ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15147/25
провадження № 2/753/10383/25
01 вересня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 117 367,44 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 72 617,51 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 44 749,93 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем кредитного договору, відповідач зобов'язалася здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші передбачені договором платежі.
Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з урахуванням нарахованих відсотків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 05 грудня 2013 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 підписано Анкету - заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум».
В якій зокрема позичальник підтвердив те, що прийняв пропозицію Банку на оформлення «Максимум» та йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення всі умови договору, в тому числі отримання та обслуговування картки. Також виявив бажання на отримання від Банку кредиту шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з лімітом в межах 75 000,00 грн по рахунку умовах, що вказуються в Договорі та Додатку до Договору, що підписується в рамках обслуговування продукту «Максимум» з урахуванням умов Публічної пропозиції.
Власним підписом ОСОБА_1 підтвердила, що зі змістом Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на Інтернет - сторінці Банку за електронною адресою www.alfabank.com.ua, Правилами користування банківською картою. Тарифами ПАТ «Альфа Банк» ознайомлений та цілковито згодний та беззаперечно підтверджую те, що свій примірник Договору з усіма додатками отримав, отримав банківську платіжну картку, до моменту укладення договору я попередньо ознайомлений з основними умовами надання Кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості видів та предметів супутніх послуг, а також будь якою іншою інформацією.
Також сторонами підписано Додаток до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Довідка про умови кредитування з використанням картки «Максимум» з прикладом використання кредитних коштів з розрахунком сукупної вартості кредиту та Довідку про умови кредитування.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
АТ «Альфа-Банк» виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Позичальник - відповідач скористалася кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 117 367,44 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 72 617,51 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 44 749,93 грн.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості за кредитом порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.
Оскільки відповідач припинила виконання зобов'язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов кредитного договору, то позивач має всі правові підстави вимагати стягнення заборгованості в судовому порядку.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку з викладеним суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 117 367,44 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Представник позивача зазначив, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат становить 9 813,34 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 9 813,34 грн.
На підставі викладеного та керуючись стст. 509, 525, 526, 530, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, стст. 4, 5, 7, 12, 13, 76-80, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714) в розмірі 117 367,44 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9 813,34 грн, а всього стягнути 129 603,18 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.