Справа № 761/20235/25
Провадження № 2/761/7246/2025
02 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Сухині А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
19 травня 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №77367716 в сумі 38 087,31 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77367716.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за договором позики №77367716 від 04.12.2021 року, укладеним із відповідачем.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за договором позики становить: 14 652,00 грн. - заборгованість за кредитом, 23 435,31 грн. - заборгованість по відсоткам, а загальна сума заборгованості складає 38 087,31 грн.
Так як відповідач не виконує власні зобов'язання за договором та грошові кошти не повертає, позивач для захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позові просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.
А тому, враховуючи положення статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено договір позики №77367716, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язалось надати ОСОБА_1 позику в сумі 14 652,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 1,99% на день.
Позивач не надав доказів, що на виконання положень п. 1 Договору суму позики було перераховано на банківський рахунок Позичальника.
Також позивач не звертався до суду із клопотанням про витребування доказів про зарахування коштів на банківську карту відповідача.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21.
Позивач зазначає, що відповідно до вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право вимоги за договором позики №77367716 від 04.12.2021 року, укладеним із відповідачем.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначає позивач, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №77367716 становить: 14 652,00 грн. - заборгованість за кредитом, 23 435,31 грн. - заборгованість по відсоткам, а загальна сума заборгованості складає 38 087,31 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, не підтвердила факт отримання кредитних коштів.
Також розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 333/5483/20 та інших.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач не надав доказів, що відповідачу були надані в розпорядження грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула