печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16615/25-ц
пр. № 2-5950/25
"22" серпня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,
представника відповідача Костюченко Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання права на отримання пенсії, зобов'язання здійснити виплату недоотриманої пенсії, а також виплату допомоги на поховання,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати право на отримання недоотриманої пенсії померлого батька ОСОБА_2 за період з лютого 2014 року по вересень 2021 року в повному обсязі за ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Пенсійний Фонд України виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію його батька ОСОБА_2 за період з лютого 2014 року по вересень 2021 року в повному обсязі та всі належні йому виплати;
- зобов'язати Пенсійний Фонд України виплатити ОСОБА_2 допомогу на поховання померлого батька ОСОБА_2 не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Представник ПФУ подав відзив на позов, в якому зазначив, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки є публічно-правовим.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин в їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
За загальним правилом в порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункти 1, 7 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що за інформацією з архівної бази даних програмного забезпечення, засобами якого здійснювалось нарахування та виплата пенсій у 2014 році, ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя як отримувач пенсії за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як зазначає представник відповідача, з часу припинення фінансування пенсійних виплат на тимчасово окупованих територіях України ОСОБА_2 щодо переведення виплати пенсії на територію, контрольовану українською владою, або виплату йому пенсії відповідно до Порядку № 234 не звертався, а відтак пенсія за період з 01.03.2014 по 12.09.2021 не підлягала нарахуванню і не нараховувалася.
З наведеного суд робить висновок, що спір між сторонами не є приватноправовим щодо спадкування, а стосується пенсійного забезпечення ОСОБА_2 та виплати його сину грошової допомоги на поховання, тобто є публічно-правовим.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 189, 196, 255-256, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання права на отримання пенсії, зобов'язання здійснити виплату недоотриманої пенсії, а також виплату допомоги на поховання - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий С. В. Вовк