Справа №: 307/3272/25
Провадження № 3/307/1254/25
01 вересня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 13 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , 13 серпня 2025 року, приблизно о 00 год. 10 хв., на напрямку 269 прикордонного знаку, в межах прикордонної смуги (територія Тячівського району Закарпатської області) порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року, а саме, на відстані 17 000 метрів від лінії державного кордону, був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Группа реагування» при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску через Державний кордон України у складі групи осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду 29 серпня 2025 року та справу призначено до розгляду на 01 вересня 2025 року; протокол підписаний ОСОБА_1 , до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено заяву про розгляд справи за його відсутності та отримання електронних повісток, де зазначений контактний номер телефону.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Поковба В.В., будучи належним чином повідомленими про розгляд справи за допомогою судової повістки надісланої за допомогою СМС - повідомлення, у судове засідання 01 вересня 2025 року не прибули, від них не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і тому, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справу розглянуто під час їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про закриття вказаної справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення керуючись таким.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , 13 серпня 2025 року, приблизно о 00 год. 10 хв., на напрямку 269 прикордонного знаку, в межах прикордонної смуги (територія Тячівського району Закарпатської області) порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року, а саме, на відстані 17 000 метрів від лінії державного кордону, був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Группа реагування» при спробі незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску через Державний кордон України у складі групи осіб
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 (а. с. 1).
Оскільки, склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням та відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому, та оскільки, об'єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є особливі суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України групою осіб, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад), то з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність об'єкта та об'єктивної сторони даного правопорушення, а отже і складу правопорушення в цілому.
Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено у чому саме полягала спроба ОСОБА_1 незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України, які саме дії ним були вчинені у здійснені такої спроби, та, у свою чергу, суд критично оцінює письмові пояснення ОСОБА_2 , які долучені до протоколу, оскільки до вказаного протоколу не долучено жодних доказів про спробу незаконного перетину кордону, зважаючи на те, що ОСОБА_1 був виявлений на відстані 17 000 метрів від державного кордону у населенному пункті Вільхівці-Лази та відсутності будь-яких активних дій з боку ОСОБА_1 щодо спроби такого перетину.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення (ст. 256) є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення та його кваліфікацію. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ураховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад такого адміністративного правопорушення як спроба незаконного перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинений группою осіб.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Р.Сас