Номер провадження 2-а/754/467/25
Справа №754/9452/25
Іменем України
02 вересня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Куліша Б.М. звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 583 від 27.12.2024 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 08.06.2025 мати позивача ОСОБА_2 , перебуваючи з сином ОСОБА_1 в магазині не змогла скористатись належною синові банківською карткою у зв'язку з її заблокуванням. Наступного дня ОСОБА_2 звернулась до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), та дізналась про відкриття виконавчого провадження щодо позивача на підставі постанови №583 від 27.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Після зазначеного мати позивача звернулась до Північного міжрегіонального центру з надання БВПД. У відповідності до вказаної постанови, ОСОБА_1 14.11.2024 о 08-30 год. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, від отримання якої відмовився, що підтверджується актом від 13.11.2024, чим порушив вимоги законодавства України про мобілізацію, вчинив правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Представник позивача вважає постанову незаконною, оскільки обставини, що зазначені в постанові не відповідають дійсності, оскільки позивач фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а живе зі своєю матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 . Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з 01.09.2019 безстроково. Згідно епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 1271, ОСОБА_1 встановлено клінічний діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-параноїдний синдром з психопатоподібною поведінкою, виражений апатико-дисоціативний дефект особистості F 20.00. У зв'язку з наведеним, позивач не усвідомлює своїх дій, знаходиться під постійним наглядом матері, а тому просить скасувати оскаржувану постанову №583 від 27.12.2024 року.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 22 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року постановлено подовжити строк розгляду справи на 30 днів.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву, при цьому належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення.
Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Судом встановлено, що 27.12.2024 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено постанову № 583 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 грн.
У відповідності до зазначеної постанови, 14.11.2024 о 08-30 год. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, від отримання якої відмовився, що підтверджується актом від 13.11.2024, чим порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У відповідності до наказу Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 29.05.2025 видано доручення про надання безоплатної правничої допомоги позивачу від 05.06.2025 за № 004-2605441.
Згідно постанови від 27.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 свою провину не визнав, від надання пояснень відмовився.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 19.10.2024 за викликом до відповідача у строк та місце, зазначені в повістці.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_5 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_5), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Положеннями ст. 235 КУпАП встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до п. 2 ч. 1 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП України ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_5.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Порядок виклику громадянина під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_5 врегульований Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 (в редакції чинній станом на 17.10.2024 року, далі - Порядок).
При цьому, пунктом 28 Порядку визначено, що виклик громадян до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5 чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно з пунктом 29 Порядку у повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Пунктом 30 Порядку передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Порядком визначено, що повістки можуть бути вручені на підставі п. 31-33 Порядку, або надіслані засобами поштового зв'язку на підставі п. 34 Порядку.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити:
- факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства;
- факт вручення повістки/надіслання повістки засобами поштового зв'язку для необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до пункту 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до постанови № 583 від 27.12.2024, ОСОБА_1 14.11.2024 о 08-30 год. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, від отримання якої відмовився, що підтверджується актом від 13.11.2024, чим порушив вимоги законодавства України про мобілізацію.
При цьому, у постанові зазначено адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_3 .
Разом з цим, згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ № 0993879, ОСОБА_1 має другу групу інвалідності з 01.09.2019 з причин «загальне захворювання» безстроково.
Згідно епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 1271, ОСОБА_1 встановлено клінічний діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-параноїдний синдром з психопатоподібною поведінкою, виражений апатико-дисоціативний дефект особистості F 20.00.
Отже, позивач страждає на стійкий психічний розлад та 2 групу інвалідності, потребує стороннього догляду та не усвідомлює значення свої дій.
З поміж-іншого, варто зауважити, що матеріали справи не містять відомостей та належних доказів тому, що позивач відмовився від отримання повістки, зокрема відсутній акт від 13.11.2024 року, а відтак відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився.
Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При прийнятті рішення судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, в силу норм ст. 77 КАС України, у зазначеній категорії справ обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
При відкритті провадження судом належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, та надано можливість відповідачу подати відзиви на позов, проте відповідач не скористався правом на подачу відзиву.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що постанова № 583 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 19,62 Конституції України, ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 210-1 КУпАП України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 583 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 27.12.2024 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст складено 02.09.2025
Суддя О.Б. Саламон