Справа № 756/12950/25
Провадження № 1-кс/756/2260/25
02 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2025 року за № 12025100050001175,
До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат просила скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року у справі 756/6568/25, а саме:
- легковий автомобіль марки «Hyundai», моделі «Accent», д.н.з. НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2025 року за № 12025100050001175, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у межах якого накладено арешт на належне заявнику майно.
За твердженням адвоката, в теперішній час відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення, а майно зберігається на відкритому майданчику, що призводить до його пошкодження.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання адвоката та зазначив, що у теперішній час триває автотехнічна експертиза, по завершенні якої майно буде одразу повернуто власникові.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 травня 2025 року за № 12025100050001175, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за фактом ДТП з участю зазначеного у клопотанні автомобіля.
У межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року у справі 756/6568/25, був накладений арешт на легковий автомобіль марки «Hyundai», моделі «Accent», д.н.з. НОМЕР_1 .
Як зазначено у згаданій ухвалі, арешт було накладено у зв'язку з тим, що автомобіль зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, що обумовлює потребу у його дослідженні та проведенні автотехнічної експертизи.
Арешт був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів з огляду існування ризику його відчудження.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 25 серпня 2025 року було призначено вказану експертизу автомобіля. Отже, станом на теперішній час існує потреба у збереженні властивостей майна та, відповідно, застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує доводи представника щодо певного зволікання з дослідженням речового доказу, на що, зокрема, вказує факт призначення експертизи лише через 3 місяці з часу ДТП. Разом з тим, зазначені обставини не нівелюють необхідність такого дослідження. Зважаючи на наслідки, до яких може призвести скасування арешту майна, зокрема, унеможливлення встановлення обставин, які мають важливе значення для кримінального провадження, тобто досягнення його мети, слідчий суддя станом на час розгляду клопотання не вбачає підстав для скасування арешту майна.
Разом з тим, наведений висновок не позбавляє власника майна після спливу розумного строку, необхідного для проведення експертизи, повторно ініціювати питання скасування арешту майна.
За таких обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1