02 вересня 2025 року
м. Київ
справа №560/18938/24
адміністративне провадження № К/990/28709/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року
у справі №560/18938/24
за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови,
У грудні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просило скасувати постанову від 06 листопада 2024 року ВП №75227237 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд відповідно до ухвали від 08 січня 2025 року повернув позовну заяву позивачеві у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року залишено без змін.
До Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №560/18938/24.
Верховний Суд ухвалою від 23 липня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог, надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Залишаючи касаційну скаргу в частині обґрунтованості підстав касаційного оскарження, Суд встановив, що у касаційній скарзі міститься посилання на неправильне, на думку скаржника, застосування положень статті 295 КАС України, яка встановлює строк на апеляційне оскарження. Крім того, вказує на необхідність забезпечення права на апеляційне оскарження. Суд наголосив, що таке посилання скаржника є незрозумілим оскільки, скаржнику було забезпечено апеляційний перегляд ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року. Верховний Суд звернув увагу скаржника, що ним оскаржується ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року, залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, якою повернуто позовну заяву. При цьому, скаржником жодним чином не обґрунтовано, яку норму права судом першої інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовано, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не зазначено, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
На усунення недоліків касаційної скарги, скаржником подано до суду уточнену касаційну скаргу, яка є майже ідентичною з первинно поданою касаційною скаргою, докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи та докази сплати судового збору.
Дослідивши подану уточнену касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
Як вже зазначалося вище, скаржником на усунення вимог касаційної скарги подано майже ідентичну касаційну скаргу, що дає можливість констатувати, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині наведення підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
За правилами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:
застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
незастосуванні норми, яку належало застосувати;
наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом першої інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Первинна касаційна скарга, а також касаційна скарга подана на усунення недоліків містить посилання на неправильне, на думку скаржника, застосування положень статті 295 КАС України, яка встановлює строк на апеляційне оскарження. Крім того, вказує на необхідність забезпечення права на апеляційне оскарження.
Знову ж таки, таке посилання скаржника є незрозумілим оскільки, скаржнику було забезпечено апеляційний перегляд ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року.
Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що ним оскаржується ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року, залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, якою повернуто позовну заяву.
Скаржником жодним чином не обґрунтовано, яку норму права судом першої інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовано, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не зазначено, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, Суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Отже, враховуючи, положення частини 2 статті 332 КАС України, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС, та беручи до уваги, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, така підлягаю поверненню
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №560/18938/24 - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко