Справа № 761/34497/25
Провадження № 1-кс/761/22433/2025
16 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. В'южне рф, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №42025110000000252 від 13.08.2025,
Старший слідчий СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №42025110000000252 від 13.08.2025.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025110000000252 від 13.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адвокатом, про що останній кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області видане свідоцтво від 18.07.2019 № 8006/10.
Так, 12.08.2025, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зателефонував адвокату Ради адвокатів Київської області ОСОБА_4 з метою отримання юридичної консультації щодо можливості звільнення з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 його рідного брата ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого у примусовому порядку там утримували працівники вказаного РТЦК та СП.
У ході розмови ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 , що має вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та зможе сприяти звільненню з приміщення ТЦК та СП ОСОБА_8 , на що останній погодився.
Після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди з ОСОБА_8 за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізуючи свій умисел, 12.08.2025, в другій половині дня більше точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, вплинула на невстановлену посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого ОСОБА_8 було дозволено покинути територію зазначеної установи.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, під час телефонної розмови повідомила ОСОБА_8 , що це вона вплинула на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , які дозволили йому покинути приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим йому необхідно передати їй неправомірну вигоду в розмірі 1200 доларів США, на відмову останнього надавати їй неправомірну вигоду, ОСОБА_4 повідомила, що вона використає свої зв'язки для того, щоб ОСОБА_8 затримали повторно, після чого останній погодився на її протиправну вимогу.
Після чого, 14.08.2025 приблизно 17.50 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись поряд з відділенням АТ КБ Приват банк за адресою: м. Київ вул. Велика Васильківська, 111/113, отримала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 1200 доларів США за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , які дозволили останньому покинути територію зазначеної установи.
14.08.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2КК України.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив його задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того, зазначив, що враховуючи, що ОСОБА_4 є адвокатом, останній було повідомлено про підозру з дотриманням вимог ст. 481 КПК України.
Захисник заперечила щодо задоволення клопотання, просила відмовити та зазначила, що ризики наведені слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні є недоведеними, підозра, пред'явлена ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є необґрунтованою, та вручена з порушенням вимог ст. 481 КПК України, оскільки надане прокурором доручення керівника Київської обласної прокуратури не містить дати та вихідного номеру. Крім того, захисник зазначила, що ОСОБА_4 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, в тому числі батька, який є інвалідом ІІ групи, має постійне місце проживання, а тому вважала за можливе застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи захисника, вказала, що наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду не має, підозра необґрунтована, а ОСОБА_8 її оговорює.
Крім того, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні був допитаний як свідок ОСОБА_9 , який є братом підозрюваної та охарактеризував ОСОБА_4 виключно з позитивної сторони.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, додатково долучені документи, дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025110000000252 від 13.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
14.08.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2КК України.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваної до вчиненого кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: даними заяви ОСОБА_8 , даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , даними протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 14.08.2025; даними протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_8 ; даними протоколів огляду від 14.08.2025 та 15.08.2025; даними постанови про визнання речових доказів від 15.08.2025; даними протоколу затримання та іншими матеріалами у їх сукупності.
В той же час, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та її вручення з порушенням вимог ст. 481 КПК України, є неспроможними.
Крім того, положеннями ст. 368 КПК України, встановлено, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку.
При цьому, слідчим суддею враховується стадія кримінального провадження, в якому досудове розслідування ще не закінчено, органом досудового розслідування здійснюються слідчі /розшукові/ дії.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінальних правопорушень, що інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують підозрювану, яка має місце постійного проживання та реєстрації, сім'ю, трьох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, в тому числі батька, який є інвалідом ІІ групи, її вік та стан здоров'я.
При цьому, прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваної ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховується, що у матеріалах клопотання відсутні належні документальні дані, які б свідчили про ймовірність ухилення від виконання процесуальних обов'язків підозрюваною.
Згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
Необхідності обмеження права особи на свободу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 , з урахуванням досліджених в судовому засіданні, документів долучених на обґрунтування клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки припущення прокурора щодо можливості ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та/або вчинити інше кримінальне правопорушення в даному випадку не є визначальними для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному провадженні існують підстави для застосування до ОСОБА_4 більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу, такого, як домашній арешт із забороною їй цілодобово залишати місце свого проживання, крім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги та отримання невідкладної медичної допомоги, що на думку слідчого судді зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та який, з урахуванням усіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігання виникнення ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; здати слідчому на зберігання закордонний паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги та отримання невідкладної медичної допомоги.
Строк дії ухвали про застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити до 12 жовтня 2025 року.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 :
1.повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
2.не відлучатися за межі Білоцерківського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3.прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
4.здати слідчому на зберігання закордонний паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5.носити електронний засіб контролю.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 .
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, захисником, підозрюваним протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя