Справа № 640/13475/22
01 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Ключковича В.Ю., Кузьмишиної О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3721 грн. 50 коп.;
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 11 серпня 2025 року по справі № 640/13475/22 було надіслано одержувачу Головного управління ДПС у м. Києві, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 12 серпня 2025 року о 17:56.
Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 25 серпня 2025 року.
Від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відстрочення сплати судового збору в яких він посилається на відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, необхідність виваженого підходу суду до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів в умовах воєнного стану та необхідності забезпечення доступу до правосуддя.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, первинну апеляційну скаргу на підставі ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року було залишено без руху.
Втім, зазначену апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року.
У подальшому, повторно Головного управління ДПС у м. Києві направило до суду апеляційну скаргу 01 липня 2025 року, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року було залишено без руху.
Надалі, зазначену апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року.
Втретє Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу 06 серпня 2025 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Водночас апелянт не зазначає жодних доводів та не надає жодних належних та допустимих, у контексті ст. 73-74 КАС України, доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали йому скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою з дотримання встановлених КАС України строків.
Так, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
При цьому, суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Також апеляційний суд враховує усталену правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною зокрема у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, згідно з якою строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Втім, апелянтом так і не було зазначено жодних доводів та доказів, які дозволяли б колегії суддів стверджувати, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від ГУ ДПС у м. Києві і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником.
Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянтом не усунуто недоліки його апеляційної скарги і станом на момент третьої повторної подачі скарги та станом на 06.08.2025.
Водночас, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Відтак, станом на 01.09.2025 недоліки апеляційної скарги, зокрема в частині щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення з цією скаргою не наведено, судовий збір не сплачено.
Підстави для продовження процесуального строку на усунення недоліків відсутні, оскільки апелянту був наданий максимальний десятиденний строк, встановлений КАС України, на їх усунення. Відтак, апелянту було надано достатньо часу, упродовж якого він мав реальну можливість усунути недоліки його апеляційної скарги, але своїм правом не скористався.
Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Водночас, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Втім, апелянт не надає жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити удовий збір.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищезазначене, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків або відстрочити доплату судового збору - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина