження, які складаються з шумових патронів калібру 9 мм Р.А., та круглих металевих снарядів (свинцевих куль, картечі) діаметром, близьких до діаметру каналу ствола, внаслідок чого ОСОБА_25 завдав ОСОБА_27 тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді кульових поранень лівої поперекової області, правого стегна, а безпосередньо ОСОБА_17 - трьох ударів кулаками, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді садна правої вушної раковини, крововиливу в області правої щоки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Крім того, він же 31.07.2016 приблизно о 23.00 год., біля кафе «Бостон» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Олександрійська 12б умисно, з метою створення реальних підстав побоюватися здійснення висловлюваних ним погроз, розраховуючи що їх сліди нададуть погрозам ознак реальності, облив паливно-мастильними матеріалами окремі частини належного ОСОБА_27 транспортного засобу УАЗ «Патріот», номерний знак НОМЕР_3 , а у подальшому 01.08.2016 приблизно о 01.00 год., після відмови останнього надати слідству завідомо неправдиві показання про вчинення хуліганських дій невстановленими особами, відмовитися від будь-яких претензій до них - ОСОБА_17 і ОСОБА_25 , а також заявити про небажання притягувати їх до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганських дії, висловив йому усну погрозу знищити автомобіль УАЗ «Патріот», номерний знак НОМЕР_3 , шляхом підпалу у разі якщо він, ОСОБА_27 , не погодиться на його, ОСОБА_17 , умови, вказуючи при цьому на сліди паливно-мастильних матеріалів як ознаку реальності висловлюваних погроз, а також усну погрозу насильством стосовно потерпілого ОСОБА_27 та його близького родича - доньки ОСОБА_28 , примушуючи до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України - примушування потерпілого до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози насильством потерпілому та його близькому родичу, знищенням майна потерпілого.
Крім того, він же, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та невстановленою особою, 14.08.2016 у період часу з 02.00 год. до 05.16 год., знаходячись біля будинку за адресою: м. Чорноморськ, просп. Миру, 24, та спостерігаючи за оточуючою обстановкою з метою попередження про появу можливих очевидців вчинення кримінального правопорушення та виникнення небезпеки, сприяв у таємному викрадені майна, що належало ОСОБА_29 та його співмешканцям - грошових коштів та інших цінностей на загальну суму не менше 476 925,70 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах, шляхом проникнення до використовуваного ними житла за адресою: АДРЕСА_13 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України - пособництво у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в особливо великих розмірах.
2) ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_17 , ОСОБА_10 та невстановленою особою, 14.08.2016 у період часу з 02.00 год. до 05.16 год., знаходячись біля будинку за адресою: м. Чорноморськ, проспект Миру, 24, та спостерігаючи за оточуючою обстановкою з метою попередження про появу можливих очевидців вчинення кримінального правопорушення та виникнення небезпеки, сприяв у таємному викрадені майна, що належало ОСОБА_29 та його співмешканцям - грошових коштів та інших цінностей на загальну суму не менше 476 925,70 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах, шляхом проникнення до використовуваного ними житла за адресою: АДРЕСА_13 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.5 ст. 185 КК України - пособництво у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в особливо великих розмірах.»
3) ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що він діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_17 , ОСОБА_8 та невстановленою особою, 14.08.2016 у період часу приблизно з 03.00 год. до 05.16 год. таємно викрав майно, що належало ОСОБА_29 та його співмешканцям - грошові кошти та інших цінностей на загальну суму не менше 476 925,70 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах, шляхом проникнення до використовуваного ними житла за адресою: АДРЕСА_13 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, в особливо великих розмірах.»
4) ОСОБА_13 обвинувачується у тому, що він діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, на порушення вимог Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, Дисциплінарного статуту прокуратури України та присяги працівника прокуратури, достовірно знаючи і усвідомлюючи, що 31.07.2016 ОСОБА_17 за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_25 вчинено хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, не являючись членом сім'ї чи їх близьким родичем, 29.08.2016 о 16.16 год. та о 16.24 зателефонував ОСОБА_17 та, заздалегідь не обіцяно вжив заходів до приховування тяжкого злочину, а саме: повідомив останнього про надання судом дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 і ОСОБА_25 та надав вказівку вжити заходів для переховування знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину, предметів здобутих злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України - заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.».
5) ОСОБА_25 обвинувачується у тому, що він 31.07.2016 о 20:55 у громадському місці - біля кафе «Бостон» по вул. Олександрійська, 12б, у м. Чорноморську Одеської області він, спільно з ОСОБА_17 , діючи за попередньою змовою спільно та разом з ОСОБА_17 , з метою помсти за здійснене зауваження, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, умисно, застосували для вчинення хуліганства і нанесення ОСОБА_27 тілесних ушкоджень заздалегідь заготовлені для цих цілей інші предмети - пристрій «ПМ-Т», № НОМЕР_1 , калібру 9ммР.А., призначений для стрільби (відстрілу) патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, а ОСОБА_25 - пістолет «STALKER - MOD.914-S», № НОМЕР_2 , виробництва компанії ATAK SILAH (Стамбул, Туреччина), в конструкцію якого внесені конструктивні зміни у вигляді видалення запобіжного елементу з каналу стволу, що дає можливість проводити постріли патронами травматичної дії калібру 9мм Р.А. і патронами роздільного спорядження, які складаються з шумових патронів калібру 9мм Р.А., та круглих металевих снарядів (свинцевих куль, картечі) діаметром, близьких до діаметру каналу ствола, внаслідок чого ОСОБА_25 завдав йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді кульових поранень лівої поперекової області, правого стегна, та безпосередньо ОСОБА_17 - трьох ударів руками в область голови, кисті яких були зігнуті у кулак тілесних ушкоджень, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді садна правої вушної раковини, крововиливу в області правої щоки. Таким чином, ОСОБА_25 , обвинувачується за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчиненого групою осіб.».
Крім того, в кримінальному провадженні №42017160690000030 від 21 лютого 2017 року стороною обвинувачення ОСОБА_25 пред'явлено обвинувачення із наступним формулюванням:
« ОСОБА_25 обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим слідством час та місці, у невстановленої досудовим слідством особи придбав ємності з написами «Herbalife», «Barrel» та «Ревіт» з наркотичними засобами, для подальшого вживання, обіг яких заборонено - канабісу, та зберігав за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_14 .
20.09.2016 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_14 , у одній з кімнат, виявлено та вилучено речовину рослинного походження масою 1,05 г у полімерній ємності з надписом «Herbalife», речовину рослинного походження масою 9,39 г у полімерній ємності з надписом «Barrel», речовину рослинного походження масою 6,2 г в полімерній ємності з надписом «Ревіт» вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Маса канабісу в висушеному стані становить відповідно 0,97 г, 8,67 г і 5,68 г.
Загальна маса канабісу у висушеному стані становить 15,32 грамів, яку ОСОБА_25 зберігав у квартирі за адресою: АДРЕСА_14 , без мети збуту, з метою власного вживання.
Стороною обвинувачення дії ОСОБА_25 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Формулювання обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_15 і визнане судом першої інстанції недоведеним.
Як зазначено в обвинувальному акті, підполковник міліції ОСОБА_15 обвинувачується в тому, що, тимчасово виконуючи обов'язки заступника начальника Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тобто будучи працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою групою осіб спільно з майором поліції ОСОБА_9 , який обіймав посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тимчасово виконуючий обов'язки по посаді начальника сектору карного розшуку Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 , який обіймав посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, капітаном поліції ОСОБА_11 , який обіймав посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенантом поліції ОСОБА_14 , який обіймав посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, майором поліції ОСОБА_16 , який обіймав посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, особами 1 та 2, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження та іншими невстановленими оперативними працівниками Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, порушуючи право людини на особисту недоторканість, з метою штучного нарощування рівня розкриття злочинів, тобто в інших особистих інтересах, діючи умисно за межами наданих йому прав та повноважень, без ухвали слідчого судді та без підстав визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, в порушення вимог ст.ст. 29, 63 Конституції України, ст.ст. 207-213 КПК України, приблизно о 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року, перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «Віртус» по вул. Середньофонтанській, 12а, у місті Одесі, завідомо незаконно затримав громадян ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , а також приблизно о 23 години 10 хвилин 13 лютого 2016 року, перебуваючи поблизу будинку №106 по вул. Мала Арнаутська у місті Одесі, завідомо незаконно затримав громадянина ОСОБА_32 , силою помістивши ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 в автомобілі, надівши на ОСОБА_30 та ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники, одягнувши на їх голови маску типу «балаклава» та доставив їх до Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, розташованого в м. Чорноморськ (Іллічівськ) по вул. Хантадзе, 15, де ОСОБА_33 змушена була залишатися приблизно до 15 години 14 лютого 2016 року, ОСОБА_34 - приблизно до 23 години 15 лютого 2016 року, ОСОБА_35 - приблизно до 16 години 17 лютого 2016 року, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України, а саме - завідомо незаконному затриманні, вчиненому в інших особистих інтересах.
Він же обвинувачується в тому, що виконуючи обов'язки заступника начальника Іллічівського (Чорноморського) (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тобто будучи працівником правоохоронного органу, у період часу з приблизно 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 16 години 17 лютого 2016 року, перебуваючи в м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , особами 1 та 2, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження та іншими невстановленими оперативними працівниками Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося насильством та застосуванням спеціальних засобів та завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадян ОСОБА_30 , ОСОБА_36 та ОСОБА_32 , у тому числі заподіяло ОСОБА_37 легкі тілесні ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, представленої її найбільш легкою клінічною формою - струсом головного мозку; двох синців голови; по одному садну - в нижніх третинах обох передпліч, циркулярних в ділянці обох зап'ясть, у підколінних ямках, у ділянках верхніх третин обох гомілок та забою м'яких тканин в поперековій ділянці, а ОСОБА_38 - середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дев'ятого правого ребра та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден верхніх кінцівок та виразилося:
- приблизно о 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року, на паркувальному майданчику магазину «Віртус» по вул. Середньофонтанській, 12а у місті Одесі, у завідомо незаконному затриманні громадян ОСОБА_30 та ОСОБА_36 , а також приблизно 23 години 13 лютого 2016 року, поблизу будинку № 106 по вул. Мала Арнаутська у місті Одесі у завідомо незаконному затриманні громадянина ОСОБА_32 ;
- у період часу з приблизно 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 16 години 17 лютого 2016 року, у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області у незаконному позбавленні волі ОСОБА_30 , застосуванні щодо нього спеціальних засобів - наручників, одяганні на голову маски типу «балаклава»;
- у період часу з 23 години 10 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 23 години 15 лютого 2016 року, перебуваючи у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області у незаконному позбавленні волі ОСОБА_32 , застосуванні щодо нього спеціальних засобів - наручників, одяганні на голову маски типу «балаклава»;
- у період часу з 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року до 15 години 14 лютого 2016 року, перебуваючи у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області, у незаконному позбавленні волі ОСОБА_36 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме - перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, супроводжувалося насильством та застосуванням спеціальних засобів.
ОСОБА_15 , старший оперуповноважений в особливо важливих справах УКП ГУНП в Одеській області, підполковник поліції, на підставі наказу ГУНП від 25 грудня 2015 року № 226 тимчасово виконував обов'язки на посаді заступника начальника Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.
Відповідно до законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», інших підзаконних та відомчих нормативно-правових документів, ОСОБА_15 , як службова особа, керівник структурного підрозділу Національної поліції України, був наділений широким колом повноважень вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень тощо.
Дії обвинуваченого ОСОБА_15 стороною обвинувачення кваліфіковано: вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України, а саме - завідомо незаконного затримання, вчиненому в інших особистих інтересах; вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме - перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, супроводжувалося насильством та застосуванням спеціальних засобів.
Формулювання обвинувачення, визнане судом першої інстанції доведеним, відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16
Майор поліції ОСОБА_9 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тимчасово виконуючий обов'язки по посаді начальника сектору карного розшуку Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, капітан поліції ОСОБА_11 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, молодший лейтенант поліції ОСОБА_12 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенант поліції ОСОБА_14 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_16 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тобто будучи працівниками правоохоронного органу, за попередньою змовою групою осіб, спільно з особами відносно яких виділено матеріали окреме провадження, та іншими невстановленими оперативними працівниками Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, порушуючи право людини на особисту недоторканість, діючи умисно за межами наданих йому прав та повноважень, без ухвали слідчого судді та без підстав визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, в порушення вимог ст.ст. 29, 63 Конституції України, ст.ст. 207-213 КПК України, приблизно о 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року, перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «Віртус» по вул. Середньофонтанській, 12а у місті Одесі, завідомо незаконно затримали громадян ОСОБА_30 та ОСОБА_39 , а також приблизно о 23 години 10 хвилин 13 лютого 2016 року, перебуваючи поблизу будинку №106 по вул. Мала Арнаутська у місті Одесі, завідомо незаконно затримав громадянина ОСОБА_32 , силою помістивши ОСОБА_30 , ОСОБА_39 та ОСОБА_32 в автомобілі, надівши на ОСОБА_30 та ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники, одягнувши на їх голови маску типу «балаклава» та доставив їх до Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, розташованого в м. Чорноморськ (Іллічівськ) по вул. Хантадзе, 15, де ОСОБА_33 змушена була залишатися приблизно до 15 години 14 лютого 2016 року, ОСОБА_34 приблизно до 23 години 15 лютого 2016 року, ОСОБА_35 приблизно до 16 години 17 лютого 2016 року.
Крім того, майор поліції ОСОБА_9 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тимчасово виконуючий обов'язки по посаді начальника сектору карного розшуку Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, капітан поліції ОСОБА_11 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, молодший лейтенант поліції ОСОБА_12 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенант поліції ОСОБА_14 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_16 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тобто будучи працівниками правоохоронного органу, за попередньою змовою групою осіб, спільно з особами, відносно яких виділено матеріали окреме провадження, з метою примусити громадян ОСОБА_30 та ОСОБА_32 вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від останніх відомості про вчинене кримінальне правопорушення та визнання свої причетності до вчинення цього кримінального правопорушення, умисно заподіяв сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання громадянам ОСОБА_38 та ОСОБА_37 шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій, що заподіяло ОСОБА_37 легкі тілесні ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, представленої її найбільш легкою клінічною формою - струсом головного мозку; двох синців голови; по одному садну - в нижніх третинах обох передпліч, циркулярних в ділянці обох зап'ясть, у підколінних ямках, у ділянках верхніх третин обох гомілок та забою м'яких тканин в поперековій ділянці, а ОСОБА_38 - середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дев'ятого правого ребра та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден верхніх кінцівок та виразилося:
- у період часу з приблизно о 18 годині 20 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно о 16 годин 17 лютого 2016 року, у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області систематично застосували щодо ОСОБА_30 спеціальні засоби - наручники, одягали йому на голову маски типу «балаклава», а також тривало позбавляли ОСОБА_30 їжі, пиття (або надання спеціально підігрітої води, для неможливості втамування спраги), можливості сходити до туалету;
- у період часу з 23 години 10 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 23 години 15 лютого 2016 року, у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області систематично застосували щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники, одягали на його голову маски типу «балаклава», а також тривало позбавляли ОСОБА_32 їжі, пиття та можливості сходити до туалету;
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно часу не встановлено, у кабінеті №49 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, ОСОБА_40 вчинив щодо ОСОБА_41 інші насильницькі дії - брав ОСОБА_39 обома руками за горло;
- приблизно о 20 годині 13 лютого 2016 року у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15 Чуканов та ОСОБА_11 нанесли ОСОБА_38 побої у виді не менше 5 сильних ударів ногами по тулубу та сильно притискали його голову ногою до підлоги;
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, Чуканов наніс ОСОБА_38 , який сидів на стільці, одного сильного удару ногою в ліве плече від чого останній впав зі стільця на підлогу;
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, обвинувачені застосовували щодо ОСОБА_30 спеціальні засоби - наручники та підвішували його між руками та під колінами на дерев'яній поперечині між двома столами аж до повної втрати останнім свідомості (не менше чотирьох разів приблизно 10 хвилин кожен);
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №48 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, у обвинувачені застосували щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники та підвішували його між руками та під колінами на дерев'яній поперечині між двома столами аж до повної втрати останнім свідомості (не менше чотирьох разів приблизно 10 хвилин кожен);
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, Ромази наніс ОСОБА_38 не менше 2 ударів ребрами долонь по вухам та не менше 2 ударів наповненою водою пластиковою пляшкою по потилиці, а ОСОБА_12 наніс ОСОБА_38 не менше 2 ударів в потилицю кулаком;
- вранці 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №48 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, Чуканов застосував щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники, одягнув йому на голову маски типу «балаклава» та наніс побої у виді не менш як 2 ударів кулаком в область тулуба, а Ромази наніс ОСОБА_37 побої у виді не менше 2 ударів по скронях боковими частинами обох долонь та не менше 2 ударів в область тулуба, а також одягав йому на голову поліетиленовий пакет так, щоб позбавити останнього повітря та застосував щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручників і одягав йому на голову маску типу «балаклава»;
- 15 лютого 2016 року під час руху на автомобілі «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_4 , більш точно час не встановлено, в місті Одесі ОСОБА_11 наніс побої ОСОБА_38 у виді не менше 2 ударів кулаком в правий бік спини в область нирок, а Чуканов наніс побої не менш як 2 ударів кулаком в груди ОСОБА_38 ;
- в ніч з 15 на 16 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, обвинувачені застосовували щодо ОСОБА_30 наручники та підвішували його між руками та під колінами на дерев'яній поперечині між двома столами аж до повної втрати останнім свідомості (не менше чотирьох разів приблизно 10 хвилин кожен), а особисто ОСОБА_42 та ОСОБА_12 нанесли ОСОБА_38 , коли останній лежав на підлозі, не менше 3 ударів ногами по тулубу та ногам;
- в обідню пору 16 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, за можливе у кабінеті №4 адміністративної будівлі по вулиці Транспортна, 5 у м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_38 побої шляхом нанесення йому не менше 3 ударів кулаком в область потилиці та нижньої частини шиї, застосування спеціальних засобів - наручників на зап'ястя поверх ран.
Крім того, майор поліції ОСОБА_9 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тимчасово виконуючий обов'язки по посаді начальника сектору карного розшуку Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, капітан поліції ОСОБА_11 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, молодший лейтенант поліції ОСОБА_12 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, лейтенант поліції ОСОБА_14 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_16 , обіймаючи посаду оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, тобто будучи працівниками правоохоронного органу, за попередньою змовою групою осіб, спільно з особами, відносно яких виділено матеріали окреме провадження, та іншими невстановленими оперативними працівниками Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, у період часу з приблизно 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 16 години 17 лютого 2016 року, перебуваючи в м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області, умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувалося насильством та погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадян ОСОБА_30 , ОСОБА_41 та ОСОБА_32 , у тому числі заподіяло ОСОБА_37 легкі тілесні ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, представленої її найбільш легкою клінічною формою - струсом головного мозку; двох синців голови; по одному садну - в нижніх третинах обох передпліч, циркулярних в ділянці обох зап'ясть, у підколінних ямках, у ділянках верхніх третин обох гомілок та забою м'яких тканин в поперековій ділянці, а ОСОБА_38 - середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дев'ятого правого ребра та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден верхніх кінцівок та виразилося:
- у період часу з приблизно 18 години 20 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 16 години 17 лютого 2016 року, у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області у систематично застосували щодо ОСОБА_30 спеціальні засоби - наручники, одягали йому на голову маски типу «балаклава», а також тривале позбавляли ОСОБА_30 їжі, пиття (або надання спеціально підігрітої води, для неможливості втамування спраги), можливості сходити до туалету;
- у період часу з 23 години 10 хвилин 13 лютого 2016 року до приблизно 23 години 15 лютого 2016 року, у м. Одесі та м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області у систематично застосовували щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники, одягали на його голову маски типу «балаклава», а також тривало позбавляли ОСОБА_32 їжі, пиття та можливості сходити до туалету;
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно часу не встановлено, у кабінеті №49 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, ОСОБА_40 вчинив щодо ОСОБА_41 інші насильницькі дії - брав ОСОБА_39 обома руками за горло;
- приблизно о 20 годині 13 лютого 2016 року у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15 Чуканов та ОСОБА_11 нанесли ОСОБА_38 побої у виді не менше 5 сильних ударів ногами по тулубу та сильному притисканні його голови ногою до підлоги;
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, Чуканов наніс ОСОБА_38 , який сидів на стільці, одного сильного удару ногою в ліве плече від чого останній впав зі стільця на підлогу;
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, обвинувачені застосовували щодо ОСОБА_30 спеціальні засоби - наручники та підвішували його між руками та під колінами на дерев'яній поперечині між двома столами аж до повної втрати останнім свідомості (не менше чотирьох разів приблизно 10 хвилин кожен);
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №48 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, у обвинувачені застосували щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники та підвішували його між руками та під колінами на дерев'яній поперечині між двома столами аж до повної втрати останнім свідомості (не менше чотирьох разів приблизно 10 хвилин кожен);
- в ніч з 13 на 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, Ромази наніс ОСОБА_38 не менше 2 ударів ребрами долонь по вухам та не менше 2 ударів наповненою водою пластиковою пляшкою по потилиці, а ОСОБА_12 наніс ОСОБА_38 не менше 2 ударів в потилицю кулаком;
- вранці 14 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №48 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, Чуканов застосував щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручники, одягнув йому на голову маски типу «балаклава» та наніс побої у виді не менш як 2 ударів кулаком в область тулуба, а Ромази наніс ОСОБА_37 побої у виді не менше 2 ударів по скронях боковими частинами обох долонь та не менше 2 ударів в область тулуба, а також одягав йому на голову поліетиленовий пакет так, щоб позбавити останнього повітря та застосував щодо ОСОБА_32 спеціальні засоби - наручників і одягав йому на голову маску типу «балаклава»;
- 15 лютого 2016 року під час руху на автомобілі «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_4 , більш точно час не встановлено, в місті Одесі ОСОБА_11 наніс побої ОСОБА_38 у виді не менше 2 ударів кулаком в правий бік спини в область нирок, а Чуканов наніс побої не менш як 2 ударів кулаком в груди ОСОБА_38 ;
- в ніч з 15 на 16 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, у кабінеті №46 приміщення сектору карного розшуку Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області в м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, у обвинувачені застосовували щодо ОСОБА_30 наручники та підвішували його між руками та під колінами на дерев'яній поперечині між двома столами аж до повної втрати останнім свідомості (не менше чотирьох разів приблизно 10 хвилин кожен), а особисто ОСОБА_42 та ОСОБА_12 нанесли ОСОБА_38 , коли останній лежав на підлозі, не менше 3 ударів ногами по тулубу та ногам;
- в обідню пору 16 лютого 2016 року, більш точно час не встановлено, за можливе у кабінеті №4 адміністративної будівлі по вулиці Транспортна, 5 у м. Чорноморську (Іллічівську) Одеської області ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_38 побої шляхом нанесення йому не менше 3 ударів кулаком в область потилиці та нижньої частини шиї, застосування спеціальних засобів - наручників на зап'ястя поверх ран.
Вимоги, наведені в апеляційних скаргах, та узагальнення доводів осіб, яких їх подали, та зміст письмових заперечень учасників кримінального провадженні.
Не погоджуючись з вироком районного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - ОСОБА_19 подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що вирок суду першої інстанції є незаконним, оскільки районний суд вийшов за межі висунутого обвинувачення.
Доводи обґрунтовує тим, що під час свого виступу в суді першої інстанції потерпілими, ОСОБА_14 взагалі не згадувався як ОСОБА_43 , так і ОСОБА_44 . Відустні вина і мотив за ст. 371 КК України, а отже відсутній і склад злочину.
Крім того, захисник ОСОБА_19 посилається на неконкретність формулювання обвинувачення, відсутність в ньому викладення мотиву та мети вчинення ОСОБА_14 злочинів, а також форми вини останнього.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник також зазначає що:
- обшуки проведені з порушенням ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234 КК України (без ухвали слідчого судді за відсутності фактів врятування життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину), що згідно п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України є недопустимими доказами;
- слідчий експеримент проведено без залучення підозрюваних та їх захисників, чим порушено право на перехресний допит;
- відбирання біологічних зразків здійснено без відповідного спеціаліста і понятих;
- застосування поліграфу не передбачено діючим кримінально-процесуальним законом;
- впізнання проведено з порушенням вимог ст. 231 КПК України, а саме без зазначення сукупності ознак, за якими особа може впізнати особу, а також після демонстрування по телебаченню ролику щодо відповідної події з поліцейськими в м. Чорноморську;
- військова прокуратура Південного регіону України є неналежним органом досудового розслідування;
- допит потерпілого ОСОБА_45 в порядку статті 225 КПК є недопустимим доказом відповідно до положення п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК України, оскільки на такий допит не були викликані у встановленому порядку підозрювані та їх захисники, задоволення відповідного клопотання прокурора відбулось з порушенням вимог КПК України;
- судом 1-ї інстанції у вироку не надано оцінки запереченням сторони захисту на ухвали слідчих суддів.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання обвинуваченого ОСОБА_14 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України скасувати , а кримінальне провадження щодо ОСОБА_14 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Крім того, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_20 та обвинувачений ОСОБА_11 подали аналогічні за змістом апеляційні скарги, у яких зазначили, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині обвинувачення ОСОБА_11 та підлягає скасуванню з закриттям кримінального провадження.
Доводи обґрунтовують тим, що відсутні докази вини ОСОБА_11 . Вина обвинувачених базується тільки на показах потерпілих. Разом з тим судом не взято до уваги докази, які ідуть на користь обвинуваченого.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання обвинуваченого ОСОБА_11 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Крім того, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_20 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині обвинувачення ОСОБА_12 та підлягає скасуванню з закриттям кримінального провадження.
Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_12 станом на 13.02.2016 року пропрацював в карному розшуку 2 місяці і фактично був помічником, який тільки набирався практичного досвіду. Доказів на підтвердження його вини відсутні. Суд першої інстанції не вмотував, чому покази потерпілих є правдоподібними. У вироку не має розгорнутого аналізу доказів.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання обвинуваченого ОСОБА_12 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_12 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Крім того, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_16 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині обвинувачення ОСОБА_16 та підлягає скасуванню з закриттям кримінального провадження.
Доводи обґрунтовує тим, що вина його недоведена, здійснення досудового розслідування неповноваженими на те особами. В матеріалах справи відсутні докази своєчасного звернення слідчого з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_16 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_16 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Крім того, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - ОСОБА_23 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині обвинувачення ОСОБА_16 та підлягає скасуванню з закриттям кримінального провадження.
Доводи обґрунтовує тим, що суд першої інстанції вийшов за межі висунутого обвинувачення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Потерпілі під час свого допиту не вказали, що ОСОБА_16 здійснював катування відносно них. Показання ОСОБА_34 надані суду в порядку ст. 225 КПК України на стадії судового слідства були взяті з порушенням права на захист.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання обвинуваченого ОСОБА_16 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 127 КК України скасувати , а кримінальне провадження щодо ОСОБА_16 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Крім того, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині обвинувачення ОСОБА_9 та підлягає скасуванню з закриттям кримінального провадження.
Доводи обґрунтовує тим, що вина його не доведена, суд першої інстанції не вмотував, чому покази потерпілих є правдоподібними. У вироку не має розгорнутого аналізу доказів. Суд не взяв до уваги докази, які ідуть на його користь.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_9 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Також не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині виправдання ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_10 - за ч. 5 ст. 185 КК України. ОСОБА_17 - за ч. 1 ст. 121, ст. 386, ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України. ОСОБА_46 - за ч. 1 ст. 396 КК України.
Зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_17 здійснено відповідно до вимог закону, повноважним на те суб'єктом та з дотриманням належної правової процедури, без порушення прав на захист, оскільки кримінальне провадження №12016162500000562 розслідувалось слідчим відділом Військової прокуратури Південного регіону України з 18.03.2016 року. 19.09.2016 року відомості про вчинення ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та іншими особами злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 296, ч.5 ст. 185 КК України, були внесені до ЄРДР, зокрема, щодо кваліфікації кримінальних правопорушень, а повноваження прокурора ОСОБА_47 , яким складено повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні, підтверджено постановою про визначення групи прокурорів.
З цих підстав, вважає, судом безпідставно визнані докази недопустимими.
Також, прокурор не погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про необхідність дозволу апеляційного суду на використання результатів проведення НСРД, оскільки ухвали апеляційного суду про надання дозволу на їх проведення були наявні щодо підозрюваних на той час ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_13 , що є достатнім, незалежно від того, який номер має кримінальне провадження. Іншого кримінального провадження, ніж № 12016162500000562, в якому цю інформацію можна використати, не існувало та не існує.
Постанови заступника прокурора Одеської області ОСОБА_48 про зміну підслідності кримінальних приводжень, на думку прокурора, є законними, оскільки відповідне рішення було прийнято відповідно до ст. 110, ч. 4 ст. 216 КПК України щодо дотримання правил підслідності, а не у зв'язку із неефективністю досудового розслідування.
Посилається на те, що наявні у справі докази, здобуті під час досудового розслідування в порядку встановленому КПК України, є допустимими та підтверджують у сукупності вину обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Крім того, прокурор посилається на те, що обвинувачені ОСОБА_17 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 визнали повністю свою вину у вчинені злочинів та дали показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Також, сукупністю зібраних у ході досудового розслідування кримінального провадження та досліджених і перевірених під час судового розгляду доказів підтверджується вина ОСОБА_13 , зокрема, матеріалами НСРД, у яких зафіксовано передачу по телефону інформації від ОСОБА_13 до ОСОБА_17 , а ОСОБА_17 - ОСОБА_25 про надання судом дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 і ОСОБА_25 , а також вказівка ОСОБА_13 . ОСОБА_17 вжити заходів для переховування знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину, предметів, здобутих злочинним шляхом, та висновком судової фоноскопічної експертизи, яку проведено під час судового розгляду.
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання невинуватими: ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 386, ч. 2 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв?язку із недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими та їх виправдання, скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винними: ОСОБА_17 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 121 КК України, ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ст. 386 КК України. Враховуючи, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, добровільно відшкодовує завданий збиток, призначити покарання: - за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; - за ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі строком 5 років 2 дні позбавлення волі з конфіскацією майна; - за ст. 386 КК України у виді арешту на строк 5 місяців.
За сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_17 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та 2 дні з конфіскацією належного йому майна. Попереднє ув'язнення зарахувати у строк відбування покарання.
ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та враховуючи, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, добровільно відшкодовує завданий збиток, призначити покарання: - за ч. 5 ст. 185 КК України застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі строком 5 років 2 дні позбавлення волі з конфіскацією майна.
Попереднє ув'язнення зарахувати у строк відбування покарання.
ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, та враховуючи, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, добровільно відшкодовує завданий збиток, призначити покарання: - за ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі строком 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. з урахуванням тяжкості злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку встановити 3 роки.
ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, та призначити покарання за цією статтею у виді 2 років обмеження волі.
Просить повторно дослідити наявні у матеріалах кримінального провадження докази, які вироком суду визнані недопустимими.
Також не погоджуючись з вироком суду першої інстанції керівник Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_24 подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вирок суду першої є незаконним та необґрунтованим в частині виправдання ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України
Доводи обґрунтовує тим, що потерпілі ОСОБА_49 та ОСОБА_33 не виключили можливості присутності ОСОБА_15 під час їх незаконного затримання. Також підтвердили факт перебування ОСОБА_15 на місці вчинення протиправних дій допитані в ході судового розгляду сам ОСОБА_15 свідок ОСОБА_50 та обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_16 .
Просить вирок суду першої інстанції в частині визнання невинуватими: ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 у зв?язку із недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим та його виправдано, скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винними ОСОБА_15 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 365 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки;
-за ч. 3 ст. 371 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
За сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_15 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
Просить повторно дослідити докази кримінального провадження.
Погоджуючись з вироком районного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - ОСОБА_18 надав до суду апеляційної інстанції заперечення у яких зазначив, що вирок є законним та обґрунтованим. Просив апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_24 залишити без задоволення, а вирок суду залишити без змін.
Крім того, під час апеляційного розгляду апеляційних скарг прокурора та сторони захисту, адвокат ОСОБА_51 надав письмові пояснення, де звернув увагу на допущення судом першої інстанції істотних порушень, не виконання вимог ст. 319, 320 КПК України, відсутність формулювання обвинувачення та не розгляд судом першої інстанції скарг від 17.01.2016 р., від 18.04.2016 р. та клопотання від 22.07.2020 року сторони захисту.
Потерпілі ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_52 , ОСОБА_29 , ОСОБА_35 , ОСОБА_53 та обвинувачений ОСОБА_25 будучи належним чином сповіщеними про дату та час в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили. При цьому клопотань про їх обов'язкову участь у судовому засіданні не заявляли.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши думку прокурорів та сторони захисту, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілих та обвинуваченого ОСОБА_25 , у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за їх відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_54 ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.07.2025 на підставі ст. 330 КПК України видалений з зали засідання на весь час судового розгляду.
Позиції учасників судового розгляду.
У суді апеляційної інстанції обвинувачені та захисники підтримали апеляційні скарги та з урахуванням істотних порушень вимог процесуального закону допущених судом першої інстанції при розгляді справи по суті просили суд оскаржуваний вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
Сторона обвинувачення в суді апеляційної інстанції також частково підтримали апеляційні скарги та з урахуванням істотних порушень вимог процесуального закону допущених судом першої інстанції при розгляді справи по суті просили суд оскаржуваний вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення сторони захисту, які підтримали свої апеляційні скарги та заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурорів, думку прокурорів, які підтримали апеляційні скарги та частково підтримали апеляційні скарги сторони обвинувачення та доводи викладені в письмових поясненнях захисника ОСОБА_21 про істотне порушення вимог процесуального закону допущених судом першої інстанції, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
За результатами апеляційного перегляду вироку міського суду апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог КПК України, які у відповідності до положень ст. 412 КПК України тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в міському суді, з огляду на таке.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією.
Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Таким чином, невмотивованість судового рішення є підставою для його скасування у зв'язку з порушенням норм процесуального права незалежно від доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку, у разі визнання особи винуватою зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Між тим, зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і постановленні вироку відносно суд першої інстанції не дотримався, що у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України тягне за собою скасування вироку.
Як передбачено ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого: 1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
На порушення вимог п. 2 ч.3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку суд не зазначив формулювання обвинувачення, визнаного ним доведеним, навівши замість цього формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті.
В свою чергу, в обвинувальному акті такі складові, як спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення, відносно кожного з обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 і ОСОБА_15 взагалі не були зазначені у відповідності до вимог закону, а тому зазначене унеможливило прийняти суду законне і обґрунтоване рішення, оскільки суд позбавлений виходити за межі пред'явленого обвинувачення.
Апеляційний суд вважає, що відсутність формулювання обвинувачення, яке визнано міським судом доведеним за результатами судового розгляду в оскаржуваному вироку, є порушенням прав обвинуваченого, які регламентовані ст. 42 КПК України, що в силу положень ст. 412 КПК України визнається апеляційним судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що правильне відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, але й для реалізації права на захист. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Правова позиція щодо неприпустимості спрощення формулювання обвинувачення та відсутності у вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, неодноразово висловлювалась в рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема: в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 року по справі №466/9158/14-к (провадження №51-645 км18); в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року по справі №521/11693/16-к (провадження №51-380 км17); в постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №371/834/17, від 22.03.2018 у справі №521/11693/16-к тощо.
Таким чином вирок суду першої інстанції є таким, що не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки опис злочинного діяння повинен відображати всі юридично-значимі обставини, які б дозволили зробити певний висновок про те, як саме і які конкретно дії або бездіяльність були здійснені обвинуваченими.
Крім того, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягають у тому, що суд не здійснив ґрунтовного аналізу всіх доказів та не надав їм оцінки, як кожному окремо, так і у взаємозв'язку, значну частину доказів не оцінив взагалі, суперечності в досліджуваних доказах не усунув, відповідей на кожен аргумент сторони обвинувачення та сторони захисту не надав.
Ці порушення КПК України апеляційний суд визнає істотними, тобто такими, що перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення, а висновки суду першої інстанції передчасними.
Частиною другою статті 412 та частиною першою статті 415 КПК України передбачено безумовне скасування вироку з призначенням справи до нового судового розгляду за наявності наведених у цих нормах підстав незалежно від доводів апеляційних скарг.
Водночас відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 КПК України підставою для скасування вироку є також істотне порушення вимог КПК України.
Як свідчить судова практика, переліки підстав для скасування вироку з призначенням справи до нового судового розгляду, визначені в частині другій статті 412, частині першій статті 415 КПК України, не є вичерпними, оскільки суди допускають порушення вимог КПК України, які унеможливлюють ухвалення апеляційним судом остаточного рішення по суті обвинувачення. Апеляційні суди застосовують положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), яка відповідно до частини другої статті 1 КПК України є джерелом права, та положення частини першої статті 412 КПК України, якою визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зокрема, до таких порушень належать відсутність у вироку формулювання обвинувачення, визнаного доведеним або недоведеним, ненадання судом кваліфікації злочинних дій, ненадання оцінки доказам, не зазначення мотивів прийняття рішення, порушення вимог частини третьої статті 349 КПК України, порушення таємниці нарадчої кімнати тощо.
З огляду на положення ч. 3 ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
У розумінні ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Суд першої інстанції прийняв рішення на підставі доказів, які сторона захисту у скаргах від 17.01.2016 р., від 18.04.2016 р. та у клопотанні від 22.07.2020 року просила визнати недопустимими. На вказані клопотання сторона захисту звертала увагу під час судових дебатів. Через відсутність мотивів відхилення судом першої інстанції доводів, викладених у наведених клопотаннях, сторона захисту, оскаржуючи вирок суду, мотивувала апеляційну скаргу, фактично вимагаючи від суду апеляційної інстанції вирішити їх по суті.
Суд першої інстанції вказані клопотання та скарги під час судового розгляду не розглянув, оцінки їм не надав, що свідчить про неповноту судового розгляду даного кримінального провадження.
На переконання апеляційного суду, відсутність у вироку юридичної оцінки кожного доказу, мотивів прийняття одних доказів та відхилення інших, формальне перелічення доказів та переписування змісту норм КПК України є істотним порушенням вимог статей 94, 370, 374 КПК України, яке не може бути усунуто апеляційним судом, оскільки за відсутності у вироку мотивів суду щодо оцінки доказів суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити правильність застосування судом норм матеріального права та правильність оцінки судом того чи іншого доказу.
Вказані порушення вимог КПК можливо усунити тільки шляхом призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Крім того, апеляційним судом встановлені допущені судом першої інстанції порушення принципу незмінності складу суду.
Так, стаття 319 КПК України передбачає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу.
Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді положення ч. 3 ст. 291 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 320 КПК України у кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.
Частина 2 ст. 320 КПК України передбачає, якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.
Згідно зі ст. 315 КПК України, клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів вирішується у підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 371 КПК України увипадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
Між тим, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону.
Так, згідно матеріалів кримінального провадження, а саме, протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 01.03.2017 р., визначений склад суду: ОСОБА_1 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , при цьому, суддя ОСОБА_1 визначений головуючим суддею. Запасним суддею визначено ОСОБА_57 (т. 2 а.с. 214-215).
В свою чергу, ухвала колегією суддів про призначення підготовчого судового засідання кримінального провадження у складі колегії суддів за участю запасного судді не приймалась.
Також, згідно журналів судового засідання від 01.03.2017 року, 02.03.2017 року, 03.03.2017 року, 18.04.2017 року, 21.04.2017 року, 17.05.2017 року, підготовче судове засідання відбувалося колегією суддів у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_55 , ОСОБА_58 . При проведенні зазначених судових засідань вирішувались питання щодо скарг захисників на рішення та дії слідчих та прокурорів, клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим та клопотань захисників щодо зміни запобіжних заходів обвинуваченим, щодо відводу захисника, відводу прокурору, призначення обвинуваченому адвоката для здійснення захисту за призначенням.
Ухвалою колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 від 17.05.2017 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у колегіальному складі суддів (т. 15 а.с. 82-87).
Згідно протоколу від 12.06.2017 р. суддю ОСОБА_59 замінено запасним суддею ОСОБА_57 (т. 15 а.с. 199).
Проте, в порушення вимог ч.1 ст. 320 КПК України запасний суддя ОСОБА_60 до дня заміни жодного разу не перебувала в залі судових засідань, що підтверджується звуко- та відеозаписом судових засідань.
Між тим, згідно журналу судового засідання від 13.06.2017 року колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_61 , ОСОБА_60 продовжила розгляд кримінального провадження.
З огляду на те, що суддя ОСОБА_60 , хоча й була визначена запасним суддею, але у попередніх судових засіданнях в залі суду жодного разу не перебувала, у порушення вимог ч. 2 ст. 319 КПК України, суд першої інстанції не виніс вмотивовану ухвалу про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2018 року у зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_60 призначений новий суддя-учасник колегії ОСОБА_62 (т. 40 а.с. 54-56).
Після заміни судді ОСОБА_60 на суддю ОСОБА_63 , судовий розгляд не розпочався спочатку та в установленому порядку процесуальне рішення у формі вмотивованої ухвали про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, колегією суддів також не приймалось.
Крім того, згідно журналу судового засідання від 13 вересня 2018 року (т. 40 а.с. 70), судом 1-ої інстанції у складі колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_61 , ОСОБА_63 прийнято процесуальне рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Далі, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2018 року у зв'язку із відводом судді ОСОБА_63 призначений новий суддя - учасник колегії ОСОБА_64 (т. 40 а.с. 73-80).
Із системного аналізу вищезгаданих положень КПК України можна дійти висновку, що законом не передбачено можливості розгляду будь-яких клопотань за участю судді без попереднього вирішення питання щодо розпочати судовий розгляд спочатку або про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку після заміни судді.
Проте з'ясування обставин недотримання судом вимог ч. 2 ст. 319 КПК України вказує на порушення судом передбаченого частиною 1 даної норми принципу незмінності складу суду, а отже вочевидь ставить під сумнів законність складу суду, що відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачає безумовне скасування судового рішення.
Такий висновок колегії суддів кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 31 січня 2019 року у справі №753/11563/14-к, провадження №51-6418км18 та від 25 серпня 2022 року у справі №619/2632/18, провадження №51-2247км19.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду першої інстанції і призначає новий розгляд в суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Таким чином враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України та допущених міським судом порушень, а саме неналежного виконання міським судом вимог ст. 319 КПК України при проведенні судового розгляду, який суперечив вимогам положень ст. 2 КПК України, фактично позбавив гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження та недотримання визначеної законом процедури судочинства, колегія суддів вважає наведені порушення вимог кримінального процесуального закону істотними та у відповідності до положень ч. 6 ст. 9 КПК України та ст.ст. 409, 410, 411, 412, 415 КПК України, визнає їх підставою для скасування вироку суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, в іншому складі суду, зі стадії підготовчого провадження, у відповідності до вимог положень ст. 416 КПК України.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у вироку допустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме те, що ним не виконано вимоги ст.ст. 319, 320 КПК України, у вироку відсутнє формулювання обвинувачення, не розглянуті судом першої інстанції скарги від 17.01.2016 р., від 18.04.2016 р. та клопотання від 22.07.2020 року сторони захисту, що в свою чергу, перешкодили, з урахуванням приписів ст. 412 КПК України, ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення та тягне за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При цьому, колегія суддів звертає особливу увагу на сталу практику суду касаційної інстанції, викладену в постановах Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №740/3597/17 (провадження №51-6070кмо19) та від 23.09.2019 у справі №728/2724/16-к (№51-7543кмо18), відповідно до якої, у разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 370, 419, ч. 2 ст. 416 КПК України, він не може залишити поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведене до неможливості застосування такого закону при новому розгляді в суді першої інстанції.
Водночас, ч.ч. 2 та 3 ст. 415 КПК України передбачено, що призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
У зв'язку із необхідністю скасування вироку із вказаних вище підстав та призначення нового судового розгляду кримінального провадження, апеляційний суд не вправі перевіряти та надавати оцінку іншим доводам апеляційних скарг, натомість, перевірка таких доводів відноситься до повноважень суду першої інстанції, якому під час нового судового розгляду необхідно усунути порушення вимог закону, а також постановити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, на підставі ретельної та належної оцінки наявних в матеріалах провадження та наданих сторонами кримінального провадження доказів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції істотного порушення вимог КПК України призвели до порушення прав учасників кримінального провадження, тому апеляційні скарги сторони захисту та прокурорів підлягають частковому задоволенню, а оскаржуваний вирок суду - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 117, 319, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 416, 419, 532, 615 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_20 , захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_19 , захисника обвинуваченого ОСОБА_22 - адвоката ОСОБА_23 , прокурора ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_24 - задовольнити частково.
Вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 21.02.2022 у кримінальних провадженнях №42016161010000062, 12016162500000562, 42016160690000080, 42017160690000030, 12017160160001030 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_25 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_13 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ст. 386, ч. 2 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_16 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України - скасувати.
Призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальних провадженнях №42016161010000062, 12016162500000562, 42016160690000080, 42017160690000030, 12017160160001030 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_25 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3ст. 371 КК України, ОСОБА_13 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ст. 386, ч. 2 ст. 27 та ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК України, ОСОБА_16 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 371 КК Українив тому ж суді першої інстанції, в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4