Справа № 932/10274/25
Провадження № 1-кс/932/3843/25
26 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150001081 від 24.08.2025 року за підозрою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, громадянин України, маючий середню освіту, одружений, маючий на утриманні неповнолітніх синів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , посада головний сержант 1 батальйону НОМЕР_2 бригади, у військовому званні старший сержант, раніше судимий: 29.05.2025 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарння у вигляді штрафу 850 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання, відповідно до якого сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчими слідчого відділення відділу поліції № 4 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042150001081, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 24.08.2025 року, порушеного за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Нагляд за додержанням законів на досудовому розслідуванні у формі процесуального керівництва забезпечується групою прокурорів Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 23 серпня 2025 року, близько 23 годин 35 хвилин, перебуваючи в компанії невстановлених слідством осіб в приміщенні гастробару «ДІМ 1654», розташованого по вул. Барикадній, буд. 3, в м. Дніпрі, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, в присутності працівників закладу та інших відвідувачів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, цілком усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, переслідуючи прямий протиправний умисел, направлений на порушення громадського порядку, разом з невстановленою слідством особою, вчинив конфлікт з одним з відвідувачем закладу - раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_10 , який сидів за столиком цього ж закладу з дівчатами, в ході якого, реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоствердитись за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе як військовослужбовця іншим громадянам, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа почали висловлюватися в бік ОСОБА_10 та дівчат грубою нецензурною лайкою, після чого невстановлена слідством особа, нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, наніс близько п'яти ударів долонею правої руки по обличчю потерпілого ОСОБА_10 , в процесі чого, ОСОБА_6 , який знаходився поруч, наблизився до потерпілого та вихопив з рук належний останньому мобільний телефон, який викинув у відчинене вікно, жодним чином не реагуючи на законні вимоги працівників закладу припинити протиправні дії, та вмовляння інших відвідувачів, що поступово почали покидати приміщення гастробару «ДІМ 1654», виходячи на літню терасу, оскільки нормальна діяльність закладу була припинена хуліганськими діями ОСОБА_6 та невстановленою слідством особою, які тривалий час жодним з них уперто не припинялись, скориставшись чим, задля уникнення можливого подальшого розвитку конфлікту, потерпілий ОСОБА_10 також направився на вихід з приміщення, на що ОСОБА_6 разом з невстановленою слідством особою, не бажаючи припиняти свої протиправні дії та продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, кожен окремо, направилися вслід за потерпілим, при цьому ОСОБА_6 , наздогнавши ОСОБА_10 , намагався знов нанести йому удари по обличчю, що йому не вдалося, на що ОСОБА_6 , усвідомлюючи наявність у своєму володінні та користуванні вогнепальної зброї, повернувся до приміщення гастробару, де на столі, залишив свою наплічну сумку, з якої дістав пістолет марки «Glock 179*19 №BAUB950», та, продовжуючи реалізацію запланованих та бажаних дій, керуючись злочинним умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, маючи при собі вогнепальну зброю, усвідомлюючи, що люди, яких він бачить, не причетні до вчинення будь-яких протиправних дій відносно нього, але, бажаючи протиставити себе встановленим в суспільстві нормам порядку, нормам поводження серед інших людей та відверто ігноруючи їх, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчиняючи дії із застосуванням вогнепальної зброї, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з метою самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе як військовослужбовця іншим громадянам, тримаючи перед собою в правій руці пістолет марки «Glock 179*19 № BAUB950», при цьому супроводжуючи такі свої дії словесними погрозами фізичної розправи та нецензурною лайкою, цілком розуміючи, що використання вказаного предмета під час вчинення хуліганських дій здатне утворити рикошет, а отже створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян, здійснив близько 5 пострілів, два з яких спрямував у стіну закладу та ще три в гору.
Умисні дії ОСОБА_6 , що виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї, кваліфікуються за ч. 4 ст. 296 КК України.
24.08.2025 року ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України, поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.
24.08.2025 року у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_11 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КК України.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 за наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, особливу тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , матеріальне становище та соціальні зв'язки останнього, у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що лише обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідча підтримали доводи клопотання, просили його задовольнити.
Захисник просить застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме заставу.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави.
Вислухавши сторону обвинувачення, сторону захисту та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, запобіжні заходи, є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
За положеннями ч. 5 ст. 131 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025042150001081 від 24.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя враховує, що матеріалами кримінального провадження повністю підтверджується бачення можливості того, що ОСОБА_6 міг вчинити вказані кримінальні правопорушення.
Так, підозра обґрунтовується наступними доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 24.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.08.2025 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 від 24.08.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_14 від 24.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 24.08.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 24.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 24.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 24.08.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 24.08.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_18 від 24.08.2025 року; протоколами оглядів від 24.08.2025 року; відео записом з місця події; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_6 ; повідомлення про підозру ОСОБА_6 ; іншими матеріали в сукупності.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що слідством зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 .
З урахуванням цих доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України.
Критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, наявність цього ризику зумовлена тим, що підтверджується репутацією самого підозрюваного, якому на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки сама по собі тяжкість покарання за даний злочин може свідчити про наявність ризику ухилення (переховування) підозрюваного від слідства та / або суду.
З приводу ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що в клопотанні зазначені ризики перелічені шаблонно, слідчому судді не зрозуміло на яких саме свідків, експертів, спеціалістів ОСОБА_6 може впливати та яким чином може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, стороною обвинувачення доведено як обґрунтованість підозри, так і наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо наявність ризиків передбачених п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведено.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно ч. 4 ст. 194 КПК України унормовано, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5, ч. 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Приймаючи до уваги наведені норми КПК України, а також враховуючи особу підозрюваного, який дійсно має постійне місце проживання, є військовослужбовцем з державними нагородами та грамотами, маючий на утриманні неповнолітніх синів: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідчий суддя приходить до висновку, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним відповідних процесуальних обов'язків, мінімізації ризиків, можливо без застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За таких обставин є доцільним відмовити в застосуванні вказаного запобіжного заходу та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до практики ЄСПЛ в рішенні ЄСПЛ за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, «…на момент взяття заявника під варту він не мав судимості та мав постійне місце проживання, де, як підтвердили місцеві органи влади, він мав добре налагоджені соціальні зв'язки.
Як вбачається з відповідних постанов суду, жоден із цих факторів не брався до уваги національними судами при ухваленні ними рішення про взяття заявника під варту. Крім того, здійснюючи оцінку особистості заявника, національні суди вирішили посилатися виключно на негативні характеристики та не враховували позитивні».
В силу ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено лише того факту, що застосування інших запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам. Так, цілодобовий домашній арешт є також достатньо суворим запобіжним заходом, і полягає у забороні підозрюваному залишати своє місце проживання цілодобово.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешті без застосування електронних засобів контролю із забороною залишати місця постійного проживання цілодобово, а також покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволені клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150001081 від 24.08.2025 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків необхідності отриманні невідкладної медичної допомоги;
2) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
3) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
4) не вчиняти інших правопорушень.
Виконання ухвали доручити Самарівському районному відділу поліції в Дніпропетровській області
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції України.
Строк дії ухвали до 24 жовтня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1