печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41253/25-к
27 серпня 2025 року
м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 72024171010000014 від 20.06.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харків, громадянки України, раніше не судимої, заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ; захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; підозрювана ОСОБА_4
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування у кримінальному провадженні № 72024171010000014 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, метою забезпечення виконання нею належної процесуальної поведінки та покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільністю обрання щодо підозрюваної інших запобіжних заходів, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен окремо проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а докази покладені в її обґрунтування не можуть свідчити про вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення. Наведені у клопотанні слідчого ризики не підтверджуються жодними доказами. Також зазначили, що у клопотанні не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. За такого, захисники просили у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи захисників.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті документи якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024171010000014, у якому 25.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обставинами кримінального правопорушення є те, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і невстановленими особами КП «ХТМ» заволоділа грошовими коштами у розмірі 2 124 071 гривень, шляхом необґрунтованого перерахування коштів по договору про закупівлю робіт № 83122301 від 23.12.2024 на підставі акта приймання виконаних робіт за грудень 2024 року № 1 від 24.12.2024 (форма КБ-2в) з додатками і акта № 1/1 від 24.12.2024 вартості устаткування до акта приймання виконаних робіт за грудень (КБ-2о), чим спричинили матеріальну шкоду Харківській міській територіальній громаді.
Викладені обставини кримінального правопорушення підозрюваною ОСОБА_4 не визнаються.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування документами, зокрема:
- рішенням єдиного учасника ТОВ «Старт Лінкор» ОСОБА_13 № 2 від 15.08.2022 директором ТОВ «Старт Лінкор» обрано ОСОБА_4 та наказом №1-к від 16.08.2022 останню призначено на посаду директора з правом підпису фінансових документів;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який пояснив що він є генеральним директором ТОВ «ЕНЕРДЖИГРУП» основним видом діяльності ТОВ проектування, виробництво і монтаж електротехнічних мереж. Із посадових осіб ТОВ «СТАРТ ЛІНКОР» йому відома тільки ОСОБА_9 02.08.2024 між ТОВ « «ЕНЕРДЖИГРУП» в особі ОСОБА_14 , з одної сторони та ТОВ «СТАРТ ЛІНКОР» в особі директора ОСОБА_4 , укладений договір на поставку №02/08-2024 предметом договору згідно специфікації є КРПЗ -6кВ 11800х2400х3500 мм ДхШхВ. З директором ТОВ «СТАРТ ЛІНКОР» ОСОБА_4 , він незнайомий;
- договором поставки №02/08-2024 від 02.08.2024 укладений між ТОВ « «ЕНЕРДЖИГРУП» в особі ОСОБА_14 , з одної сторони та ТОВ «СТАРТ ЛІНКОР» в особі директора ОСОБА_4 , предметом договору згідно специфікації є КРПЗ -6кВ 11800х2400х3500 мм ДхШхВ;
- податковою накладною за №54 від 23.12.2024 згідно якої ТОВ «СТАРТ ЛІНКОР» поставила КРПЗ -6кВ 11800х2400х3500 мм ДхШхВ ТОВ «ІНТЕХ СК» вартістю 8199560,00 грн.;
- висновком проведеної економічної експерти ННЦ «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. Бакуріаса» №7307 від 23.05.2025 згідно якого в межах компетенції судового експерта , з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи №6500 від 14.05.2025 проведеної ННЦ «Інститут судових експертиз імені Бокаріуса М.С.» за результатами якої встановлено завищення ТОВ «Інтех-СК» вартості фактично виконаних будівельних робіт на 2 124 070,99 грн з ПДВ в т.ч. по акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року №1 від 24.12.2024 ( форма КБ-2в) з додатками до акту №1/1 від 24.12.2024 вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень ( форма №КБ-2о), розрахункова сума необґрунтованого перерахування КП «ХТМ» грошових коштів, з урахуванням ПДВ , на адресу ТОВ «Інтех-СК» по договору №83122301 від 23.12.2024 про закупівлю робіт нового будівництва ( розміщення) модульної газової когенераційної установки у м. Харкові по вул. Артема Веделя,4, на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року № 1 від 24.12.2024 ( форма КБ-2в) з додатками і акта №1/1 від 24.12.2024 вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень ( форма №КБ-2о) складає 2 124 070,99 грн.;
- висновком проведеної будівельно-технічної експерти ННЦ «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. Бакуріаса» №6500 від 14.05.2025 вартість виконаних будівельних робіт ТОВ «Інтех-СК» по договору КП «ХТМ» про закупівлю робіт №83122301 від 23.12.2024 з нового будівництва (розміщення) модульної газової когенераційної установки у м. Харкові по вул. Артема Веделя,4, монтаж КРПЗ за актом приймання виконаних робіт за грудень 2024 року №1 від 24.12.2024 ( форма №КБ-2в) з додатками і актом №1/1 від 24.12.2024 вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень ( форма КБ№2в), за умови що вартість одиниці обладнання складає 6 800 000 грн з ПДВ не відповідає вартості фактично виконаних будівельних робіт. Вартість фактично виконаних будівельних робіт завищена на 2 124 070,99 грн ( з урахуванням ПДВ).
Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність з огляду на значну суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, особу підозрюваної, міцність її соціальних зв'язків та конкретні обставини кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що у клопотанні не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходить із наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні посилались на можливість вчинення ОСОБА_4 дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які слідчий суддя вважає частково доведеними в силу наступного.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про те, що ОСОБА_4 на час ухвалення рішення підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, належать до категорії особливо тяжких.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчим суддею в контексті встановлення наявності зазначеного ризику враховується, що підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, одружена, обіймає посаду директора ТОВ «Старт Лінкор», має постійне місце реєстрації та проживання.
Крім того, ОСОБА_4 будучи тривалий час обізнаною про обставини кримінального провадження № 72024171010000014, одночасно в порядку ст. 208 КПК України не затримувалася, з'явилася у призначений час до Печерського районного суду м. Києва на розгляд клопотання про застосування відносно неї найсуворішого запобіжного заходу.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, хоч і маючи стримуючі фактори у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи достатні матеріальні ресурси, з певним ступенем вірогідності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, проте проявляє належну процесуальну поведінку.
Викладене переконує слідчого суддю в частковій обґрунтованості доводів слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні щодо наявності цього ризику.
Зважаючи на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, у справі не допитані свідки, показання яких можуть вплинути на хід досудового розслідування злочинів, слідчий суддя вважає, що ризик в частині можливого незаконного впливу підозрюваною на свідків з метою спотворення показань є достатньо реальним.
Ризик перешкодити кримінальному провадженню іншим чином зумовлений можливістю ОСОБА_4 зловживати процесуальними правами та проявляти неналежну процесуальну поведінку, що на даний час не убачається.
При цьому, можливість настання зазначених ризиків оцінюється слідчим суддею з урахуванням існування стримуючих їх настання факторів, як наявність міцних соціальних зв'язків, що переконує у частковій їх обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про часткову доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному чи обвинуваченому у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01.06.2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
В судовому засіданні прокурор не зміг обґрунтувати, чому інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування та спростувати доводи сторони захисту з цих обставин.
Як вже зазначалось, підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, одружена, обіймає посаду директора ТОВ «Старт Лінкор», має постійне місце реєстрації та проживання.
Зазначені обставини значно зменшують існування частково доведених та встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на наведене, прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, про неможливість застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, що є підставою в порядку ч. 4 ст. 194 КПК України для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначено у клопотанні, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Реалізуючи зазначену правову позицію Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», з урахуванням наявності частково доведених ризиків, передбачених п. п. 1, 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначених даних щодо особи підозрюваної, які значно зменшують їх існування, слідчий суддя вважає можливим до підозрюваної ОСОБА_4 застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною в період з 23:00 год. до 06:00 год. залишати житло, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки та запобігання названих вище ризиків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній в період з 23:00 год. до 06:00 год. залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 25.10.2025 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатись із м. Харкова без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 з приводу обставин інкримінованих кримінальних правопорушень;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У іншій частині вимог клопотання відмовити.
Строк дії ухвали визначити до 25.10.2025.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15