печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63858/21-ц
05 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коноваленко Є.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна про зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна про зобов'язання вчинити певні дії.
01.10.2024 та 02.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коноваленко Є.О. подала до суду аналогічні за своїм змістом заяви про забезпечення позову у цивільній справі №757/63858/21-ц, відповідно до змісту яких, остання просить суд, забезпечити позов шляхом: 1) накладення арешту на квартиру за АДРЕСА_1 ; 2 заборони ОСОБА_2 використовувати квартиру за АДРЕСА_1 , а також передавати квартиру (ключі від квартири) будь - яким особам в платне або безоплатне користування, для їх тимчасового перебування тощо, до вирішення по суті спору у даній справі. Заяву обґрунтовує тим, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження майна, вихід якого з-під іпотеки відбулося поза волею позивача, а також заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо користування квартирою, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред'явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява позивача не містить належного обґрунтування припущення останнього про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог. Вказана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційовані позивачем види забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.
Також, представником позивача не жодних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє дії щодо зняття арешту квартири, здає її в оренду. Крім того, відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 3886311568 від 29.07.2024, на квартиру АДРЕСА_1 в вже накладено обтяження (є іпотечним майном), іпотекодержателем якого зареєстровано ОСОБА_2 .
Відтак, суду не надано даних, які б давали підстави стверджувати, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, заяви задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяв представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коноваленко Є.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Р.В. Новак