Справа № 580/3400/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
01 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Академія медтехнологій» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Академія медтехнологій» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “НВП “Академія медтехнологій» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19 листопада 2018 року № 0013781410.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
11.03.2025 вх.№12156/25 товариство з обмеженою відповідальністю “НВП “Академія медтехнологій» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, просить переглянути рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №580/3400/19.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року заяву ТОВ “НВП “Академія медтехнологій» від 11.03.2025 вх.№12156/25 про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №580/3400/19 за нововиявленими обставинами повернуто без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану увалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстацнії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Відповідно до статті 364 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі пропуску строку на подання заяви додається клопотання про його поновлення.
Згідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, особа, яка має намір подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої заяви.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Заявник зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №580/747/19 (адміністративне провадження №K/990/44532/24) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Крім того, позивач вказує, що про існування новивиявлених обставин дізнався 03.03.2025, коли зареєстрував Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС та встановив викладені вище обставини, проте суд звертає увагу, що для юридичних осіб приватного права у адміністративних справах обов'язок реєстрації Електронного кабінету введений з 20 лютого 2024 року.
У разі відсутності реєстрації в Електронному кабінеті у справах, що знаходяться на розгляді, а також під час первинного звернення до суду із заявою, скаргою, клопотанням усі документи мають бути повернуті судом або залишені без розгляду.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС, що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Тобто юридична особа (учасник судового процесу), а також адвокат, який представляє її інтереси, згідно з наведеними приписами цього Кодексу зобов'язані зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку. Вищезазначені висновки наведені в ухвалі КГС ВС від 09.11.2023 по справі № 920/857/20.
Вказаний абзац відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами введений в дію з 20 лютого 2024 року.
Верховний Суд в ухвалі від 03 березня 2020 року у справі №802/2196/17-а сформулював висновок про те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. За своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Суд вважає, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Варто зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Таким чином, про наявність обставин, якими представник позивача обґрунтовує вказану заяву, останньому мало бути відомо щонайменше 11.12.2024 року (дата оприлюднення ухвали Верховного Суду в ЄДРСР), а до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами звернувся 11.03.2025 року, тобто із пропуском строку звернення до суду встановленого п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи обставини справи, а також зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку, що вказані причини не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, яка подає вказану заяву, оскільки вони не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення без розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Академія медтехнологій» залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Карпушова
суддя В.В.Файдюк