Справа № 643/13185/24
Провадження № 3/643/366/25
22.01.2025 Суддя Московського районного суду м. Харкова Осадчий О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з УПП в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Московського районного суду м. Харкова 22.11.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №157379 від 23.10.2024, ОСОБА_1 23.10.2024 о 19:38 біля будинку 124А по вулиці Тракторобудівників у місті Харкові керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови від 27.01.2018, винесеної державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.
Полеський С.О. у судове засідання не з'являвся, будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не подавав. Повідомлявся про дату та час слухання справи шляхом надсилання СМС-повістки.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про те чи доведено постанову від 27.01.2018, винесену державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області, доведено до боржника у встановленому законом порядку, чи оскаржував він її та чи чинна вона станом на дату складання протоколу. Одночасно відсутні відомості, що виконавче провадження перебуває на стадії примусового виконання, що воно не закрито та заходи забезпечення у ньому не скасовані. Одночасно у загальному доступі системи ЄДРСР мається заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 14.03.2014, яким з ОСОБА_1 стягнуто аліменти, отже відсутні докази обізнаності боржника навіть про відповідне судове рішення.
Відповідно до ст. 251КУпАПдоказамив справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису),які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено порядок стягнення аліментів, тобто дії виконавця щодо примусового стягнення аліментів з боржника.
Згідно вимог пункту 2 частини дев'ятої ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Відповідно до вимог абзаців 1, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Проаналізовані докази у справі про адміністративне правопорушення у їх сукупності, суд доходить жо висновку про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 будучи боржником по аліментам у розмірі, який перевищує сукупний розмір за шість місяців, був повідомлений державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом про вжиті примусові заходи впливу на боржника, а саме: про винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами до повного погашення заборгованості по аліментам.
Відсутність доказів додержання державним виконавцем положень ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" щодо порядку вручення (надсилання) відповідної постанови не дозволяє суду вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обізнаним у тимчасовому обмежені у праві керування транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця та при цьому свідомо порушив вимоги передбачені ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух".
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона даного правопорушення передбачає умисну форму вини особи.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У даній справі відсутні докази щодо обізнаності ОСОБА_1 про встановлення державним виконавцем відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки не надані, передбачені законом докази надіслання йому в порядку ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідної постанови, що не дає можливості стверджувати про умисний характер його дій, спрямованих на порушення встановленого обмеження.
Відсутність або не доведення вини особи виключає склад правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП
Керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 245, 247,251, 280, 283, 284КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3ст. 126КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя Осадчий О. В.