Житомирський апеляційний суд
Справа №274/475/25 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.
Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.
25 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №274/475/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Андрій Олександрович
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Большакової Т.Б.
У січні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 4000,00 грн., щомісячно та до досягнення нею 23 років, або закінчення навчання.
На обґрунтування позову зазначила, що відповідач є батьком позивача, який сплачував аліменти до її повноліття, на даний час позивач навчається на денній формі у Національному авіаційному університеті. Наразі вона не отримує жодних доходів, що підтверджується копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків №06-25-00512 від 20.01.2025. Через навчання не має можливості працювати, щоб забезпечити собі належний рівень життя. Відповідач добровільно відмовляється надавати матеріальну допомогу позивачу.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 20.01.2025 та до закінчення (припинення) навчання у Національному авіаційному університеті, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. У решті заявлених вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачкою до суду не було надано жодних доказів на підтвердження наведених у позовній заяві обставин, які б свідчили про наявність у неї потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням. Також позивач не надала жодного належного та допустимого доказу стосовно своїх витрат, з яких можна було б зробити висновок про те, що вона потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням.
Судом було враховано те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків єдиним джерелом доходу відповідача на теперішній час являється пенсія по інвалідності в розмірі 2 361,00 грн. щомісячно.
Також повідомлялося, що на утриманні відповідача перебуває його спільна з ОСОБА_3 дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 21.07.2020 являється інвалідом другої групи, а тому потребує від свого сина догляду та підтримки, в тому числі і фінансової.
Разом з тим, відповідач здійснює витрати загального характеру, які є загальновідомими - придбання продуктів, ліків тощо.
Отже, аліменти, що визначені судом в розмірі 1 500 грн. є надзвичайним тягарем для відповідача, оскільки після сплати відповідних аліментів із суми 2 361,00 грн. залишається 861,00 грн. для проживання відповідача та його родини.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №381/2423/20 при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із наданням відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Враховуючи, що мати позивача є працездатною особою, протягом тривалого періоду часу проживає за кордоном та має можливість там працювати, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на утриманні не має, вважає, що вона має змогу матеріально підтримувати доньку, проте жодних доказів, які б свідчили та вказували на її заробіток до позовної заяви додано не було.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10).
З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , стягувалися аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією виконавчого листа, виданого 15.01.2009 по справі 2-2203 (а.с.11); постановою про закінчення виконавчого провадження № 11092170 від 18.11.2024 (а.с.18).
Довідкою від 01.01.2024 № 833, виданою Національним авіаційним університетом підтверджується, що ОСОБА_1 є студентом 1 курсу денної форми навчання факультету комп'ютерних наук та технологій. Термін навчання за освітнім ступенем бакалавр з 01.09.2024 по 30.06.2028. Форма навчання за контрактом (а.с.9).
Відповідно до рахунку-фактури № Т15127 вартість проживання ОСОБА_1 у гуртожитку № НОМЕР_2 за період з 01.09.2024-03.11.2024 становить 1 680,00 грн., яка була сплачена відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 18 від 31.08.2024 (а.с.15).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 20.01.2025, ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року доходів не має (а.с.19).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ОСОБА_2 за І та ІV квартали 2024 отримував соціальні виплати з УССЗН у розмірі 2361,00 грн. щомісячно (а.с.61,62).
15.04.2022 ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.40).
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.41).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 262680 ОСОБА_2 має другу групу інвалідності безстроково (а.с.43).
ОСОБА_3 (дружині відповідача) було встановлено другу групу інвалідності. Дата чергового переогляду 11.07.2024, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 073732 (а.с.64). Інформації про продовження строку встановленої ІІ групи інвалідності ОСОБА_3 , суду не надано.
Відповідно до довідки про доходи № 5831078831882530, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Бердичівському об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності. За період з 01.01.2024 по 31.12.2024, сума пенсії складає 35 320,00 грн. (а.с.67).
Судом також досліджено виписки із медичної документації, щодо стану здоров'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мають ряд захворювань.
ОСОБА_5 (батько відповідача), ІНФОРМАЦІЯ_2 , має другу групу інвалідності з 21.07.2020 безстроково, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 438321 (а.с.68).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач потребує матеріальної допомоги батька, оскільки вона не має можливості працювати та самостійно себе забезпечувати. Донька відповідача навчається у навчальному закладі на денній формі навчання, у зв'язку з чим не може офіційно працювати та отримувати доходи. Суд зауважив, що відповідно до відомостей про доходи ОСОБА_2 за І та ІV квартали 2024 отримував соціальні виплати з УССЗН у розмірі 2 361,00 грн. щомісячно. Інших відомостей про доходи немає. А тому, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, стан здоров'я, наявність на його утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, виходячи із реалій сьогодення та забезпечення балансу інтересів як одержувача, так і платника аліментів, суд визначив розмір аліментів, які необхідно стягнути з батька на корить доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1 500,00 грн. щомісячно.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Аналогічний висновок по застосуванню ст. 199 СК України міститься і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних з навчанням (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу, тощо), позивач не надала.
Відповідно до відомостей про доходи ОСОБА_2 за І та ІV квартали 2024 отримував соціальні виплати з УССЗН у розмірі 2 361,00 грн. щомісячно. Інших відомостей про доходи немає.
Враховуючи стан здоров'я відповідача - інваліда ІІ групи, членів його сім'ї: дружини-інваліда другої групи, батька - інваліда другої групи, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, з урахуванням доходів та витрат сім'ї відповідача, колегія суддів дійшла висновку про неспроможність батька сплачувати аліменти на користь повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Матеріальне становище позивача ОСОБА_1 та потреба у матеріальній допомозі самі по собі не є підставою для задоволення позовних вимог, якщо батько не може надавати таку матеріальну допомогу.
Вимоги про стягнення аліментів на користь повнолітніх дітей, які продовжують навчання підлягають задоволенню тільки при наявності у батьків можливості надавати таку допомогу, а такі обставини належними та допустимими доказами не доведені та судом не встановлені.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не відповідають вимогам закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Малозначними є справи про стягнення аліментів (п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Ковальчук Андрій Олександрович, задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 01 вересня 2025 року.
Головуючий Судді