Номер провадження: 22-ц/813/5538/25
Справа № 501/3300/24
Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.
Доповідач Сегеда С. М.
01.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Драгомерецького М.М.,
Комлевої О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без участі учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 січня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Смирнова В.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,
встановив:
30.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ДП Моноліт-Сервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 5 395,54 грн.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є власником кв. АДРЕСА_1 та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем.
В період з листопада 2023 року по червень 2024 року, відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 року «Про початок опалювального періоду 2023-2024» відповідачу надавалися послуги з постачання теплової енергії.
Проте, відповідач за надані послуги не сплатила, внаслідок чого у останньої за вищевказаний період часу виникла заборгованість розмірі 5 395,54 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його вимоги.
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28.01.2025 року позовну заяву ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по червень 2024 року у сумі 5 395,54 грн. та судовий збір у сумі 3 028,00 грн. (а.с.44-45).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 03.04.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 28.01.2025 року було відмовлено (а.с.76-77)
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28.01.2025 року та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначала, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено її про день, час та місце слухання справи (а.с.80-90).
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (а.с.116-123).
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 01.09.2025 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням суддів Сегеди С.М. та Драгомерецького М.М. у відпустці, датою ухвалення цього судового рішення є 01.09.2025 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.06.2025 року (а.с.111-112), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.113, 153).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність частково задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що всі учасники, у тому числі відповідач, належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В матеріалах справи міститься поштове відправлення щодо сповіщення ОСОБА_4 про слухання справи на 28.01.2025 року о 10 год.00 хв. Разом з тим, зазначене поштове відправлення повернулось до суду першої інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.39-40), що в сенсі ст. 128 ЦПК України не може вважатися належним сповіщенням учасника справи про день та час слухання справи.
Колегія суддів зазначає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасником процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (ст. 376 ч.3 п.3 ЦПК України).
Зважаючи на те, що відповідач, у порушення ст. 128 ЦПК України, належним чином не була повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи 28.01.2025 року о 10 год.00 хв., заочне рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Що стосується суті апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором.
Згідно зі ст.19 Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником кв. АДРЕСА_1 (а.с.4).
ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» є постачальником послуг з надання теплової енергії до вищевказаного житлового будинку, у тому числі, квартири відповідача.
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 01.11.2023 року №7 з 01.11.2023 року введено в дію тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії в будинках, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» у тому числі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
Відповідно наказу ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 01.11.2023 року №8/п встановлено з 01.11.2023 року 38,07 грн. за абонентське обслуговування на одного абонента в місяць, в будинках що обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресою, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.12).
Наказом ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 17.11.2023 року №9/п було визначено початком опалювального періоду у будинках 9 мікрорайону, які обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», у тому числі, за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.13).
Як вбачається з наказів ТОВ «ДП «Моноліт-Сервіс» від 30.11.2023 року №10/п (а.с.15), від 31.12.2023 року №11/п (а.с.17), від 31.01.2024 року №1/п (а.с.20), від 29.02.2024 року №2/п (а.с.23), від 31.03.2024 року №25 (а.с.25), було затверджено вартість спожитої енергії 1 кв.м. опалювальної площі: у листопаді 2023, відповідно до здійснених розрахунків (додаток 1 до наказу) у наступному розмірі: АДРЕСА_4 вартість опалення 4,81 грн./м2 ; грудні 9,38 грн./м2; січні 2024 р. у розмірі 10.37 грн./м2; лютому 2024р. у розмірі 8.61 грн.?м2; з березня 2024р. у розмірі 8,22 грн./м2.
Тобто, починаючи з листопада 2022 року по червень 2024 року позивачем відповідачу ОСОБА_5 були надані послуги з постачання теплової енергії.
У встановленому законом порядку вищезазначені накази відповідачем ОСОБА_6 спростовані не були та є чинними.
Проте, внаслідок несплати відповідачем за вищевказані послуги, у відповідача утворилася заборгованість.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_2 за надані послуги з теплопостачання складає 5 395,54 грн. (а.с.14).
У встановленому законом порядку ОСОБА_3 зазначений розрахунок заборгованості також не спростувала.
Крім того, станом на даний час заборгованість за надані послуги з теплопостачання відповідачем не сплачена.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідачу були надані послуги з постачання теплової енергії житлового приміщення та враховуючи наявну у відповідача заборгованість за вказані послуги, позовні вимоги ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 5 395,54 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги також посилається на те, що між сторонами у справі не було укладено відповідного договору щодо надання послуг з постачання теплової енергії.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалось, ч. 1 ст. 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положенням ч.5 ст.13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У відповідності до вимог ч.5 ст.13 Закону було опубліковано на сайті органу місцевого самоврядування пропозиція укласти індивідуальний договір на умовах типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії та адміністрацією ТОВ «ДМ Моноліт-сервіс» розміщене відповідне повідомлення (а.с.5,6).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04. 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18.05.2020 року у справі № 176/456/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 14-280цс18.
Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 3 028,00 грн.
Проте, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на 50%, з ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 271,00 грн. (4 542 х 50% = 2 271,00).
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зробити взаємозалік судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» судовий збір у загальному розмірі 757,00 грн. (3028-2271=757), як того вимагає ст. 141 ЦПК України.
Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 28 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Моноліт-Сервіс», код ЄДРПОУ: 43655153, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по червень 2024 року у розмірі 5 395,54 (п'ять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 54 копійки), а також судовий збір у загальному розмірі 757,00 (сімсот п'ятдесят сім гривень 00 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
М.М.Драгомерецький
О.С. Комлева