02 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/16886/24
адміністративне провадження № К/990/29465/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року
у справі №380/16886/24
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач, з урахуванням уточнення, просила:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні з 01 січня 2020 року по 23 грудня 2020 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні позивачу грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в період з 2020 року по 2021 рік, за які такі допомоги нараховувались та виплачувались;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01 січня 2020 року по 23 грудня 2020 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, компенсації за невикористані дні щомісячної основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільнення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї та інших похідних виплат, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.012004 №44;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по день фактичної виплати такої заборгованості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року. залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із цими судовими рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду: уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог; надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі; доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 24 липня 2025 року отримана скаржником - 24 липня 2025 року о 19:10.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 24 липня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 25 липня 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 04 серпня 2025 року.
Станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких заяв чи клопотань на усунення недоліків касаційної скарги від скаржника до Суду не надходило.
Тобто, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись частиною 4 статті 169, статтею 330, частиною 7 статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №380/16886/24 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко