Справа № 295/5435/24 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
02 вересня 2025 р. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого: Коломієць О.С.,
суддів: Григорусь Н.Й., Талько О.Б.
вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2025 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 08.10.2019 року у розмірі 86 584,82 грн. станом на 18.03.2024 року. Компенсовано за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 25 серпня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2025 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Разом із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання, в якому просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою апеляційного суду від 27 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для сплати судового збору.
29 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому повторно просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши дане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або звільнити від їх оплати.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що «…відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII…».
Такі ж правові позиції щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17 (провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Отже, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
За таких обставин, підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору не вбачається.
У поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 у випадку відмови у його задоволенні, просив розстрочити або відстрочити йому сплату судового збору.
Клопотання підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вищевказаних статей.
З урахуванням майнового стану скаржника, суд вважає за можливе задовольнити клопотання і відстрочити сплату судового збору в розмірі 4 542, 00 грн. до ухвалення рішення у справі.
Як передбачено ч. 1 ст. 359 ЦПК України, про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Апеляційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження та для повернення апеляційної скарги не вбачається.
Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст. ст. 136, 359, 365, 369 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 4 542,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2025 року.
Відповідно до вимог ст. 361 ЦПК України надіслати учасникам справи копії даної ухвали, копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо поданих заяв чи клопотань (за їх наявності) протягом 15 днів з моменту отримання ухвали, але не пізніше початку розгляду справи.
Роз'яснити учасникам справи, що до відзиву на апеляційну скаргу та до заперечень щодо поданих заяв чи клопотань додаються докази надсилання їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Головуючий Судді