г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3172/25
Номер провадження 1-кп/213/232/25
02 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
провівши відкрите судове засідання по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в селі Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та тимчасово перебуває у ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Світла, 2, одруженого, який має на утриманні двох дітей, в порядку ст. 89 КК України раніше не засудженого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12025041610000069 від 13.02.2025, -
В провадженні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у зазначеного кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 24.07.2025 обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.09.2025.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, визначені в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контрою. В обґрунтування зазначив, що обвинувачений має постійне місце проживання.
Захисник обвинуваченого просив зменшити розмір застави до 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування зазначив, що дружина обвинуваченого має дохід у розмірі 20 000 грн на місяць, а відповідно такий розмір застави буде адекватним фінансовому положенню обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, може здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні все ще не допитані судом.
На обґрунтування ризику можливого продовження незаконної діяльності обвинуваченим, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який офіційного місця роботи та постійного самостійного заробітку до затримання не мав.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, суд враховує, що такий було виключено в ухвалі слідчого судді при продовженні запобіжного заходу, а в клопотанні прокурора не відображено нових даних щодо актуальності цього ризику.
Зважаючи на те, що обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпечність, суд вважає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес, який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого від суспільства є цілком виправданою мірою, насамперед превентивною, оскільки, окрім захисту прав і інтересів обвинуваченого, суд повинен приймати до уваги захист інтересів суспільства в цілому і запобігти можливій злочинній діяльності особи, якій пред'явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а тому приходить до висновку про необхідність продовжити щодо даного обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
Доводи захисника щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відтак, обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Щодо зменшення розміру застави, суд виходить з такого.
Так, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає слушними доводи захисника обвинуваченого щодо непомірності застави для обвинуваченого, адже перебуваючи під вартою вже тривалий час, обвинувачений не мав змоги внести визначений йому розмір застави.
Враховуючи майнові можливості обвинуваченого, з метою недопущення безальтернативності запобіжного заходу, беручи до уваги обставини справи, суд вважає за можливе зменшити розмір застави до 70-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 314-316, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів до 31.10.2025 включно.
Розмір застави зменшити до 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 211 960,00 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язок повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання; не відлучатися із м. Кривого Рогу без дозволу слідчого, прокурора; з'являтись на виклики суду та слідчого, прокурора.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення, в порядку ст. 205 КПК України.
В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1