печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30568/25-к
пр. 1-кс-26763/25
20 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022.
У вимогах даної скарги адвокат просить: зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу, повернути грошові кошти: євро номіналом 100 євро в кількості 1600 купюр та 50 євро в кількості 400 купюр, долари США номіналом по 100 в кількості 200 купюр, які вилучено під час обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1, який розташований в АТ «УКРСИББАНК», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 18, які належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування скарги адвокат вказує наступне.
В межах кримінального провадження № 42022142240000051 від 20.09.2022, на підставі постанови слідчого про проведення обшуку у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, в ході проведення 27.05.2025 обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 , на підставі договору майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в спеціальному сховищі (з Правилами) № НОМЕР_2 від 22.11.2024, яка розташована в АТ «УКРСИББАНК» за адресою: Львів, вул. Героїв УПА, 18, вилучено майно, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти: євро номіналом 100 євро в кількості 1600 купюр та 50 євро в кількості 400 купюр, долари США номіналом по 100 в кількості 200 купюр.
11.06.2025 адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , було подано старшому слідчому в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 клопотання в порядку ст. 220 КПК України щодо повернення майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку 27.05.2025, у межах кримінального провадження № 42022142240000051 від 20.09.2022.
23.06.2025 адвокат ОСОБА_3 отримала відповідь про розгляд клопотання від старшого слідчого в ОВС ОСОБА_7 НПУ № 88202-2025 від 13.06.2025 (1001607), в якій вказано, що на підставі інформації отриманої в ході проведення 26.05.2025 було проведено невідкладну слідчу дію, а саме обшук індивідуального сейфу № НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4 , який розташований в приміщенні АТ «УкрСиббанк», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 18, проведеного 27.05.2025 в кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022 у відповідності до вимог статті 233 КПК України. Вищевказані речі постановою слідчого ГСУ НУ визнано речовими доказами. За результатами проведеного обшуку клопотання про дозвіл на його проведення невідкладно скеровано на розгляд слідчого судді, за результатами чого 05.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва прийнято рішення про його задоволення. 05.06.2025 Печерським районним судом міста Києва проведення цієї невідкладної слідчої дії санкціоновано, її визнано обґрунтованою та законною.
Також зазначено, що Печерським районним судом міста Києва 05.06.2025 надано дозвіл на вилучення майна, яке було вилучено під час обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4 , який розташований в приміщенні АТ «УкрСиббанк», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УА, 18, проведеного 27.05.2025 в кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022. Таким чином, відповідно до ст. 236 КПК України, майно вилучене 27.05.2025 в ході проведення обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_8 , який розташований в приміщенні АТ «УкрСиббанк», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 18 в зазначеному провадженні не є тимчасово вилученим майном та на даний час відсутні підстави щодо його повернення.
У судове засідання адвокат не з'явилась, про розгляд скарги повідомлена належним чином, проте подала заяву про розгляд скарги у її відсутність, вимоги скарги підтримала, просила її задовольнити.
Слідчий/прокурор у судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
27.05.2025 на підставі постанови слідчого, до постановлення ухвали слідчого судді, проведено обшук індивідуального сейфу № НОМЕР_1, який розташований в АТ «УКРСИББАНК», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 18, який перебуває в користуванні ОСОБА_4 , в ході проведення якого вилучено грошові кошти: євро номіналом 100 євро в кількості 1600 купюр та 50 євро в кількості 400 купюр, долари США номіналом по 100 в кількості 200 купюр, які належить ОСОБА_4 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2025, надано дозвіл на проведення обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1, який розташований в АТ «УКРСИББАНК», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 18, з метою відшукання та вилучення грошових коштів: євро номіналом 100 євро в кількості 1600 купюр та 50 євро в кількості 400 купюр, долари США номіналом по 100 в кількості 200 купюр, які належить ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У відповідності до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку. При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Виходячи із цих положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
З іншого боку, речі і документи, які вилучаються під час обшуку, в залежності від зазначення їх в ухвалі на обшук, може мати різний статус, що обумовлює, в тому числі, відмінність у його поверненні власнику.
Майно, щодо якого ставиться питання про повернення, прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Отже, воно не має правового статусу тимчасово вилученого майна і, на перший погляд, щодо нього не має ставитися питання про арешт.
Разом з тим, у відповідності до ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Поряд з цим, ухвала, якою надається дозвіл на обшук, таким судовим рішенням, спрямованим на обмеження права власності, не є. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення; відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення; встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Положеннями ст. 235 КПК України встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК України). Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Підсумовуючи вищенаведене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, поширюється режим тимчасово вилученого майна з відповідними наслідками накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.
Так, ухвалою слідчого судді надано дозвіл на обшук з метою вилучення вказаного майна.
При цьому, вирішуючи питання про повернення майна, в даному випадку, належить визначити чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна не лише з огляду на наявність правової підстави - ухвали слідчого судді про обшук, а виходячи з відношення вилученого майна до кримінального провадження, а також відношення власника майна до інкримінованого злочину.
Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022, що дає слідчому судді дійти висновку, що вказана особа відношення до розслідуваного кримінального правопорушення не має.
Окрім того, не обґрунтовано яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно, зважаючи на те, що воно утримується з 27.05.2025. Слідчим не надано доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямованої на доведення причетності такого майна до кримінального провадження.
Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування вказаного майна, немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 цього Кодексу.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За таких обставин, зважаючи на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність подальшого обмеження права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, вилученого під час обшуку, скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Що стосується вимоги скарги про визнання бездіяльності старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 протиправною, вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки таке оскарження не передбачене ст. ст. 303-306 КПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 98, 100, 168, 169, 171, 173, 303, 305, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 42022142240000051 від 20.09.2022, повернути грошові кошти: євро номіналом 100 євро в кількості 1600 купюр та 50 євро в кількості 400 купюр, долари США номіналом по 100 в кількості 200 купюр, які вилучено під час обшуку індивідуального сейфу № НОМЕР_1, який розташований в АТ «УКРСИББАНК», за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 18, які належить ОСОБА_4 .
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1