02 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 215/2293/24
адміністративне провадження № А/990/10/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення компетенції (повноважень) і визнання бездіяльності протиправною, та
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Н. В., у якому просила встановити наявність компетенції (повноважень) директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради Косяк Н. В. при отриманні заяви від 15.11.2023 вх. 282 зазначити в ненормативному правовому акті, що він не має права на забезпечення рецептами на безоплатні ліки, лікарські трави, вітаміни, медичним приладом для слуху у вигляді наушника, тонометром і глюкометром для незрячих, спиртом етиловим 70%, шприцами, які надаватимуть йому безоплатно, як онкохворій та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і зобов'язати прийняти такий акт чи протилежний.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка подала відповідачу заяву про потребу в наданні лікарських препаратів, однак відповідач не надав відповіді за результатами цього звернення.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25 липня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 17 квітня 2025 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
29 серпня 2025 року Верховний Суд отримав від ОСОБА_1 «апеляційну скаргу» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 215/2293/24.
У цьому документі (скарзі) його авторка, з покликанням на статті 2, 6, 7, 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), висловила незгоду з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, апелюючи, зокрема, до неповного з'ясування обставин справи, що, як можна зрозуміти цю аргументацію, зумовило неправильне її [справи] вирішення. Тож у своїй «апеляційній скарзі» її автор просить скасувати згадані судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
Одночасно з «апеляційною» скаргою її автор подала заяву про відвід усіх суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від розгляду справи № 215/2293/24.
Ухвалою від 01 вересня 2025 року Суд (у визначеному колегіальному складі) повернув зазначену заяву без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Вимоги до касаційної скарги визначені у статті 330 КАС України.
До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 332 КАС України).
Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо: 4) у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Передовсім Суд звертає увагу на те, що скаржниця звернулася до Верховного Суду як суду касаційної інстанції зі скаргою, яку вона назвала «апеляційною», на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а в доводах, якими обґрунтовує свої вимоги (адресовані суду касаційної інстанції), не згадує про підставу (підстави) для перегляду зазначених судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій у касаційному порядку, яка (які) визначена(-ні) процесуальним законом (частина четверта статті 328 КАС України).
У цьому зв'язку Суд зазначає також, що, з уваги на випадки, за яких касаційний суд може переглядати судові рішення, висловлена в «апеляційній скарзі» аргументація не розкриває змісту неправильного правозастосування у вимірі спірних правовідносин цієї справи в площині того, що, з погляду скаржника, утворює сутнісні основу [нормативно визначеної] підстави (підстав) для перегляду судових рішень за правилами касаційного провадження.
Іншими словами, форма і зміст скарги на рішення суду першої інстанції (після апеляційного перегляду справи), та на постанову суду апеляційної інстанції у цій справі, з якою [скаргою] її автор звернулася до Верховного Суду, не відповідає вимогам до касаційної скарги, які встановлені в процесуальному законі, зокрема не містить підстав для касаційного перегляду, що, у розумінні приписів пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, не дозволяє прийняти таку скаргу до розгляду.
Апеляційної скарги як форми звернення до касаційного суду процесуальний закон не передбачає, тому Суд не оцінює це звернення («апеляційну скаргу») її авторки через призму вимог до апеляційного оскарження судових рішень, надто якщо зважити на те, що в цій справі уже відбувся апеляційний перегляд.
Керуючись статтями 330, 332, 355 КАС України, Суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі № 215/2293/24 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і не оскаржується.
Суддя М. І. Смокович