Справа № 761/17764/23
Провадження № 1-кп/761/1697/2025
13 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, із застосуванням відеоконференції із захисником ОСОБА_5 , кримінальне провадження №12023100100000584 від 21.02.2023 за обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2018 року народження, працюючого командиром 1 відділення 3 взводу 1 підрозділу охорони Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №12023100100000584 від 21.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України.
Відповідно до обвинувального акта, старший сержант Служби судової охорони ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області № 23 о/с від 12.01.2023 призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки заступника командира 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_4 , відповідно до Присяги співробітника Служби судової охорони зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання співробітника та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать, в тому числі, органи Служби судової охорони.
Водночас ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки заступника командира 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, будучи працівником правоохоронного органу, відповідно до вимог зазначеного законодавства зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства та вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
08.02.2023 близько 13 год. 00 хв., тимчасово виконуючий обов'язки заступника командира 3-го взводу підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , який відповідно до функціональних обов'язків міг перебувати на території органу та установи системи правосуддя та контролювати стан несення служби підпорядкованими співробітниками, прибув до Північного апеляційного господарського суду, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, з метою перевірки стану несення служби нарядом територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області у приміщенні зазначеного суду.
У вказаний час, ОСОБА_4 , перебуваючи у холі Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, поруч металевої рамки помітив дві платіжні карти, а саме: платіжну картку АКБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та платіжну картку КБ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 та втрачені останнім при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах.
В цей момент, у ОСОБА_4 виник умисел на привласнення зазначених платіжних карток, з метою таємного викрадення грошових коштів з банківських рахунків зазначених платіжних карток.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 08.02.2023 у період із 13 год. 00 хв. до 13 год. 16 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи у приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що знайдені ним платіжна картка «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та платіжна картка «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 і являються засобами доступу до банківських рахунків та відповідно до положень Законів України «Про Інформацію», «Про платіжні послуги», примітки до ст. 358 КК України, є офіційним документом, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, видані уповноваженою особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити, не вчинив жодних дій щодо встановлення власника зазначених карток чи їх повернення, а залишив собі, тобто умисно привласнив офіційні документи.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у привласненні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , 08.02.2023 близько 13 год. 16 хв., прибув до автозаправної станції Amic Energy за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, де у останнього виник умисел направлений на незаконне використання платіжної картки ОСОБА_6 № НОМЕР_1 виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Так, у відповідності до положень Законів України «Про інформацію», «Про платіжні системи та переказ коштів в України», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.10.1998, ст. 200 КК України, платіжні банківські картки є електронним платіжним документам.
Згідно з положеннями Законів України «Про інформацію», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про банки та банківську діяльність», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно п.1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої держатель якого її держатель, здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом - банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.02.2023 ОСОБА_4 , порушуючи встановлений діючим законодавством України порядок функціонування банківської системи України, як складової частини кредитно-фінансової системи держави, маючи умисел на незаконне заволодіння та обертання на свою користь грошових коштів ОСОБА_6 , перебуваючи на автозаправній станції Amic Energy за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, діючи умисно, з корисливих мотивів, використав платіжну картку ОСОБА_6 № НОМЕР_1 видану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для проведення транзакцій о 13 год. 16 хв. на суму 999,89 грн. та о 13 год. 17 хв. на суму 999,89 грн. як оплату за придбання пального, ініціювавши безготівковий розрахунок за покупку пального від імені ОСОБА_6 , чим виконав підробку документа на переказ, який існує в електронній формі на вищезазначену суму, заволодівши таким чином вказаними грошовими коштами.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному використанні документів на переказ коштів, платіжних карток, тобто у підробці документів на переказ коштів та їх використанні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.200 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України визнав повністю та зазначив, що він протягом останніх п'яти років працює у Службі судової охорони та відповідно до наказу начальника територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області № 23 о/с від 12.01.2023 призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки заступника командира 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області. Так, 08.02.2023 приблизно о 13 год. 00 хв., він прибув до Північного апеляційного господарського суду, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1А, з метою перевірки стану несення служби нарядом територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області. У приміщенні зазначеного суду, в холі під столом, поруч з металевою рамкою помітив дві платіжні карти, а саме платіжну картку АКБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та платіжну картку КБ «Креді Агріколь Банк» № НОМЕР_2 , які забрав собі. В подальшому, того ж дня, приблизно о 13 год. 16 хв., прибув на заправку Amic Energy за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, та використовуючи знайдені платіжні картки ОСОБА_6 здійснив оплату у сумі 2000 грн. за придбання пального, шляхом безготівкового розрахунку за покупку пального від імені ОСОБА_6 . В подальшу, усвідомивши свій протиправний вчинок, та бажаючи виправити ситуацію, почав телефонувати ОСОБА_6 з метою відшкодувати завдані збитки та повернути банківські картки, однак останній ніяким чином на контакт не йшов. На наступний день, у слідчого, він віддав привласнені ним банківські картки. Обвинувачений ОСОБА_4 критично оцінив свій протиправний вчинок, зазначив, що зробив належні висновки, щиро кається у вчиненому. Крім того, в ході судового розгляду, ОСОБА_4 зазначив, що добровільно відшкодував ОСОБА_6 шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення у розмірі 10 000 грн., що підтверджується квитанцією про переказ готівки.
Так, в ході судового розгляду кримінального провадження на адресу суду надійшло клопотання командира 1 підрозділу охорони Територіального управління Служби судового охорони у м. Києві та Київській області полковника Служби судової охорони ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України на підставі ст. 47 КК України з передачею на поруки трудовому колективу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав вказане клопотання, зазначив, що неодноразово вибачався перед потерпілим, відшкодував йому завдані збитки, жалкує про вчинене, просив дати йому шанс, зазначив, що такий випадок трапився вперше, в подальшому не буде допускати протиправних дій. Крім того, ОСОБА_4 , після роз'яснення йому підстави про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з передачею особи на поруки, наполягав на задоволенні клопотання та закриття кримінального провадження, йому зрозуміло, що він повинен виправдати довіру колективу, не буде ухилятись від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.
Захисник ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України, на підставі ст. 47 КК України, з передачею на поруки трудовому колективу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про передачу ОСОБА_4 на поруки та звільнення останнього від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України. Зазначив, що вчинення ОСОБА_4 , як працівником правоохоронного органу злочину, нівелює законодавчі засади щодо вжиття таким працівником заходів, спрямованих на дотримання вимог закону та юридичних правил іншими особами, рішення про передачу га поруки такої особи суперечить вимогам ст. 2, 370 КПК України. Крім того, вказав, що передача ОСОБА_4 на поруки не слугуватиме запобіганню подібних правопорушень, та створюватиме ілюзію безкарності.
Потерпілий ОСОБА_6 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, в судові засідання неодноразово не прибував, причини неявки суду не повідомляв. При цьому, 12.05.2025 звернувся на адресу суду із заявою про проведення судового розгляду у його відсутність, щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки - поклався на розсуд суду.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши наявні матеріали судового провадження та додатково надані документи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.
Так, відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням, крім колективу, можуть ініціювати сам обвинувачений. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
Так, щире каяття характеризується суб'єктивним ставленням винної особи до вчиненого нею злочину, тобто коли особа визнає вину в повному обсязі, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалась.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області № 23 о/с від 12.01.2023, призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки заступника командира 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Як вбачається з протоколу оперативної наради № 11-1 з командним складом 1 підрозділу охорони по обговорюванню поставлених завдань та їх виконання, керівництвом ЦОУ ТУ ССО у м. Києві та Київській області та командування 1 підрозділу від 01.11.2024, ОСОБА_4 звернувся із проханням взяти його на поруки, запевнив, що буде сумлінно ставитися до виконання службових обов'язків, проявляти ініціативу та наполегливість у роботі, дотримуватися етичної поведінки співробітника Служби судової охорони, з честю та гідністю нести службу, бути добропорядним та не допускати проявів порушень дисципліни і законності.
Крім того, із зазначеного протоколу оперативної наради, встановлено, що командири взводів та їх заступники Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області одноголосно усіма присутніми на зборах (8 чоловік) ухвалено взяти на поруки ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України, та уповноважили командира 1 підрозділу охорони ОСОБА_7 звернутись з відповідним клопотанням від імені 1 підрозділу охорони до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею ОСОБА_4 на поруки.
Також, судом встановлено, що наслідки порушення ОСОБА_4 умов передачі на поруки колективу роз'яснені та зрозумілі.
Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України визнав повністю, висловлював жаль щодо вчиненого, критично та негативно поставився до вчиненого, неодноразово вибачався перед потерпілим, що свідчить про бажання ОСОБА_4 виправити ситуацію.
Також про наявність щирого каяття у ОСОБА_4 свідчить і його бажання спокутувати провину перед колективом та виправити свою поведінку, а тому заперечення прокурора про неможливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки є безпідставним та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
При цьому, факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, як представником правоохоронного органу, не є перешкодою для застосування до останнього вимог ст. 47 КК України.
Таким чином, враховуючи наведене, позицію потерпілого ОСОБА_6 , який при вирішенні клопотання про передачу ОСОБА_4 на поруки поклався на розсуд суду, а також враховуючи, що вчиненні ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, віднесені до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину, ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, висловлював критичне ставлення до вчиненого, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, з 2016 року є учасником бойових дій, з 24.02.2022 по 10.04.2022 перебував добровольцем в лавах НОМЕР_3 окремого батальйону НОМЕР_4 бригади територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, позитивно характеризується за місцем роботи, відшкодував потерпілому ОСОБА_6 завдані збитки, трудовий колектив Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області звернувся з клопотанням про передачу ОСОБА_4 їм поруки, ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, у зв'язку з чим, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без фактичного застосування до нього передбачених КК України заходів примусу, та обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки колективу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилитиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Враховуючи, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України, підлягає закриттю на підставі ст. 47 КК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду, роз'яснивши йому право на звернення із вказаною позовною заявою до суду в порядку цивільного судочинства. (Така позиція узгоджується з правовими висновками Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених в постановах від 18 грудня 2024 року, 23 квітня 2024 року та 10 липня 2021 року у справах № 334/2843/22, № 127/13987/16-к, 161/694/20 відповідно).
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 47 КК України, ст.ст. 284, 285 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 200, ч. 1 ст. 357 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки колективу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Кримінальне провадження №12023100100000584 від 21.02.2023 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст.357 КК України, закрити.
Повідомити колектив Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області про передачу їм на поруки ОСОБА_4 та направити копію ухвали до Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч.2 ст.47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 200, ч.1 ст. 357 КК України.
Роз'яснити колективу Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області, що відповідно до ч.1 ст.289 КПК України - якщо протягом року з дня передачі на поруки колективу, ОСОБА_4 не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-банківську картку VISA «ПриватБанк» «Для виплат», коричневого кольору, на якій наявний номер НОМЕР_1 » та банківську картку CREDIT AGRICOLE world, зеленого кольору, на якій наявний номер НОМЕР_2 , а також написи імені та прізвища латиницею, а саме: « ОСОБА_8 », фіскальний чек АЗС з магазином 11-14 ПП «АМІК Україна» від 08.02.2023, на суму 999, 89 грн., транзакція: 303939106744 та фіскальний чек АЗС з магазином 11-14 ПП «АМІК Україна» від 08.02.2023, на суму 999, 89 грн., транзакція: 303933733184, оптичний диск RONC DVD-R 4.7 Gb, на якому наявні надписи «04346вк», оптичний диск Verbatim DVD-R 4.7 Gb - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя