Справа № 620/6395/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ
01 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 травня 2025 року № НОМЕР_5 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 620/5729/24 виданого 20 листопада 2024 року Чернігівським окружним адміністративним судом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 620/5729/24 від 20.11.2024 виданого Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'зання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
01.04.2025 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5, а також винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення протягом 10 робочих днів.
05.05.2025, до відділу від Військової частини НОМЕР_1 , надійшов лист за вих. № 2/1146 від 28.04.2025, яким повідомлено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, залишеного без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 620/5729/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2024 року № 541 «Про виконання рішення суду, яке набрало законної сили», а також військовою частиною було здійснено перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом у країни «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та проведено їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.08.2022 №196 штаб-сержант ОСОБА_1 був призначений на посаду техніка станції фельд'єгерського-поштового зв'язку - військової частини НОМЕР_2 та з 07.08.2022 року зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_3 , а відповідно до наказу військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.11.2023 № 266 штаб-сержант ОСОБА_1 звільнений з займаної посади, та з 02.11.2023року виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 з направленням до нового місця служби до військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (зі стройової частини) від 03.11.2023 № 321 штаб-сержант ОСОБА_1 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .
Виходячи з зазначеного, в період з 07.08.2022 по 02.11.2023, штаб-сержант ОСОБА_1 проходив службу на посаді техніка станції фельд'єгерського-поштового зв'язку військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 , тому виплата грошового забезпечення, в тому числі посадового окладу та окладу за військовим званням проводилася військовою частиною НОМЕР_3 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі №620/5729/24 суд зобов'язує військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023 у урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Виходячи з наведеної судом формули перерахунку та враховуючи пункт 2 розділу 2 Посадові оклади Наказу № 260 «Посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штаті військової частини.» та пункт 2 розділу 3 Оклади за військовим званням Наказу № 260 «Оклади за військовими званнями (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачуються із дня зарахування до списків особового складу військової частини - особам, прийнятим на військову службу за контрактом, та відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу 1 Загальні положення Наказу № 260, перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням штаб-сержанту ОСОБА_1 , за період з 01.05.2023 по 20.05.2023 становить: 2684,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023) *0,00 (відповідний тарифний коефіцієнт) - 0,00 грн (раніше виплачені суми) =0,00 грн (розмір посадового окладу, що належить до виплати); 2684,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023) *0,00 (відповідний тарифний коефіцієнт) - 0,00 грн (раніше виплачені суми) =0,00грн (розмір окладу за військовим званням, що належить до виплати).
Крім того, на виконання рішення суду відповідно до платіжної інструкції військової частини НОМЕР_1 № 563 від 13.03.2025р (проведено органами казначейства 14.03.2025 р.) на картковий рахунок ОСОБА_1 були виплачені кошти, в тому числі сума перерахунку грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум, що склала 0,00 грн та витрати на правову допомогу (2500,00 грн).
Таким чином Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року по справі № 620/5729/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум виконано до відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 01.04.2025.
05.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавчого провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилами ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №1404-VIII, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Крім того, суд звертає увагу, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Тому, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно виконавчого листа № 620/5729/24 від 20.11.2024 виданого Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі № 620/5729/24 боржником (Військова частина НОМЕР_1 ) надіслано до відповідача повідомлення про перерахунок розміру грошового забезпечення нарахованого військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 року (супровідний лист №2/1146 від 28.04.2025), з якого вбачається, що виходячи з наведеної судом формули перерахунку та враховуючи пункт 2 розділу 2 Посадові оклади Наказу № 260 «Посадові оклади виплачуються залежно від займаних посад і тарифних розрядів, передбачених у штаті військової частини.» та пункт 2 розділу 3 Оклади за військовим званням Наказу № 260 «Оклади за військовими званнями (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачуються: із дня зарахування до списків особового складу військової частини - особам, прийнятим на військову службу за контрактом;» та відповідно до абзацу 5 пункту 8 розділу 1 Загальні положення Наказу № 260, перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням штаб-сержанту ОСОБА_1 , за період з 01.05.2023 по 20.05.2023 становить: 2684,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023) *0,00 (відповідний тарифний коефіцієнт) - 0,00 грн (раніше виплачені суми) = 0,00 грн (розмір посадового окладу, що належить до виплати); 2684,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023) *0,00 (відповідний тарифний коефіцієнт) - 0,00 грн (раніше виплачені суми) = 0,00грн (розмір окладу за військовим званням, що належить до виплати).
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №620/5729/24 було визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.12.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, під час здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 року, військова частина НОМЕР_1 не зазначила жодних відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а обмежилась проставленням цифри « 0,00» по цим показникам, у зв'язку із чим розмір грошового забезпечення стягувача за цим перерахунком фактично дорівнює нульовому показнику.
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/5729/24 не було виконано, а здійснений перерахунок спрямований на імітацію виконання рішення суду.
Беручи до уваги, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/5729/24 не було виконано боржником до відкриття виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05 травня 2025 року № НОМЕР_5 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 620/5729/24 виданого 20 листопада 2024 року Чернігівським окружним адміністративним судом.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія судді зазначає наступне.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з пунктом четвертим частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев'ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
21.06.2024 між адвокатом Лотоцьким А.Р. та фізичною особою ОСОБА_1 (Клієнт) укладено Договір б/н про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Клієнту правничу (правову) допомогу з оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №620/6395/25.
Так, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. було надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 21.06.2025, копію акта прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 29.06.2025, копію квитанції до прибуткового касового ордеру №26 від 29.06.2025 року про те, що позивач оплатив послуги професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000 грн. адвокату Лотоцькому А.Р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані документи доводять факт понесення позивачем витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги адвоката у розмірі 5000 грн., наведені витрати відповідають критеріям справедливості, пропорційності, дійсності та розумності їх розміру, є співмірними із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700) від 05 травня 2025 року № НОМЕР_5 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 620/5729/24 виданого 20 листопада 2024 року Чернігівським окружним адміністративним судом.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Карпушова
суддя В.В.Файдюк