ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3362/25
провадження № 2/753/5177/25
02 вересня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.,
при секретарі Власенку Д.А.
за участю
представника позивача Опришка П.С.,
інші учасники справи не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гучканюк Е. В. звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Т. В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просила суд визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06.02.2025 позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т. В. із заявою про прийняття спадщини, після смерті своєї матері, проте нотаріусом було надано відповідь в якій роз'яснено заявнику, що у зв'язку з тим, що нею було пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, їй потрібно звернутися до суду з відповідною заявою та надати рішення суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Разом із заявою, ОСОБА_1 було надано заповіт, посвідчений 22.12.1995 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В. П., та зареєстрований в реєстрі за №3387, відповідно до якого ОСОБА_2 заповідає своїй дочці ОСОБА_1 все своє майно, у чому б воно не полягало і де б воно не знаходилось.
Зазначає, що ОСОБА_1 пропустила вказаний строк з поважних причин, а саме: через погіршення стану здоров'я та емоційного стану в якому вона опинилась у зв'язку зі смертю трьох близьких їй осіб: матір - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), сват - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та тітка - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Після поховання кожного з них та поминальних днів, психологічний стан позивача тільки погіршився, що змусило її звернутися до психолога, який рекомендував позивачу слідкувати за своїм психоемоційним станом та не займатися справами, які викликають стрес.
Вказує, що в подальшому перебіг вказаних подій не давав змоги ОСОБА_1 звернутися із заявою про прийняття спадщини.
З огляду на вказані обставини позивач вимушена звернутись до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.02.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу було передано судді 03.03.2025.
Ухвалою від 06.03.2025 суд призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив сторонам у справі строки для подання заяв по суті.
Також ухвалою від 03.04.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача та витребував від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т. В. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи до майна померлої громадянки ОСОБА_2 , 1937 року народження (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) або витяг зі Спадкового реєстру із відміткою про відсутність заведеної спадкової справи.
25.03.2025 від Київської міської ради надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо позову та просить відмовити у задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем пропущено строк на звернення із заявою про прийняття спадщини та не обґрунтовано поважність причин пропуску зазначеного строку.
15.04.2025 на виконання ухвали суду від 03.04.2025 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т. В. до суду надійшов лист про надання Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80799998 від 10.04.2025 про відсутність заведеної спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою від 07.05.2025 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті та встановив загальний порядок дослідження доказів.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав у повному обсязі.
Представник Київської міської ради у судове засідання не з'явився, проте у своєму клопотанні від 31.07.2025 просив розгляд справи проводити у його відсутність з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Т. В. у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність та винести рішення на розсуд суду.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років у місті Києві померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис про смерть №601 (а.с.11).
22.12.1995 ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого остання заповіла своїй дочці ОСОБА_1 все своє майно, яке до дня смерті виявиться належній їй, у чому б воно не полягало і де б воно не знаходилося (а.с.12-13).
ОСОБА_2 належала 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
06.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Т. В. із заявою про прийняття спадщини, після смерті своєї матері ОСОБА_2 (а.с. 16).
06.02.2025 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Т. В. надала відповідь вих. №33/01-16, в якій роз'яснено заявнику, що у зв'язку з тим, що нею було пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, їй потрібно звернутися до суду з відповідною заявою та надати рішення суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.17).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80799998 від 10.04.2025, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 85).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 82 роки помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.07.2024, видане Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис №2581 (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 85 років померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.07.2024, видане Виконавчим комітетом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис №95 (а.с.19).
На підтвердження погіршення психологічного стану, позивач надала психологічний висновок від 14.01.2025 складений психологом-реабілітологом ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 , у період з 24.06.2024 по 14.01.2025 проходила індивідуальні психотерапевтичні сесії (підтримуючу терапію), кількість сесій: 50, підстава звернення: тяжкий психоемоційний стан, що виник після втрати трьох значущих фігур у її житті (матері, тітки, свата) (а.с.96-98).
Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених у ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
В силу статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом частин першої та другої статті 1220, частиною першою статті 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Здійснення права на спадкування у повній мірі залежить від прийняття спадкоємцями спадщини у порядку, визначеному главою 87 (статті 1268-1287) ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Частина перша статті 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, 6) незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та зверненням особи до нотаріуса й подачею позову у справі, 7) обмеження протягом певного часу доступу до нотаріальних реєстрів, 8) нечіткість норм національного законодавства стосовно строку на прийняття спадщини в період дії воєнного стану.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд погоджується з тим, що з урахуванням конкретних обставин справи зазначені позивачкою причини пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини слід вважати поважними.
Суд також приймає до уваги, що до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину після її смерті не видавалось та майно не перейшло у власність держави.
Наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційним, оскільки позивач втрачає право на успадкування майна.
Таким чином, враховуючи психологічний стан позивачки, що вплинуло на можливість нею вчасно, у строки, визначені нормами чинного законодавства України, подати заяву про прийняття спадщини після померлої матері, враховуючи незначний строк, який пропустила позивачка, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Керуючись нормами ст. 2, 12, 13, 76-83, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
В решті вимог позовву відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Київська міська рада ( місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141).
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна ( місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 5)
Повний текст рішення складено 02.09.2025.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК