27.08.2025 Справа № 756/3147/25
Ун. №756/3147/25
Пр. 2/756/2984/25
27 серпня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 25.01.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №7514774, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 000грн.
23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, за умовами якого, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» належне йому право вимоги до відповідача відповідно до витягу з реєстру Боржників за Договором факторингу №23.10/24-Ф від 23.10.2024, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами у розмірі 74 474,70 грн., право на одержання яких, належить ТОВ «Авентус Україна». Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №23.10/24-Ф від 23.10.2024 та платіжною інструкцією №166 від 30.10.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків.
20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №20/01/2025-01, за умовами яких ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором та відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №20/01/2025-01 від 20.01.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 74 474,70 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, не здійснював платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка загалом становить 74 474,70 грн., та складається з суми заборгованості по кредиту у розмірі 24 450 грн. та суми заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 50 024,70 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.03.2025 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
Відповідачем письмовий відзив не подано, у зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, в електронній формі наявні в «Електронному кабінеті судді» підсистеми «Електронний суд», суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного 25.01.2024 з ТОВ «Авентус Україна» договору №7514774, відповідач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 25 000 грн., строком на 363 днів, зі сплатою процентів за користуванням ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
На виконання умов договору, ТОВ «Авентус Україна» перерахувало грошові кошти у розмірі 25 000 грн., шляхом безготівкового зарахування через компанію ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на платіжну карту НОМЕР_2, що підтверджується листом №12102/24-Е від 27.11.2024 з відміткою ТОВ «Авентус Україна» та повідомленням від платіжної системи, яка здійснювала перерахування коштів - Ipay.
Відповідно до пункту 1.5. тип процентної ставки - фіксована. За користуванням кредиту нараховуються проценти, знижена процентна ставка становить 0,88% в день та застосовується якщо Споживач до 28.01.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою,сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредит, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку. У випадках невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
Згідно із п.1.7. Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,19% в день.
Відповідач під час укладення Кредитного договору ознайомився з його текстом та змістом, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту. Жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладення умов Договору Відповідачем не здійснювалось, зокрема він погодився, що зміст договору ніяким чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчить його електронний підпис під час підписання Договору.
Позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалось, до того ж неустойка, штраф та пеня не стягується.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Авентус Україна», яке є первісним кредитором, відповідачка має заборгованість у розмірі 74 474,70 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 24 450 грн. та процентів - 50 024,70 грн.
23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23,10/24-Ф, за умовами яких ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №23.10/24-Ф від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 74 474,70 грн.
Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №23,10/24-Ф від 23.10/24-Ф від 23.10.2024 та платіжною інструкцією №166 від 30 жовтня 2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків за Договором факторингу.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
20.01.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №20/01/2025-01, за умовами яких ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Згідно із Акту прийому-передачі реєстру боржників до Договору факторингу №20/01/2025-01 від 20.01.2025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №7514774 на загальну суму 74 474,70 грн.
Отже, ТОВ «Юніт Капітал» належним чином у встановленому законом та договором способом набуло права вимоги до відповідача згідно кредитного договору №7514774 від 25.01.2024.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»)
Правилами ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, зокрема те, що відповідачкою не доведено факту належного виконання нею умов договору, суд вважає, що у позивача наявні правові підстави для звернення до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за вказаним договором.
Так, судом встановлено, що договір кредитної ліній між відповідачкою та первісним кредитором укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів.
Електронний договір відповідачка підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачка на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, ввівши ідентифікатор у відповідне поле та натиснувши кнопку «Так» для підтвердження підписання договору.
Відповідачка була повністю ознайомлена з умовами договору до його підписання, інформаційно-телекомунікаційна система побудована таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами договору клієнт не може перейти до наступного етапу.
З урахуванням вказаного, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачкою договір не міг бути укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Вищезазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21.
Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема її паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, а також номер банківського рахунку, на який було перераховано кошти.
Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що перед укладенням кредитного договору відповідачкою було проведено належну перевірку - верифікацію клієнта. Так, верифікація Клієнта була здійснена Товариством через систему BankID НБУ, що полягає в отриманні через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних позичальника, в порядку передбаченому Положенням про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 №107.
Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачкою кредитних коштів, схвалення нею, умов кредитного договору.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, тому приходить про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором у загальному розмірі 74 474,70 грн., та складається з суми заборгованості по кредиту у розмірі 24 450 грн. та суми заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 50 024,70 грн.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Окрім цього, між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №10/02/25-02 від 10.02.2025, надано додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №10/02/25-02 від 10.02.2025, Додаткову Угоду №5 до Договору про надання правничої допомоги №10/02/25-02 від 10.02.2025, складено акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2025, на підставі яких вартість надання правової допомоги (надання усної консультації, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви), склала 7000 грн., які у відповідності до п.п. 3.6, 3.7 договору про надання правничої допомоги сплачуються на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Надавши оцінку наданим представником позивача доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 422,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за Кредитним договором №7514774 від 25.01.2024 року у розмірі:
-24 450 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту;
-50 024 (п'ятдесят тисяч двадцять чотири) гривні 70 копійок - заборгованість за відсотками;
-2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок - судового збору;
-7 000 (сім тисяч) гривень - витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.М. Майбоженко