Провадження № 22-ц/803/5239/25 Справа № 177/1726/23 Суддя у 1-й інстанції - Коваль Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
26 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 177/1726/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року, яке ухвалено суддею Коваль Н.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 20 лютого 2025 року,
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОЛОР ЛЕНД», про усунення перешкод у здійсненні права власності та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, додаткової угоди № 1 від 04 жовтня 2021 року до договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, припинення права оренди за вказаним договором та повернення земельної ділянки позивачу.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (спадкодавець ОСОБА_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. 03 лютого 2023 року, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,5100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1221881200:03:001:1485, що розташована на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року ТОВ «КОЛОР ИТ», яке змінило назву 19 листопада 2021 року на ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ», земельну ділянку площею 3,5100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1221881200:03:001:1485, що розташована на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області було передано в оренду.
Відповідно до п. 8 договору оренди, договір укладено на десять років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою .
Отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що вищезазначену земельну ділянку, без згоди власника, передано в суборенду на підставі договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року укладеного між ТОВ «СП «КОЛОР ИТ» та ТОВ «СП «КОЛОР ЛЕНД» строком до 17 жовтня 2046 року.
Вказує, що передача без письмової згоди власника земельної ділянки в суборенду та пролонгації дії договору до 2046 року, свідчать про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань. Дані дії є істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року та прав позивача, як орендодавця.
Оскільки порушення права власності позивача відбулося в результаті державної реєстрації права суборенди за ТОВ «СП «КОЛОР ЛЕНД» на підставі договору суборенди та додаткової угоди до нього, на укладення якого власником земельної ділянки згода не надавалася, позивач просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації Договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року укладеного між ТОВ СП «КОЛОР ИТ» (змінено назву на ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ») та ТОВ СП «КОЛОР ЛЕНД», додаткової угоди № 1 від 04 жовтня 2021 року до Договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року укладеного між ТОВ «СП «КОЛОР ИТ» (змінено назву на ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ») та ТОВ СП «КОЛОР ЛЕНД», розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року, припинення права оренди за вказаним договором та повернення земельної ділянки. Стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої, інстанції в порушення норм процесуального права (п. 6 ст. 95 ЦПК України), прийнято в якості підтвердження згоди минулого власника земельної ділянки на передачу її в суборенду та пролонгації договору оренди до 2046 року, копії документів (згоди та додаткової угоди) наданих ТОВ «СП «КОЛОР ЛЕНД».
Так, згідно п. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. В даному випадку, судом першої інстанції проігноровано вимоги процесуального законодавства та прийнято в якості підтвердження певних обставин копію документа, при тому що позивач ставить під сумнів даний доказ. Суд в даному випадку незаконно прийняв до уваги копію документа в якості доказу. Дана обставина дає підстави вважати, що суд першої інстанції інстанції при прийнятті рішення діяв упереджено та не об'єктивно. 02 вересня 2024 року суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи, оскільки «об'єктом почеркознавчої експертизи може бути виключно оригінал документа». Відтак, судом першої інстанції в процесі розгляду справи приймаються позиції, які суперечать одна одній, так суд відмовив в проведенні почеркознавчої експертизи, оскільки об'єктом почеркознавчої експертизи може бути виключно оригінал документа, та в той час приймає копію документа в якості доказу.
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції, при вирішенні аналогічної справи за №177/906/23 за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОЛОР ЛЕНД» про скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, в якій позивач вказував, що не підписував додаткову угоду та в матеріалах справи містилась лише її копія, суд першої інстанції прийняв протилежну позицію, ніж в даній справі, та 30 жовтня 2024 року задовольнив позовні вимоги. В той час, як в даній справі суд не дослідивши копії згоди, в якій відсутні паспортні дані ОСОБА_3 та додаткової угоди на пролонгацію строку оренди до 2046 року, прийняв зазначені копії як беззаперечний доказ того, що минула власниця земельної ділянки надала згоду на передачу земельної ділянки в суборенду та зміну строку дії договору оренди.
Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що директор ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ» не надав достовірних доказів щодо відсутності можливості надати докази згоди на передачу земельної ділянки в суборенду та пролонгацію строку оренди до 2046 року.
Також вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на неспівпадіння в часі реєстрації додаткових угод та їх укладання. Так, реєстрація Додаткової угоди №1 від 04 жовтня 2021 року про продовження строку суборенди, укладеної між відповідачем і третьою особою, проведено 16 квітня 2021 року. Тому, реєстрація передує підписанню самої угоди на 6 місяців. В той же час, державна реєстрація Додаткової угоди від 28 лютого 2021 року про пролонгацію строку договору оренди, згідно витягу наданого відповідачем, відбулася 22 лютого 2022 року, тобто вже після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Додаткова угода №1 від 04 жовтня 2021 року про продовження строку суборенди, зареєстрована за 6 місяців до її укладення та за 10 місяців до реєстрації Додаткової угоди від 28 лютого 2021 року про продовження строку оренди. У відповідності до ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Так, відповідачем зареєстровано продовження строку дії договору суборенди за 10 місяців до реєстрації продовження строку самого договору оренди, та вже після смерті власника. Відтак, договір суборенди фактично пролонговано до моменту подовження строку договору оренди.
Позивач вважає дії щодо передачі в суборенду земельної ділянки між юридичними особами де керівник один і той самий, маніпуляцією з метою уникнення законного переукладання договору та узгодження строку оренди. Адже ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент передачі земельної ділянки в суборенду була в похилому віці (84 роки) і відповідач, користуючись даною обставиною та враховуючи стан здоров'я власниці земельної ділянки, з метою уникнення узгодження з новим власником пролонгації строку договору оренди до 17 травня 2046 року та передачу її в суборенду, незаконно, всупереч договору оренди, діючому законодавству та здоровому глузду, зареєстрували договір суборенди та додаткову угоду на пролонгацію строку оренди на підставі недостовірних документів, автентичність яких не довели в суді першої інстанції.
Зазначає, що співпраця з контрагентом, місцезнаходження якого зареєстроване на тимчасово окупованій території, не створюватиме для юридичної особи жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому судом першої інстанції проігноровано недійсність правочину, яка прямо визначена законом, та не застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину.
Апелянт зауважує на тому, що дізнався про передачу земельної ділянки та про строки, на які продовжено договір оренди лише після того, як здійснив процедуру перереєстрації земельної ділянки у свою власність. Твердження суду, що відповідач спростував даний факт надавши докази отримання позивачем орендної плати, повинні сприйматися критично, оскільки у відомостях наданих відповідачем не зазначено ані номер договору, ані ЄДРПОУ юридичної особи, що сплачує оренду плату, також в них не зазначено, що земельна ділянка перебуває в суборенді. Юридичні особи змінюють свої назви, тому позивач не міг достовірно знати від кого отримує плату за орендовану у нього землю.
Крім того зауважує, що позивач не вказував в позові про те, що його мати підписуючи договір та надавши згоду не розуміла, що робить. Позиція позивачач будується на тому, що його матір взагалі не надавала таку згоду, про що було неодноразово заявлено в ході судового процесу. На доказ того, що вона фізично не могла підписати згоду, оскільки перебувала у важкому хворобливому стані та фізично не могла прибути до офісу ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ» для її підписання, і був поданий вищезазначений доказ - иписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Безсмолу М.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «КОЛОР ЛЕНД» - Слюнкову У.Р., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог позивача, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Січкар Б.В. 03 лютого 2023 року, зареєстрованим в реєстрі за № 166, належить земельна ділянка площею 3,5100 га, кадастровий номер: 1221881200:03:001:1485, розташована на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (том 1 а.с.23), що також підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71366086 від 03 лютого 2023 року (том 1 а.с.24-25).
Згідно Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р від 12 червня 2020 року Веселівська сільська рада увійшла до складу Новопільської сільської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром в с. Новопілля.
28 березня 2016 року між ОСОБА_3 , як орендодавцем, та ТОВ СП «КОЛОР ИТ», як орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 3,5100 га, кадастровий номер 1221883200:03:001:1485, розташовану на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Згідно п. 8 договору, договір укладено строком на десять років (том1 а.с.29-32).
Відповідно до п. 9 зазначеного Договору після закінчення строку договору «Орендар» має переважне право поновити його на новий строк. В цьому разі «Орендар» повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово «Орендаря» про намір продовжити його дію.
Відповідно до Додаткової угоди від 28 лютого 2021 року до Договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року, укладеної орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ «СП «КОЛОР ИТ», в особі директора ОСОБА_5 , сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року до 17 травня 2046 року, інші умови Договору оренди земельної ділянки залишаються чинними, без змін та доповнень, і сторони погоджують по ним свої зобов'язання (том 1 а.с.115).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 323647021 від 22 лютого 2023 року видно, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 1221881200:03:001:1485, площею 3,5100 га зареєстровано за ТОВ СП «КОЛОР ИТ» на підставі договору оренди б/н від 28 червня 2016 року, з додатковою угодою від 28 лютого 2021 року, запис про інше речове право спеціальний розділ 1693606, дата державної реєстрації: 17.10.2016. Строк оренди: 30 років 3 міс. 19 днів, дата закінчення 17 жовтня 2046 рік, з правом пролонгації. Підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31935762 від 19 жовтня 2016 року внесеного державним реєстратором Ісмайловим С.І. КП «Криничанське БТІ», Дніпропетровська область.
У державному реєстрі речових права на нерухоме майно у розділі інше речове право: 41532580 (спеціальний розділ) від 12 квітня 2021 року зареєстровано державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Волос О.В. на підставі рішення №5783327 від 16 квітня 2021 року щодо об'єкту нерухомого майна: земельної ділянки кадастровий номер: 1221881200:03:001:1485, площею 3,5100 га. договір суборенди від 04 січня 2021 року між ТОВ «СП «КОЛОР ИТ» та ТОВ «СП «КОЛОР ЛЕНД», та зареєстровано зміни щодо зміни назви орендаря з ТОВ СП КОЛОР ИТ» на ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ» (том 1 а.с.17-20).
Згідно п. 29 діючого договору оренди землі від 28 березня 2016 року «Права орендаря»: за письмовою згодою «Орендодавця» без зміни цільового використання передавати земельну ділянку в суборенду».
04 січня 2021 року ОСОБА_3 , яка є орендодавцем земельної ділянки з кадастровим номером 1221881200:03:001:1485, згідно з договором оренди землі укладеним 28 березня 2016 року з ТОВ СП «КОЛОР ИТ» надала згоду на передачу останнім земельної ділянки у суборенду, що підтверджується копією зазначеної згоди.
04 січня 2021 року між орендарем ТОВ СП «КОЛОР ИТ», в особі ОСОБА_5 , який діє на підставі статуту підприємства та суборендарем ТОВ «СП «КОЛОР ЛЕНД» укладено договір суборенди земельної ділянки, згідно якого орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування (на правах суборенди) земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1221881200:03:001:1485, яка розташована на території Веселівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. Цей договір укладений на підставі, у відповідності до умов та в межах Договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ СП «КОЛОР ИТ» (орендар). Договір укладено на строк дії Договору оренди земельної ділянки до 19 жовтня 2026 року (том 2 а.с.18-20).
Обгрунтовуючи позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, додаткової угоди № 1 від 04 жовтня 2021 року до договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, припинення права оренди за вказаним договором та повернення земельної ділянки позивачу позивач вказував на те, що Додаткову угоду від 28 лютого 2021 року до договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2016 року, ОСОБА_3 не підписувала та згоду на передачу земельної ділянки у суборенду не надавала.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Колегія суддів не може повністю погодитись з такими виснокамми сууд першої інстанції, з огляду на наступне.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.
За ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на момент укладення договорів оренди землі та оспорених договорів, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Позивач вказував нате, що його мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя 28 березня 2016 року уклала договір оренди земельної ділянки, яким передала ТОВ «СП «КОЛОР ИТ» в оренду земельну ділянку кадастровий номер: 1221881200:03:001:1485, площею 3,5100 га, строком на 10 років.
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задовленні позовних вимог позивача по розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року, припинення договру оренди за вказаним договром та повернення земельної ділянки.
Однак, посилання позивача, як на підставу своїх вимог на те, що його мати не підписувала спірну додаткову угоду, згоду на її укладення не надавала, тобто не надавала згоду на передачу земельної ділянки в суборенду, заслуговують на увагу, з огляду на те, щщо матеріали справи не містять та відповідачем не надано для проведення експертизи Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутній факт укладення між сторонами вказаної додаткової угоди.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних драв та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЩІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 704/360/18 (провадження № 6 3 -396св21) зазначено, що, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21, пункт 98) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).
Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку за Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки б/н від 28 березня 2016 року - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка переглядається встановлено, що реєстрація права оренди відповідача строком до 17 жовтня 2046 року порушує права позивача, у зв'язку з чим державна реєстрація додаткової угоди № 1 від 04 жовтня 2021 року до Договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП «КОЛОР ИТ» (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю СП «КОЛОР ЛЕНД», підлягає скасуванню.
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків.
Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21) зробив висновок про те, що нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
У зв'язку зі скасуванням державної реєстрації додаткової угоди № 1 від 04 жовтня 2021 року до Договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП «КОЛОР ИТ» (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю СП «КОЛОР ЛЕНД», Договір суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року укладеного між ТОВ СП «КОЛОР ИТ» (змінено назву на ТОВ «ДОК АВТО СТАРТ») та ТОВ СП «КОЛОР ЛЕНД» є нікчемним, оскільки не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого.
На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підялгає стягненню судовий збір в сумі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Безсмола Марія Степанівна - задовольнити частково.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор Ленд» про скасування державної реєстрації додаткової угоди до договори оренди земельної ділянки задовольнити частково.
Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди № 1 від 04 жовтня 2021 року до Договору суборенди земельної ділянки б/н від 04 січня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП «КОЛОР ИТ» (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ») та Товариством з обмеженою відповідальністю СП «КОЛОР ЛЕНД».
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК АВТО СТАРТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: