печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27568/25-п
27 серпня 2025 року суддя Печерського районного суду м.Києва Юшков М.М., розглянувши за участю перекладача Бондарчука М.Я. протокол про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Канади, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
28 травня 2025 року о 10:00, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив стосовно ОСОБА_3 , з якою має спільну дитину, домашнє насильство психологічного характеру, а саме: переслідував, здійснював надмірний контроль над діями потерпілої, що призвело до втручання у її особисте життя, таким чином порушив вимоги ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . До листопада 2024 року мешкав разом з потерпілою. На теперішній час з потерпілою мешкає окремо. З листопада 2024 року і до тепер, ОСОБА_3 не надає дозвіл на побачення з сином. До того ж, ОСОБА_3 систематично не відповідає на телефонні дзвінки, СМС повідомлення, а також ігнорує письмові звернення щодо визначення дат побачень з дитиною та письмові пропозиції щодо укладення договору про взаємодію батьків щодо виховання та утримання дитини. Акцентував увагу на тому, що відповідно до наявної у матеріалах справи оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.05.2025 - рівень небезпеки є низьким. Крім того, терміновий заборонний припис винесений поліцейським безпідставно, у зв'язку з чим існує достатньо підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Окрім того, надав клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних приладів, а також направлення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання у зв'язку наявністю низки порушень під час його складання.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 28 травня 2025 року ОСОБА_1 не вчиняв щодо ОСОБА_3 будь-яких протиправних дії, а лише хотів побачитись з дитиною. ОСОБА_1 знає тільки з позитивної сторони.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу вчиняє систематичне домашнє насильство щодо ОСОБА_3 , оскільки постійно намагається контролювати потерпілу, вирішувати хто і коли буде приходити до неї додому, постійно переслідує, телефонує, пише СМС у месенджерах. Частина дзвінків та СМС ОСОБА_1 здійснює вночі. Дії ОСОБА_1 мають систематичний характер, викликають у потерпілої занепокоєння та тривогу. На підтвердження зазначених обставин надала роздруковану переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та долучені до неї докази, суд дійшов до наступного висновку.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 щодо повернення матеріалів справи на доопрацювання до органу уповноваженого на складання протоколу з підстав його невідповідності вимогам КУпАП (відсутність підпису особи щодо якої був складений протокол, письмових пояснень свідків та інших осіб, не залучення перекладача, не роз'яснення прав визначених у КУпАП), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так під час дослідження наявних у матеріалах справи документів, судом не було встановлено суттєвих недоліків та порушень вимог закону або Інструкції, які б давали достатніх підстав для повернення протоколу для доопрацювання, оскільки протокол та інші матеріали не містять недоліків, які б не могли бути усунуті під час судового розгляду.
Окремо суд зауважує, що ОСОБА_1 під час складання протоколу відмовився від надання письмових пояснень, а також від підпису у ньому. До того ж, будь-яких клопотань за час перебування в поліції ОСОБА_1 не заявляв. З урахуванням викладеного, клопотання ОСОБА_1 про повернення адміністративного матеріалу на дооформлення не підлягає задоволенню.
Також не підлягає задоволенню клопотання про здійснення фіксування судового процесу, оскільки нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) не передбачено здійснення фіксування судового процесу. Фіксація судового провадження передбачена положеннями кримінального процесуального кодексу, цивільного процесуального кодексу та кодексом адміністративного судочинства України. Отже, з урахуванням наведеного клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає, про що суддя зазначив під час судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи 28 травня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №284912 від 28.05.2025 (а.с.1);
- рапортом (а.с.3-4);
- заявою ОСОБА_3 (а.с.5);
- копією термінового заборонного припису (а.с.6);
- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.7-8).
Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь
Психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Судом встановлено, що 28 травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив стосовно ОСОБА_3 , з якою має спільну дитину, домашнє насильство психологічного характеру.
Судовим розглядом з'ясовано, що ОСОБА_1 починаючи з лютого по квітень 2025 року систематично вчиняє дії спрямовані на переслідування і постійний контроль потерпілої у яких останні просить потерпілу повідомити своє місцезнаходження, надати фотографії або відеозапис з місця, де вона перебуває. Телефонує та надсилає СМС повідомлення у нічний час доби з певними вимогами. Зазначені обставини підтверджуються роздруківкою СМС повідомлень між потерпілою та ОСОБА_1 , яка була досліджена судом під час розгляду провадження.
В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП є триваючим. Ознакою його об'єктивної сторони є систематичний характер протиправних дій, що вчиняються кривдником та характеризується продовжуваним зразком поведінки, в якому кожен окремий інцидент є цеглиною більш загального зразку поведінки. Систематичність домашнього насильства можна можливо визначити як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.
Для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів. Правові наслідки, які настали чи не настали для кривдника за цими окремими епізодами, а також час, коли такі наслідки настали, не є обставинами, які можуть впливати на доведеність цих епізодів.
Аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС від 04.04.2024 у справі №755/4894/22.
Встановлюючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд зазначає, що дії ОСОБА_1 мають систематичний характер, не є побутовим конфліктом щодо вирішення певних життєвих проблем, оскільки дії кривдника були умисними і спрямованими на постійний контроль потерпілої та втручанням в її особисте життя (які він здійснював протягом 3 місяців), пов'язані з систематичними дзвінками та направленням СМС повідомлень, в тому числі у нічний час. Такі дії ОСОБА_1 вочевидь завдали потерпілій певних емоційних переживань та страждань.
Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що під час складання протоколу йому не було роз'яснено прав і обов'язків визначених КУпАП, та не залучено перекладача, суд зазначає, що права визначені у ст.268 КУпАП, були відновлені під час судового розгляду шляхом надання ОСОБА_1 можливості відстоювати свою позицію в суді. Суд зауважує, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою професійного адвоката, який ознайомився з матеріалами справи, мав достатньо часу для їх вивчення, підготовлення заперечень та надання їх суду (що фактично і було зроблено). Крім того, задля дотримання права на захист ОСОБА_1 , судом було залучено професійного перекладача, який перебував у судовому засіданні під час всього судового провадження.
Метою адміністративного покарання та інших адміністративних заходів держави полягає в негайному реагуванні на окремий випадок домашнього насильства, який сам по собі не становить кримінального правопорушення, з метою своєчасно та ефективно запобігти подальшій ескалації насильства та захистити жертву. Отже приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в тому, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо ОСОБА_3 , тобто у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню вини та інших вимог ст.33 КУпАП суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для її виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 283-285, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.М. Юшков