Справа № 527/200/25 Номер провадження 11-кп/814/1385/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
26 серпня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарями судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025175510000013, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_9 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 03 березня 2025 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Землянки Глобинського району Полтавської області, громадянку України, українку, з вищою освітою, незаміжню, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судиму 15.01.2025 вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, визнано винуватою та засуджено:
- за ст. 390-1 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного ОСОБА_9 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 15.01.2025 та за сукупністю вироків призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць .
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_9 не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 встановлено рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі після набрання вироком законної сили.
Згідно з вироком суду, вироком Глобинського районного суду Полтавської області у справі №527/3126/24, провадження № 1- кп/527/3126/24 від 20.11.2024 до ОСОБА_9 застосовано обмежувальні заходи, відповідно до яких на останню покладено обов'язок пройти програму для кривдників строком один місяць, для чого її направлено до Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
30.12.2024 ОСОБА_9 було викликано до комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради» для проходження програми для кривдників.
30.12.2024 ОСОБА_9 з'явилась до комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради» та з нею було укладено договір про участь в програмі для кривдників та складено індивідуальний план проходження програми для кривдників, з якими ОСОБА_9 було ознайомлено під особистий підпис.
Під час першої сесії діагностичного блоку, яку було проведено з ОСОБА_9 30.12.2024, остання під особистий підпис була ознайомлена з індивідуальним планом роботи учасника Типової програми для кривдників та попереджена, що в разі неявки для проходження даної програми комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради» в триденний термін надає повідомлення про не проходження програми до відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління ГУНП в Полтавській області.
03.01.2025 ОСОБА_9 , відповідно до індивідуального плану роботи учасника, для проходження програми для кривдників не з'явилась. Про причини своєї неявки не повідомляла.
06.01.2025 ОСОБА_9 , відповідно до індивідуального плану роботи учасника, для проходження програми для кривдників не з'явилась. Про причини своєї неявки не повідомляла.
15.01.2025 ОСОБА_9 , відповідно до індивідуального плану роботи учасника, для проходження програми для кривдників не з'явилась. Про причини своєї неявки не повідомляла.
16.01.2025 ОСОБА_9 , відповідно до індивідуального плану роботи учасника, для проходження програми для кривдників не з'явилась. Про причини своєї неявки не повідомляла.
07.01.2025 та 17.01.2025 до відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління ГУНП в Полтавській області від начальника відділу соціального захисту та охорони здоров'я Глобинської міської ради надійшли повідомлення про не проходження програми для кривдників ОСОБА_9 .
Таким чином, в період часу з 03 січня 2025 року по 16 січня 2025 року ОСОБА_9 , будучи ознайомленою службовою особою комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Глобинської міської ради» під особистий підпис з графіком та правилами проходження програми для кривдників, достовірно знаючи про покладені на неї обов'язки проходження програми для кривдників, умисно, без поважних причин, в обумовлені графіком дні проходження програми не з'явилась, чим умисно ухилялась від проходження програми для кривдників.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_9 просить вирок суду змінити та призначити покарання, не пов'язане з обмеженням волі.
Вказує, що місцевим судом не взято до уваги всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, даних, які її характеризують, її молодий вік, наявність соціальних зв'язків, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, визнання вини та відсутність обтяжуючих обставин, у зв'язку з чим вважає, що їй призначено занадто суворе покарання.
Позиції учасників судового провадження.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду не з'явилася та не повідомила про причини своєї неявки. Оскільки в апеляційній скарзі питання про погіршення становища обвинуваченої не ставилося і вона не заявляла про своє бажання брати безпосередню участь у судовому засіданні, колегія суддів, вислухавши думку прокурора про можливість розгляду апеляційної скарги, вважала за можливе переглянути оскаржуваний вирок у відсутність обвинуваченої.
Прокурор в суді апеляційної інстанції заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_9 , просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , у повній мірі дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України та кваліфікація її дій як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є правильним, оскільки ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у суді належних і допустимих доказах та детально наведених у вироку, як того вимагає ст. 374 КПК України, відповідає фактичним обставинам справи та наразі учасниками судового розгляду не оспорюється.
Судове рішення обвинувачена оскаржує в частині призначення покарання.
При цьому ОСОБА_9 вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, даних, які її характеризують, її молодий вік, наявність соціальних зв'язків, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, визнання вини та відсутність обтяжуючих обставин, у зв'язку з чим вважає, що їй призначено занадто суворе покарання, яке слід пом'якшити та призначити їй покарання не пов'язане з обмеженням волі.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду країни від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вказані вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштована, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутні обставини, що обтяжують покарання та визнання судом щирого каяття як обставини, що пом'якшує покарання.
Отже судом першої інстанції враховані ті обставини, на які у своїй апеляційній скарзі посилається обвинувачена.
Колегія суддів не вбачає підстав для зміни судового рішення з тим, щоб призначити ОСОБА_9 менш суворе покарання, як про це зазначає у апеляційній скарзі обвинувачена.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 15.01.2025 ОСОБА_9 була засуджена за вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді двох років пробаційного нагляду, яке нею не відбуте.
В період невідбутого покарання ОСОБА_9 вчинила інкримінований кримінальний проступок.
Відповідно до ст. 72 КК України одному дню пробаційного нагляду відповідає один день обмеження волі.
За змістом ст. 71 КК України, яка в даному випадку правильно застосована судом першої інстанції, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, з точки зору застосування закону про кримінальну відповідальність неможливо призначити ОСОБА_9 менш суворе покарання за цим вироком, ніж те , яке призначив суд першої інстанції.
Нових обставин, які б переконали колегію суддів у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченої та призначенні їй покарання, в ході апеляційного розгляду колегії суддів наведено не було.
З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_9 , як про це ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченої, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 03 березня 2025 року щодо ОСОБА_9 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4