Справа № 761/631/22
Провадження № 2/761/671/2025
02 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі оловуючого судді Савчук Ю.Н., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Позивач, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.03.2005 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ОСОБА_1 укладено Договір про користування електричною енергією № 06000201808 за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 .
Відповідно до вищезазначеного Договору споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості.
Свої зобов'язання Відповідач виконує неналежно, внаслідок чого заборгованість станом на 01.01.2019 р. на контрольних показниках 166950 кВт за спожиту електричну енергію складає 80 664, 83 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає 101 320, 55 грн.
Станом на 01.11.2021 року сума заборгованості не сплачена.
Відповідно до п.п.п 22. 5.5.5. ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором.
04.04.2021 року представником Позивача виконано планову заміну приладу обліку за адресою АДРЕСА_1
Замість демонтованого електролічильника типу СА4-И678 (б) № 354483 з кінцевими показами 184213 кВтг встановлено багатофункціональний (двотарифний) прилад обліку електроенергії типу ЄАМА 300 ЄЗУ.144.230.Р38.Р4(7) № 03252256 на початкових показах 000000/000000 кВтг (день/ніч), про що складено відповідний акт.
Позивач зазначає, що лічильний механізм демонтованого 04.04.2021 року приладу обліку типу СА4-И678 (б) має 6-ти значну шкалу показань в цілих кіловат-годинах, що було виявлено під час його демонтажу 04.04.2021 року.
Після виявлення не парцельного внесення показників електролічильника типу СА4-И678 (б) № 354483 по особовому рахунку НОМЕР_1 позивачем було проведено коригування показників зазначеного електролічильника до 01.01.2019 (з урахуванням шостого розряду) з останніми показниками 166950 кВтг до 01.01.2019, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за фактично спожиту електричну енергію до 01.01.2019 року перед ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в розмірі 80 664, 83 грн.
Таким чином, Позивач вважає, що перебіг позовної давності у даному випадку починається з 04.04.2021 року, тобто з моменту виявлення невірного внесення Відповідачем показників лічильника по особовому рахунку НОМЕР_1 .
Позивач звертає увагу суду на те, що покази лічильника механізму (цілі та десяті (соті) долі кВтг) розділяються «комою», а у разі її відсутності іншим кольором віконця десятих долей кВтг (дані обставини підтверджуються паспортом електричного лічильника СА4-И678 (б), п. 2.11 паспорту)
За твердженням позивача, у даному лічильнику всі шість віконець є значущими та виміряють цілі кВтг, а на останньому коліщаті нанесено риски для можливості контролю (у разі необхідності) десятих долей кВтг.
Отже, покази останнього коліщати лічильного механізму визначають одиниці кВтг електроспоживання.
Тобто, при передачі відповідачем показників приладу обліку без урахування останнього розряду лічильника, показники споживання електричної енергії були зменшені у 10 разів.
Відповідач, не погоджуючись з позовом, надіслав до Шевченківського районного суду міста Києва відзив, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив.
12.03.2005 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ОСОБА_1 укладено Договір про користування електричною енергією № 06000201808 за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 .
Відповідно до вищезазначеного Договору, споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості.
У зв'язку з цим заборгованість станом на 01.01.2019 р. на контрольних показниках 166950 кВт за спожиту електричну енергію складає 80 664, 83 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає 101 320, 55 грн.
Станом на 01.11.2021 року сума заборгованості не сплачена.
Згідно з п.13 Договору про користування електричною енергією від 12.03.2005, електропостачальник зобов'язується проводити планові перевірки, ремонт та замінення приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.
Відповідно до п.п.п 22. 5.5.5. ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором.
Судом встановлено, що 04.04.2021 року представником позивача виконано планову заміну приладу обліку за адресою АДРЕСА_1
Замість демонтованого електролічильника типу СА4-И678 (б) № 354483 з кінцевими показами 184213 кВтг встановлено багатофункціональний (двотарифний) прилад обліку електроенергії типу ЄАМА 300 ЄЗУ.144.230.Р38.Р4(7) № 03252256 на початкових показах 000000/000000 кВтг (день/ніч), про що складено відповідний акт.
Лічильний механізм демонтованого 04.04.2021 року приладу обліку типу СА4-И678 (б) має 6-ти значну шкалу показань в цілих кіловат-годинах, що було виявлено під час його демонтажу 04.04.2021 року.
Після виявлення не парцельного внесення показників електролічильника типу СА4-И678 (б) № 354483 по особовому рахунку НОМЕР_1 позивачем було проведено коригування показників зазначеного електролічильника до 01.01.2019 (з урахуванням шостого розряду) з останніми показниками 166950 кВтг до 01.01.2019 внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за фактично спожиту електричну енергію до 01.01.2019 року перед ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в розмірі 80 664, 83 грн.
Таким чином, позивач вважає, що перебіг позовної давності у даному випадку починається з 04.04.2021 року, моменту виявлення невірного внесення Відповідачем показників лічильника по особовому рахунку НОМЕР_1 .
Позивач звертав увагу суду на те, що покази лічильника механізму (цілі та десяті (соті) долі кВтг) розділяються «комою», а у разі її відсутності іншим кольором віконця десятих долей кВтг (дані обставини підтверджуються паспортом електричного лічильника СА4-И678 (б), п. 2.11 паспорту)
За твердженням позивача у даному лічильнику всі шість віконець є значущими та виміряють цілі кВтг, а на останньому коліщаті нанесено риски для можливості контролю (у разі необхідності) десятих долей кВтг.
Отже покази останнього коліщати лічильного механізму визначають одиниці кВтг електроспоживання.
Тобто, при передачі відповідачем показників приладу обліку без урахування останнього розряду лічильника, показники споживання електричної енергії були зменшені у 10 разів.
Відповідачем у жовтні 2021 року до Шевченківського районного суду міста Києва було подано позовну заяву до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про захист прав споживачів, в якому просила суд визнати таким, що не виникало, зобов'язання зі сплати грошових коштів у розмірі 26767,29 грн. на користь ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 за період часу з 01.05.2021 року по 01.07.2021 року та визнати таким, що не виникало зобов'язання позивача зі сплати грошових коштів у розмірі 26767,29 грн. на користь відповідача ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» за електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 за період часу з 01.05.2021 року по 01.07.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У квартирі не проживала, споживання житлово-комунальних послуг Позивачем не відбувалось.
Після заміни у квартирі приладів обліку 04.04.2021 року, що відбулося без відома позивача, нібито наявна заборгованість по оплаті спожитої електричної енергії, що станом на 23.08.2021 року становить 27492,21 грн. у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 26767,29 грн.
Позивач зазначала, що оспорювана нею заборгованість виникла через помилку, яка сталася з вини службових осіб ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про що, під час звернення позивача до офісу останнього, їй було особисто повідомлено.
На численні звернення позивача щодо виправлення вказаної помилки ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» жодних дій не вчинив.
З аналогічним зверненням позивач звертався до ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», однак вказана інформація була залишена останнім поза уваги.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року у справі №761/37369/21 позов ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про захист прав споживачів задоволено в повному обсязі. Визнано таким, що не виникло, зобов'язання позивача зі сплати грошових коштів у розмірі 26767, 29 грн. на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» за електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 за період часу з 01.05.2021 року по 01.07.2021 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2022 у справі №761/37369/21, апеляційні скарги ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2021 -без змін.
Судами встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . У квартирі Позивач не проживає, споживання житлово-комунальних послуг позивачем не відбувається.
Після заміни у квартирі приладів обліку 04.04.2021, що відбулось без відома позивача, на її адресу від ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надійшло письмове попередження, згідно з яким у Позивача, нібито, наявна заборгованість по оплаті спожитої електричної енергії, що станом на 23.08.2021 становить 27492,21 грн., у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 26767,29 грн.
Позивач зазначає, що оспорювана нею заборгованість виникла через помилку, яка сталася з вини службових осіб ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про що, під час звернення позивача до офісу останнього, їй було особисто повідомлено.
На численні звернення позивача щодо виправлення вказаної помилки ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» жодних дій не вчинив.
З аналогічним зверненням позивач звертався до ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», однак вказана інформацію була залишена останнім поза увагою.
Позивач вважає, що заборгованість нарахована їй протиправно, а бездіяльність відповідачів є такою, що порушує її права як споживача комунальних послуг, у зв'язку з чим звернулася до суду з позовом.
ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надіслало суду відзив від 25.11.2021, в якому зазначило, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, вказуючи на те, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є оператором системи розподілу та виконує функцію адміністратора комерційного обліку.
04.04.2021 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» виконано планову заміну приладу обліку за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому під час демонтажу попереднього приладу обліку СА4-И678, працівниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було виявлено, що лічильний механізм має 6-ти значну шкалу показань в цілих кіловат-годинах, однак позивач подавав показники без врахування останнього шостого розряду лічильника, а тому показники споживання електроенергії були зменшені у 10 разів, внаслідок чого ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було проведено коригування показів станом на 01.01.2019 з показів 16695 кВтг на покази 166950 кВтг та виконано перерахунок обсягів спожитої електричної енергії. Відповідач заперечував також проти стягнення з нього витрат на правову допомогу, у задоволенні позову просив відмовити.
ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надіслало суду відзив від 30.11.2021, в якому зазначило, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідач вказує, що позивач від постачання електроенергії не відмовлялась, породжуючи її споживати та оплачувати, чим підтвердила факт приєднання до умов договору про постачання електричної енергії. При цьому ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» здійснює виключно діяльність з постачання електричної енергії, в тому числі як постачальник універсальних послуг і не є оператором системи з 01.01.2019, а тому, під час здійснення розрахунків для споживачів ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ», керується виключно даними, які передаються операторами системи, а відтак права позивача не порушував. Крім того, зазначив, що технічна перевірка вузлів обліку у споживачів здійснюється оператором системи у присутності позивача. ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» не є оператором системи, до його повноважень не входить заміна лічильників (засобів комерційного обліку). Заперечував також проти стягнення витрат на правову допомогу, у задоволенні позову просила відмовити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2021 у справі було відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.
29.11.2021 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» направив до суду зустрічну позовну заяву.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2021 вказану заяву було повернуто ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» через пропуск строку на її подання, роз'яснено заявникові його право звернутися з позовом в загальному порядку.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив.
Позивач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 , постачальником якої з 01.01.2019 є ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ».
ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.01.2019 є оператором системи розподілу та виконує функцію адміністратора комерційного обліку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку
Згідно п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону, комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу.
Статтею 46 Закону визначено функції , права та обов'язки оператора системи розподілу.
Згідно ч. 1 ст. 53 Закону, функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.
Згідно пп. 2.3.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (пп. 2.3.13. ПРРЕЕ).
Відповідно до пп. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
За змістом 12.4.4. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою 14.03.2018 № 311 НКРЕКП (далі ККОЕЕ), до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.
При цьому, згідно пп. 2.3.2. ПРРЕЕ, для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Згідно пп. 2.3.5. ПРРЕЕ, планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються їх власником господарським або підрядним способом або постачальником послуг комерційного обліку відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до пп. 6.5.1. ККОЕЕ, оператор системи зобов'язаний проводити не рідше одного разу на шість місяців контрольний огляд та не рідше одного разу на три роки технічну перевірку вузлів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
Аналогічне положення містить і пункт 13 Договору про користування електричною енергією № 06000201808 від 12.03.2005, яким передбачено, що енергопостачальник зобов'язаний проводити не менш, як один раз на шість місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживача відповідно до затверджених графіків.
Контрольний огляд вузлів обліку та схем їх підключення у споживачів проводяться у присутності споживача або уповноважених представників споживача (пп. 6.5.2. Кодексу).
Під час здійснення контрольного огляду вузлів обліку та ЗКО має бути виконаний комплекс робіт (без використання спеціальних технічних засобів) щодо візуального обстеження цілісності засобів комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та пломбувального матеріалу та наявності відбитків їх тавр, проведені візуальна перевірка стану індикаторів магнітного та/або електричного полів, встановлених на/у ЗКО, виявлення самовільних підключень, а також зняття показів засобів комерційного обліку та перевірка часу годинників інтервальних засобів комерційного обліку (пп. 6.5.3. ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.5.4. ККОЕЕ, технічна перевірка вузлів обліку у споживачів здійснюється оператором системи у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), та відповідного ППКО (за рішенням споживача).
Відповідно до пп. 6.5.7. ККОЕЕ, результати технічної перевірки оформлюються актом технічної перевірки, а у разі виявлення порушень - актом про порушення.
Відповідно до пп. 6.5.12. ККОЕЕ, випадку установлення в результаті контрольного огляду або технічної перевірки порушень стану комерційного обліку електричної енергії представник оператора системи повинен ознайомити споживача з правовими наслідками, що виникають у результаті зафіксованих порушень.
Згідно пп. 2.3.5. ПРРЕЕ, у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред'явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.
Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.
Спеціальними нормативно-правовими актами, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, є, зокрема, Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Одним із обов'язків енергопостачальника, встановлених пунктом 38 ПКЕЕН, є проведення не менш як один раз на 6 місяців контрольного огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків.
Статтею 17 Закону України від 05 червня 2014 року "Про метрологію та метрологічну діяльність" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, врегульовано питання повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.
Відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Частиною другою статті 17 Закону передбачено, що міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою статті 17 цього Закону передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедуру подання засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) визначає Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 474 .
Згідно з пунктом 6 Порядку, періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок виконавців.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 передбачено договірні умови постачання електричної енергії на роздрібному ринку, постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку, постачання електричної енергії на роздрібному ринку, порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, права, обов'язки та відповідальність електропостачальника, права та обов'язки споживача, зокрема, споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати розрахункові документи на вимогу представників електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень або після отримання споживачем офіційного запиту відповідного учасника роздрібного ринку) для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу комерційного обліку; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.
Відповідно вимог пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
За змістом пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 311 від 14 березня 2018 року середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).
У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що 04.04.2021 працівниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» виконано планову заміну приладу обліку за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено замість електролічильника типу СА4-И678 (6) № 354483 з кінцевими показами 18421(3) багатофункціональний (двотарифний) прилад обліку електроенергії типу GAMA 300 G3Y.144.230.F38.P4(7) № 03252256 на початкових показах 0000000/0000000 кВтг (день/ніч), про що складений відповідний акт, а прилад обліку опломбовано.
Судом встановлено, що заміна електролічильника відбувалась за відсутності позивача, про що свідчить Акт № КЕМ 0050268 від 04.04.2021.
Актів про виявлені порушення, у тому числі щодо невірного надання показників приладу обліку, під час його заміни чи перевірки, відповідачами не надано.
У подальшому ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» надіслано позивачу рахунок за електроенергію, з якого вбачається, що у позивача наявна заборгованість у розмірі 26767,29 грн.
Згідно листа ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 27.08.2021 № 1/3/012/М-27964, Товариством було проведено коригування показів станом на 01.01.2019 з показів 16695 кВтг на покази 166950 кВтг та виконано перерахунок обсягів спожитої електричної енергії після 01.01.2019, внаслідок чого виникла заборгованість за фактично спожиту електричну енергію.
Підставою для проведення коригування ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазначив те, що демонтований лічильний механізм має 6-ти значну шкалу показань в цілих кіловат-годинах і в ньому всі шість віконець є значущими та виміряють цілі кВтг, однак позивачем вносились покази лічильника без урахування останньої цифри.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. п.84, 96 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Таким чином, в розумінні цього закону відповідач є споживачем та, відповідно, учасником ринку електричної енергії.
За змістом п.6 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.п. 33 п. 5.5.5 ПКЕЕН споживач зобов'язаний не здійснювати несанкціонований відбір електричної енергії.
Відповідно до п.п.8 п. 5.5.5 ПКЕЕН споживач зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно з ч.1, п.п. 2-6 ч.2 ст.77 цього Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об'єктів; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку;
Ч.3 ст.77 цього Закону передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:
1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) припинення дії ліцензії.
За змістом п.12 Договору про користування електричною енергією № 06000201808 від 12.03.2005 енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
П.20 Договору встановлено перелік порушень, які є підставою для відповідальності споживача.
Пп. 2.3.4. п.2.3 ПКЕЕН встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Пп.1-2 п. 5.5.13 ПКЕЕН передбачено, що споживач не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну електропостачальнику, оператору системи або третім особам, та матеріальні збитки, які викликані: форс-мажорними обставинами (наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом); некваліфікованими діями персоналу оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника або субспоживача.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За зміст ост.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивачем як споживачем електричної енергії жодних порушень вимог закону, ПКЕЕН, ККОЕЕ чи договору, що має наслідком настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, не допущено.
Той факт, що заборгованість за необліковану електроенергією є збитками, які стягуються із споживача у разі, якщо такі збитки виникли внаслідок вчинених ним порушень під час користування електричною енергією, підтверджується викладеним у постанові Верховного Суду від Суду від 31 травня 2021 року у справі № 913/567/19(913/405/20) та в пп.1-2 п. 5.5.13 ПКЕЕН
Правопорушень на ринку електричної енергії, що визначені ст.ст.58,77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 20 Договору про користування електричною енергією № 06000201808 від 12.03.2005 , позивачем також не вчинено.
Оскільки заборгованість відповідача за спожиту електроенергію виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення планової перевірки, ремонту та заміни приладів обліку, що визначені законом, договором та ПКЕЕН, суд приходить до висновку, що матеріальні збитки завдано некваліфікованими діями персоналу позивача як електропостачальника, а відтак позивач відповідальності за таку майнову шкоду не несе.
Отже, цивільно-правова відповідальність відповідача як споживача у вигляді відшкодування матеріальної шкоди шляхом сплати заборгованості за необліковану електричну енергію не настає у разі, якщо споживачем правопорушення на ринку електричної енергії не вчинялися.
Крім того, за змістом п. 8.4.4 ПКЕЕН факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
Положенням про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року № 322 та Інструкцією про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії споживачів, затвердженої директором СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго», на підставі зазначеного Положення та інших нормативних актів, якими регулюються питання користування електричною енергією визначено порядок проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів.
Відповідно до пункту 1.3.4 Положення експертиза лічильників проводиться у разі сумніву представника енергопостачальника або споживача (за його заявою) у правильності роботи лічильника.
Згідно з пунктом 2.2 Положення зняття та опломбування лічильника, що підлягає експертизі, проводиться у присутності споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці). Аналогічне положення міститься у пункті 2.9 Інструкції.
Відповідно до пункту 2.3 Положення лічильники, що підлягають експертизі, повинні пломбуватися з використанням пломби, логотип якої містить індивідуальний номер та назву енергопостачальника. Пломба додатково встановлюється у тому самому місці, де встановлена пломба Держспоживстандарту. У разі неможливості встановити пломбу в цьому місці або виявлення пристосувань для заниження показань лічильника лічильник разом з цими пристосуваннями пакується в поліетиленовий пакет і опломбовується в присутності споживача або представника організації, у віддані якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці).
Згідно з пунктом 2.4 Положення після зняття й опломбування лічильника електричної енергії представник енергопостачальника складає акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії у двох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, трьох примірниках відповідно до форми, наведеної у додатку 1 (по одному для споживача, організації, у віддані якої перебуває будинок, і енергопостачальника). В акті-повідомленні вказуються мета експертизи лічильника та причини, що викликали необхідність її проведення, спосіб пломбування та інше.
Пункт 2.13 Інструкції також передбачає повідомлення споживача про проведення експертизи.
Пункт 3.3.7 Інструкції передбачає в описі експертизи визначення способу заниження роботи приладу.
Згідно з пунктом 3.3.11 Інструкції після проведеної експертизи для подальшого зберігання прилад упаковується у присутності споживача.
Відповідно до пункту 2.5 Положення залежно від місця встановлення лічильника, що підлягає експертизі, акт-повідомлення підписується представником енергопостачальника та споживачем або представником організації, у віданні якої перебуває будинок, якщо лічильник установлено на сходовій клітці.
Отже, у разі пошкоджень засобів вимірювальної техніки повинна проводитися відповідна експертиза.
ОСОБА_1 як споживач за таких обставин була також праві ініціювати проведення відповідної електротехнічної експертизи, проте Акт про порушення складено за її відсутності.
Правильність таких висновків підтверджується і викладеним в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі № 756/7748/16-ц.
Крім того, згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Той факт, що засідання комісії з розгляду актів про порушення мало місце, позивачем не доведено, оскільки відповідного протоколу засідання комісії не подано, в той час, коли обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків визначаються на такому засіданні комісії.
За змістом п. 8.4.4 ПКЕЕН обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи без проведення відповідної експертизи лише у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу.
Матеріали справи містять суперечливі докази стосовно правильності визначення позивачем показників обсягу спожитої енергії.
Отже, правильність визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії позивачем не доведена, оскільки висновку відповідної експертизи не подано, а обставини, за яких обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи без проведення відповідної експертизи в даному випадку відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме у даному випадку за відсутності попередніх результатів експертизи та протоколу засідання комісії з розгляду акту про порушення, визначення обсягу безоблікового споживання електричної енергії на підставі акта про порушення від КЕМ №0050268 від 04.04.2021 є неправомірним.
Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №761/37369/21, підставою для стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію є те, що під час демонтажу попереднього приладу обліку СА4-И678, працівниками ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було виявлено, що лічильний механізм має 6-ти значну шкалу показань в цілих кіловат-годинах, однак відповідач подавала показники без врахування останнього шостого розряду лічильника, а тому показники споживання електроенергії були зменшені у 10 разів, внаслідок чого ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було проведено коригування показів станом на 01.01.2019 з показів 16695 кВтг на покази 166950 кВтг та виконано перерахунок обсягів спожитої електричної енергії.
Беручи до уваги відсутність споживача при демонтажу лічильника та не проведення його експертизи суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, не подано доказів правильності визначення показників обсягу спожитої енергії.
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02.12.2021 у справі №761/37369/21 матеріали справи містять докази того, що саме з вини позивача ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» отримано невірні покази електролічильника, оскільки саме ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» мав своїм обов'язком проводити контрольні огляди вузлів обліку та схем їх підключення позивача та не був позбавлений можливості виявити наявні порушення під час передання та перевірки показів.
Позивач зазначає, що оплачував рахунки за електроенергію вчасно, заборгованості не мала, про наявність будь-яких порушень під час передачі показів лічильника відповідачами не попереджався, що підтверджується матеріалами справи.
Також з матеріалів справи вбачається, що самі повідомлення про сплату за електроенергію, які надавались позивачу, у графі «Показання лічильника» містять сім комірок, з яких п'ять (а не шість) відведено для заповнення, в яких споживач вказує покази електролічильника.
Позивач неодноразово зверталась до відповідачів з вимогами про проведення коригування нарахованої позивачу заборгованості за спожиту електроенергію, однак вказані звернення та скарги позивача відповідачі залишили поза увагою.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Установивши, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що неправомірні дії відповідача як споживача призвели до викривлення даних приладу обліку, та як результат, неправильного нарахування обсягів спожитої електроенергії, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості.
Як зазначено у копії Договору про користування електричної енергією від 12.03.2005 року, доданого до матеріалів справи, п.5 Показання приладу обліку на момент укладення договору 00938 кВтг, що суперечить Розрахунку спожитої та сплаченої електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 о/р НОМЕР_1 (6 сторінка розрахунку) на 12.03 2005 року зазначені покази кВтг годин у сумі 009380, тобто в 10 разів більше ніж зазначено в Договорі.
Ті ж самі обставини були встановлені рішенням за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про захист прав споживача, що виключає необхідність їх повторного доведення.
Як вбачається з матеріалів справи №761/37369/21, Шевченківським районним судом міста Києва та Київським апеляційним судом встановлені обставини того, що ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» отримував невірні покази електролічильника не з вини ОСОБА_1 як споживача послуг, оскільки сам ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» мав своїм обов'язком проводити контрольні огляди вузлів обліку та схем їх підключення позивача, починаючи з 2019 року та не був позбавлений можливості виявити наявні порушення під час передання та перевірки показів.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року у справі № 761/37369/21 та постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у справі № 761/37369/21, є преюдиційними, тобто такими, що не потребують доведення.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у цивільному процесі передбачені ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 року по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиційні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 року Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Крім того, факт порушення відповідачем ПКЕЕН , що полягає в необлікованому споживанні електричної енергії не підтверджено належними та допустимими доказами, а з матеріалів справи не вбачається факту самовільного втручання відповідача в роботу електролічильника та її вини у виникненні заборгованості за не обліковану електроенергію.
Таким чином, відмовляючи в задоволенні у позову, суд виходить із недоведеності вини відповідача у пошкодженні приладу обліку електричної енергії чи втручання у його роботу з метою заниження показників спожитої електричної енергії, враховуючи, що згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем у відзиві на позову заяву заявлено про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі статтею 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2-4 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Отже, у разі, якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачем заявлено до стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію, яка виникла станом на 01.01.2019 року внаслідок перерахунку обсягів спожитої електричної енергії у зв'язку з неправильними показаннями лічильника електричної енергії. Відповідно до доданого розрахунку заборгованості, її перераховано за період з 2003 по 2018.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року набрав чинності 01.01.2004.
Позивач набув статусу оператора системи розподілу 01.01.2019.Про виявлені порушення позивач дізнався з моменту складення відповідного акту про порушення 04.04.2021 року
Із позовом до суду позивач звернувся 11.01.2022.
За змістом ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Вжиті у статті 261 ЦК України терміни "довідався" та "міг довідатися" дають підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.
Відповідно до викладеного в постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 913/567/19(913/405/20), суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що перебіг строку позовної давності з вимогою про стягнення вартості необлікованої електричної енергії розпочинається з наступного дня після того, як сплинув строк на її оплату згідно виставленого споживачеві рахунку. Апеляційний господарський суд не врахував, що збитки, заявлені позивачем до стягнення у цій справі, нараховані відповідачу за порушення ПКЕЕ і факт такого порушення зафіксовано саме в акті, складеному позивачем. Тобто, позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила в день складання акту про порушення ПКЕЕ, що відповідає положенням частини першої статті 261 ГПК України. Подальша процедура з розгляду на засіданні комісії енергопостачальної організації згаданого акту та визначення розміру завданої майнової шкоди не змінює моменту виявлення порушення та особи порушника. Відтак, виставлений відповідачу рахунок не є юридичним фактом, з яким пов'язаний початок перебігу позовної давності, оскільки в ньому лише вказано суму майнової шкоди, як наслідок порушення ПКЕЕ, тоді як сам факт такого порушення (тобто порушення ПКЕЕ і прав позивача) зафіксоване в акті, складеному за результатами перевірки споживача.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення дати початку перебігу строку позовної давності саме з моменту виявлення порушення та складення відповідного акту наведено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 466/9977/16-ц (провадження № 61-16315св18).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що встановлений ст.257 ЦК України загальний трьохрічний строк позовної давності за вказаними вимогами на момент звернення до суду не сплив.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи рішення у справі суд ураховує, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обставини справи, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.
З врахуванням наведеного, у позові слід відмовити з підстав його необгрунтованості.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог позивача, сплачений позивачем судовий збір відповідно до ст.141 ЦПК України відповідачем не відшкодовується.
На підставі викладено, керуючись Законом України Закону України «Про ринок електричної енергії», 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: