Справа №:755/10572/25
Провадження №: 1-кс/755/3062/25
"29" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2025 року за № 12025100040000035, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :
до слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання, котре погоджене з прокурором групи прокурорів - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до документів у межах цитованого кримінального провадження, у зв'язку необхідністю встановлення обставин визначених ст. 91 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України при наявності на те передумов передбачених ст. 132, 163 вказаного Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, […]. Неприбуття за судовим викликом […] без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Суб'єкт звернення та особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, в засідання не прибули. Водночас, на підставі положень ст. 22, 26, 163 КПК, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі представника особи у володінні, якої знаходяться речі і документи та заявників, тому дослідивши матеріали провадження, приходжу до наступного.
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості (п. 5 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК), та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст. 159 КПК).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 159 КПК).
При цьому, ч. 1 ст. 160 КПК вказує, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 164 КПК в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів.
Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів, ураховуючи положення ст. 26 КПК, має зазначатися конкретний перелік суб'єктів (прізвище, ім'я та по батькові), яким такий доступ, на перекоання ініціаторів звернення, підставно надати. У клопотанні заявники не можуть обмежуватися загальним посиланням на орган чи підрозділ, оскільки саме визначення кола осіб належить до ініціативи сторони обвинувачення, тоді як слідчий суддя, розглядаючи клопотання, оцінює його обґрунтованість та вирішує, кому саме з переліку заявлених осіб надати або відмовити у наданні тимчасового доступу, в залежності від обставин та об'єму запитуваних даних в тмоу чи іншому кримінальному провадженні.
Водночас, у цьому випадку, у клопотанні вказується про таке: «Надати дозвіл слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві слідчої групи (відповідно до постанови та витягу з ЄРДР) та прокурорам Дніпровської окружної прокуратури групи прокурорів, дозвіл на тимчасовий доступ …».
У клопотанні не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, якій пропонується надати право тимчасового доступу до речей і документів.
Водночас, застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань.
Дотримання встановленої правової процедури здійснення процесуальної дії означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону.
Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед стороною обвинувачення у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.
Дотримання належної правової процедури здійснення процесуальної дії визначеної людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Порушення порядку визначеного Главою 15. Тимчасовий доступ до речей і документів КПК призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Тим паче, що, за цих умов, не можливе буде і виконання судового рішення. Адже, у силу ч. 1 ст. 165 КПК особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Отже, розгляд і надання тимчасового доступу без зазначення в клопотанні та відповідно в ухвалі конкретних осіб, яким він надається, втрачає сенс, оскільки у такому випадку ухвала не може бути виконана в порядку, визначеному ч. 1 ст. 165 КПК України: володілець речей чи документів зобов'язаний надати доступ лише тій особі, яка прямо вказана в ухвалі слідчого судді. Надання доступу абстрактно, «аби надати», без чіткої ідентифікації суб'єкта не забезпечує реальної можливості виконання рішення суду та фактично позбавляє його дієвості.
Позаяк, у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи наведені обставини, уважає за слушне відхилити це клопотання, оскільки не дотримано положень Глави 15. Тимчасовий доступ до речей і документів КПК України. Оскільки тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження може бути наданий лише за умови визначення у клопотанні конкретних осіб, яким такий доступ запитується, оскільки лише тоді ухвала слідчого судді відповідатиме вимогам ст. 164, 165 КПК та матиме можливість фактичного виконання. У протилежному випадку, коли у клопотанні відсутня індивідуалізація суб'єкта, заходи тимчасового доступу втрачають свою дієвість, що нівелює їх призначення та суперечить як меті кримінального провадження, так і завданням здійснення судового контролю.
З цих підстав Суд, керуючись статтями 2, 131-132, 159-166, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, постановив:
відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1