Справа №760/12539/25 3/760/4344/25
22 липня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 )
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
З лютого 2025 року ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 2 розділу І наказу МОУ від 23.10.2021 №329 «Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», протокол про військове адміністративне правопорушення мають право складати: командири військових частин, щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово. У зв'язку із цим, повноваження командира військової частини НОМЕР_1 , щодо права складати протокол, підтверджуються (витягом із наказу про призначення на посаду).
Установлено, що ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Згідно вимог ст. 45 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Приписами ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України адміністративні правопорушення, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV на військовослужбовців покладаються загальні обов'язки.
Згідно з статтею 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил внутрішній порядок досягається, зокрема:
- глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та військовими статутами ЗСУ;
- чіткою організацією бойової підготовки;
- зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом;
- неухильним виконанням розпорядку дня.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньо начальникові.
Відповідно до статті 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів. Розпорядок дня встановлюється командиром (начальником) відповідно до завдань, покладених на військову частину, та залежно від пори року.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Натомість ОСОБА_1 03.05.2025 року приблизно о 17 год. 30 хв., діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення адміністративного правопорушення, яке виразилось у перебуванні останнього в стані алкогольного сп'яніння 03.05.2025 року приблизно о 17 год. 30 хв. у місці дислокації підрозділу військової частини (територія пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 ).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ст. 1 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас законодавець надає визначення поняття демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати мирного часу (оголошення якої дає підстави для закінчення особливого періоду).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалось.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 року №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.
Тобто, дане адміністративне правопорушення вчинено в умовах особливого періоду, я саме воєнного стану, що підвищує його суспільну небезпеку.
Таким чином, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, ОСОБА_1 у порушення вимог 11, 12, 16, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, службу», нехтуючи своїми функціональними обов'язками, вчинив діяння в умовах особливого періоду, що виразилось у перебуванні останнього в стані алкогольного сп'яніння у місці дислокації підрозділу військової частини (територія пункту тимчасової дислокації військової підтверджується рапортом старшого сержанта ОСОБА_2 тимчасово виконуючого обов'язки командира 125 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку із вищесказаним, вчинені дії зі сторони ОСОБА_1 відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Після виявленого факту перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння було прийнято рішення щодо доставляння останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 задля проведення огляду відповідними посадовими особами з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
У результаті проведеного огляду виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах з ротової порожнини. Після виявлення ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння представником ЦУ ВСП було проведено тестування за допомогою алкотестеру («Алконт-М», прилад №00258; результат проведеного тесту показав 2,08 % проміле) та підтверджено факт перебування військовослужбовця ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Після освідчення ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №99 від 03.05.2025 року. Після цього ОСОБА_1 було направлено до території пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення смс-повідомлення, у свої поясненнях вину визнає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом №20 про військове адміністративне правопорушення від 04.05.2025 року, який у відповідності до ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, рапортом, Актом №99 від 03.05.2025 року огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, доповіддю, результатом тесту №3988 від 03.05.2025 року, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 , карткою соціально-демографічних даних, письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_1 ..
Доказів відсутності вини ОСОБА_1 до суду надано не було.
При прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а тому вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.
Відповідно до ст. 5 п. 12 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. 33, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. та підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300
Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783
Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 21081300 Призначення платежу: «адміністративний штраф»
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.М. Педенко