Справа № 640/33808/21 Головуючий у 1-й інстанції: Войтович І.І.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
26 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
за участю секретарів судового засідання Григор'єва С.О.,
представника позивача адвоката Хомишина М.А.,
представника відповідача Слуговини О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Охоронні системи» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Охоронні системи» (далі - позивач/ ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2021 року:
- № 0572010701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 15 642 899, 00 грн, з яких 12 514 319, 00 грн за податковим зобов'язанням, 3 128 580, 00 грн за штрафними санкціями.
- № 0572020701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 11 281 748, 00 грн, з яких 11 020 423, 00 грн за податковим зобов'язанням, 261 325, 00 грн за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на те, що позивачем в повному обсязі задекларовано валові витрати та податковий кредит, сформований у результаті фінансово-господарських операцій з низкою контрагентів, зокрема ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ». Придбані товари, роботи та послуги фактично використовувалися у його господарській діяльності та реалізовувалися третім особам, що підтверджується даними податкового і бухгалтерського обліку. Крім того, відповідні операції були також відображені контрагентами у власному податковому обліку, що свідчить про їх реальність. При цьому контролюючим органом не надано доказів неналежної обачності ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» при виборі зазначених контрагентів, а акт перевірки ґрунтується виключно на суб'єктивних припущеннях посадових осіб податкового органу без достатнього доказового підґрунтя. Разом з тим, позивач частково визнає правомірність податкового повідомлення-рішення № 0572020701 від 29 липня 2021 року в частині недотримання вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України при визначенні фінансового результату з операцій із контрагентом-нерезидентом компанією «AHI CARRIER FZC» (ОАЕ), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 56 470, 23 грн. У решті позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0572010701 та № 0572020701 протиправними і такими, що підлягають скасуванню в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 225 277, 68 грн та з податку на додану вартість на суму 15 642 899, 00 грн.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУДПС у м. Києві від 29 липня 2021 року № 0572010701.
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 липня 2021 року № 0572020701 в частині визначення ТОВ «Науково-Технічний Центр «Охоронні системи» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 225 277, 68 грн.
Стягнуто на користь ТОВ «Науково-Технічний Центр «Охоронні системи» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві витрати по сплаті судового збору у сумі 22 700, 00 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність податковим органом факту нереальності господарських операцій, покладеного в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Первинні документи, надані позивачем, оформлені відповідно до вимог законодавства, підтверджують фактичне здійснення операцій, наявність руху активів, зміни у фінансовому результаті діяльності, що вказує на наявність реального економічного ефекту. Зазначені у висновках контролюючого органу обставини, зокрема щодо нестачі трудових ресурсів у контрагентів, ґрунтуються на припущеннях та умовних розрахунках, не враховують можливість залучення субпідрядників, найманих працівників за цивільно-правовими договорами, а також не спростовують факту виконання робіт, підтверджених належними доказами. Суд наголосив, що позивач діяв добросовісно, а відсутність у нього об'єктивної можливості перевірити ділову репутацію чи статус контрагентів не може бути підставою для покладення податкових зобов'язань. Навіть наявність вироку щодо посадової особи одного з контрагентів не доводить фіктивності операцій, що відбулися до її призначення. Також, сам позивач частково визнав правильність донарахувань з податку на прибуток у частині, що стосується операцій з нерезидентом, що додатково свідчить про його добросовісність. З урахуванням наведеного та практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0572010701 у повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення № 0572020701 у частині, в якій податкові зобов'язання були визначені без належних правових підстав.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача та зібраним під час податкової перевірки доказам, які свідчать про відсутність фактичного виконання господарських операцій, покладених в основу формування податкового кредиту. Податкова служба вважає, що контрагенти позивача не мали належних ресурсів для виконання спірних договорів, зокрема - матеріально-технічної бази, необхідної кількості працівників, спеціалізованої техніки тощо, а самі операції мають ознаки фіктивності. Також вказує, що суд безпідставно поклався на формальну наявність первинних документів, не врахувавши комплексний характер доказів податкового органу, які разом доводять відсутність реального змісту у правочинах. Крім того, апелянт посилається на порушення позивачем принципу обачності при виборі контрагентів, оскільки останні мають ознаки «транзитних» або «фіктивних» підприємств, та не вжив належних заходів для перевірки їх ділової репутації. Вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримав рішення суду першої інстанції, просив залишити його в силі. Зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише зводяться до незгоди з прийнятим рішенням та повторення позиції, яка вже була предметом дослідження під час розгляду справи. Суд першої інстанції дослідив усі обставини справи, належним чином оцінив надані докази та аргументи сторін, та дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі направлень від 26 травня 2021 року № № 9505/26-15-07-01-06, 9507/26-15-07-01-06, 9521/26-15-07-10-04, 9512/26-15-07-08-03, 9517/26-15-07-10-02, 9509/26-15-07-07-01, відповідно до підпункту 75.1.2, пункту 75.1, статті 75, 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30 квітня 2021 року № 3629-п проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, валютного - за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2021 року та іншого законодавства, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Перевірка проводилась з 26 травня 2021 року по 15 червня 2021 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 09 червня 2021 року по 15 червня 2021 року на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 07 червня 2021 року № 4634-п.
За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 23 червня 2021 року № 48833/Ж5/26-15-07-01-06/31405191 (далі - акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» :
1. пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), пункту 3 П(С)БО 1, ПсБО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, пункту 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 020 423 грн, в т.ч. по періодах: 2017 рік - 59 899 грн, 2018 рік - 45 191 грн, 2019 рік - 940 207 грн, 2020 рік - 7 811 845 грн, І квартал 2021 року - 2 163 281 гривня;
2. пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 514 319 грн, у тому числі по періодах: квітень 2017 - 672 грн, липень 2017 - 1604 грн, серпень 2017 - 31 783 грн, листопад 2017 - 666 грн, січень 2018 - 31 830 грн, лютий 2018 - 45 049 грн, квітень 2018 - 5164 грн, березень 2019 - 11 876 грн, квітень 2019 - 2104 грн, травень 2019 - 43 119 грн, червень 2019 - 124 854 грн, липень 2019 - 96 082 грн, жовтень 2019 - 540 250 грн, листопад 2019 - 183 333 грн, грудень 2019 - 83 333 грн, січень 2020 - 430 383 грн, лютий 2020 - 551 878 грн, березень 2020 - 93 739 грн, квітень 2020 - 546 868 грн, травень 2020 - 1 274 538 грн, червень 2020 - 306 190 грн, липень 2020 - 634 000 грн, серпень 2020 - 497 494 грн, вересень 2020 - 600 000 грн, жовтень 2020 - 1 085 000 грн, листопад 2020 - 2 437 170 грн, грудень 2020 - 892 243 грн, січень 2021 - 455 744 грн, лютий 2021 - 116 653 грн, березень 2021 - 1 390 700 грн.
3. пункту 1 частини другої статті 6 та абзацу першого пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-V від 08 липня 2010 року зі змінами та пункту 6 частини третьої розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20 квітня 2015 року, відповідно до яких суми єдиного внеску, нараховані за відповідний календарний місяць, сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, - в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату цього внеску за жовтень, листопад 2017 року; січень, лютий, березень, жовтень, листопад, грудень 2018 року; січень, лютий, жовтень, грудень 2019 року; січень, вересень, жовтень 2020 року.
Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за період 2017 рік в сумі 1 578 210 грн., 2018 рік в сумі 3 849 443 грн, 2019 рік в сумі 806 077 грн, 2020 рік в сумі 33 732 798 грн, 1 квартал 2021 року в сумі 4 204 001 гривня.
Перевіркою повноти декларування ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» показників вказаного рядка встановлено його заниження на загальну суму 60 910 850 грн, в т.ч. по періодах: 2017 рік - 332 774 грн, 2018 рік - 251 064 грн, 2019 рік - 5 223 375 грн, 2020 рік - 43 085 412 грн, І квартал 2021 року - 12 018 225 гривень.
Перевіркою встановлено фінансово-господарські операції по взаємовідносинам ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» з наступними контрагентами-постачальниками, а саме: ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ».
ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» зареєстроване Юридичним департаментом Львівської міської ради 07 червня 2018 року із записом № 14151020000044581.
Основний вид діяльності - 41.20-будівництво житлових і нежитлових будівель
Згідно поданого фінансового звіту за 2020 рік основні засоби у ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» на підприємстві відсутні.
При цьому, згідно поданого нарахування єдиного внеску за серпень 2020 року, середньооблікова кількість працівників складає 37 осіб, за листопад 2020 року - 40 осіб, за січень, лютий 2021 року розрахунки не подавались.
Аналізом номенклатури товару по податковим накладним, оформленим та зареєстрованим в установленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних по підприємству ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» встановлено:
- одержання податкових накладних ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» з номенклатурою товару газоблоки, портландцемент, будівельні матеріали, побутову техніку, дверне полотно тощо;
- оформлення та реєстрація податкових накладних ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» на адресу підприємств-покупців (в кількості 25 СГ в місяць) з наступною номенклатурою: будівельно-монтажні роботи на значній кількості об'єктів з різними адресами та інше.
Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку рахунку 631, в бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними проводками:
- договір від 15 липня 2020 року № 1507/20, акт виконаних робіт від 28 серпня 2020 року № 1 за серпень на загальну суму 587 469, 49 грн, сума ПДВ 117 493, 90 грн, номенклатура - монтаж кабельної продукції, довідка форми КБ-3 4967,57 люд/год, кількість робочих днів - 20, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 5 920 люд/год;
- договір від 13 листопада 2020 року № 1311/20, акт виконаних робіт від 30 листопада 2020 № 1 за листопад на загальну суму 4689159,05 грн., сума ПДВ 937 831, 81 грн, номенклатура - роботи з монтажу трубопроводів та системи водопостачання, довідка форми КБ-3 45063,24 люд/год, кількість робочих днів - 12, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 000 люд/год;
- договір від 12 листопада 2020 року № 1211/20, акт виконаних робіт від 30 листопада 2020 року № 1 за листопад на загальну суму 3 100 690, 8 грн, сума ПДВ 620 138, 16 грн, номенклатура - роботи з прокладання кабельної мережі, довідка форми КБ-3 21588,78 люд/год, кількість робочих днів - 13, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 000 люд/год;
- договір від 12 січня 2021 року № 1201/21, акт виконаних робіт від 31 січня 2021 року № 1 за січень 2020 року на загальну суму 1410375,05 грн., сума ПДВ 282075,01 грн., номенклатура - роботи з демонтажу та монтажу трубопроводів, довідка форми КБ-3 12752,11 люд/год, кількість робочих днів - 22, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 7 040 люд/год;
- договір від 03 лютого 2021 року № 0302/21, акт виконаних робіт від 23 лютого 2021 року № 1 за лютий 2020 року на загальну суму 3 085 045, 75 грн, сума ПДВ 617 009, 15 грн, номенклатура - роботи з монтажу трубопровідних мереж, довідка форми КБ-3 24304,42 люд/год, кількість робочих днів - 15, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 960 люд/год;
- договір від 05 лютого 2021 року № 0502/21, акт виконаних робіт від 28 лютого 2021 року № 1 за лютий 2020 року на загальну суму 410 337, 67 грн, сума ПДВ 82 067, 53 грн, номенклатура - роботи з монтажу повітроводів, довідка форми КБ-3 1654,5 люд/год, кількість робочих днів - 16, розрахунок відповідача при 8 год. роб. дні - 4 960 люд/год.
В зазначених актах виконаних робіт перевіркою встановлено, що наприклад в листопаді 2020 року ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» було витрачено 66 652, 02 л/год. Згідно з поданим звітом про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» в середньому складає 40 осіб. Отже за 12,5 днів при 8-ми годинному робочому дні вони могли відпрацювати лише 4 000 л/годин.
Перевіркою також проведено аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» та встановлено, що ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» виконувало будівельно-монтажні роботи ще 25 СГД, які потребують значних матеріальних та трудових витрат на їх реалізацію (надання).
ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» 26 лютого 2019 року зареєстроване ГОЛОСІЇВСЬКОЮ РДА за № 10681020000054571.
Основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ
В актах виконаних робіт, укладених з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», зазначено кількість людино/годин, витрачених в певний період ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», та здійснено розрахунок можливих людино/годин при 8 год. робочому дні.
Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» в середньому складає 12 осіб. Отже перевіркою визначено, що за 21 день при 8-ми годинному робочому дні вони могли відпрацювати лише 2016 л/годин.
ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ» зареєстроване 29 травня 2018 року за № 265918114197.
Основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ.
Згідно з поданим фінансовим звітом за 2020 рік балансова вартість основних засобів становить 16,9 тис.грн.
Згідно поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) кількість працюючих складає 13 осіб.
В актах виконаних робіт, укладених з ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», зазначено кількість людино/годин, витрачених в певний період ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», та здійснено розрахунок можливих людино/годин при 8 год. робочому дні. Перевіркою здійснено аналіз проведених операцій та встановлено, що наприклад в грудні 2019 року ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ» було витрачено 8671,66 л/год. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ» в середньому складає 13 осіб. Отже, на думку відповідача, за 20 днів при 8-ми годинному робочому дні вони могли відпрацювати лише 2080 л/годин.
ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА» зареєстроване 23 січня 2019 року за № 265919015722.
Основний вид діяльності - 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ.
ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА» складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні первинні документи:
- договір від 17 вересня 2019 року № 170919, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2019 року № б/н на загальну суму 1 643 333,33 грн., сума ПДВ 328 666,67 грн, номенклатура - роботи з проведення дефекації, контроль та випробування трубопроводів та складових частин (площа 136 000 кв.м.);
- договір від 18 вересня 2019 року № 180919, акт виконаних робіт від 31 жовтня 2019 року № б/н на загальну суму 604 166,66 грн, сума ПДВ 120 833,34 грн., номенклатура - роботи з проведення дефекації, контроль та випробування трубопроводів та складових частин (площа 50 000 кв.м.).
Згідно поданого фінансового звіту за 2020 рік балансова вартість основних засобів становить 16.9тис.грн.
Згідно поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) кількість працюючих складає 13 осіб.
ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» зареєстроване 01 червня 2009 року за № 10711020000025763.
Основний вид діяльності - 46.90 - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.
Згідно поданого фінансового звіту за 2018 рік балансова вартість основних засобів становить 22,6 тис. грн.
Згідно поданого розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) кількість працюючих складає 4 особи.
Перевіркою встановлено, що Подільським районним судом м. Києва винесено 04 лютого 2019 року вирок, яким визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 205 КК України гр. ОСОБА_1 (керівника та головного бухгалтера).
ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні первинні документи:
- податкова накладна від 25 липня 2017 року № 3 на загальну суму 9 622, 8 грн, сума ПДВ - 1 603, 80 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2» без обплетення (довжина - 1000 мм);
- податкова накладна від 01 лютого 2018 року № 1 на загальну суму 6 284, 16 грн, сума ПДВ - 1 047, 36 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2» без обплетення (довжина - 1000 мм);
- податкова накладна від 10 квітня 2017 року № 4 на загальну суму 4 032, 48 грн, сума ПДВ - 672,08 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2» без обплетення (довжина - 1000 мм);
- податкова накладна від 27 листопада 2017 року № 10 на загальну суму 3 996 грн, сума ПДВ - 666 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2» без обплетення (довжина - 1000 мм);
- податкова накладна від 13 квітня 2018 року № 5 на загальну суму 981, 24 грн, сума ПДВ - 163,54 грн, номенклатура товарів/послуг - SPRINKLER DROP 1000L Гнучка підводка для спринклера діаметром 1/2» без обплетення (довжина - 1000 мм).
ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС» зареєстроване 17 липня 2017 року № 15221020000035621.
Основний вид діяльності - 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.
ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС» складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні документи:
- договір від 15 січня 2018 року № 150118, акт виконаних робіт від 12 лютого 2018 року № б/н, сума без ПДВ - 93 644, 90 грн, сума ПДВ - 18 728, 98 грн, номенклатура - розробка схем інженерного забезпечення об'єкту.
ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» зареєстроване 05 липня 2017 року за № 140317180346.
Основний вид діяльності - 46.90-НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ.
ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні документи:
- договір від 14 грудня 2017 року № 141217, акт виконаних робіт від 24 січня 2018 року № б/н, сума без ПДВ - 159 150 грн, сума ПДВ - 31 830 грн, номенклатура - аналіз відповідності інженерного забезпечення об'єкту діючим нормативним документам.
Основний вид діяльності TOB «Кельвіон Девелопмент» - 42.99-БУДІВНИЦТВО ІНШИХ СПОРУД, Н.В.І.У.
Згідно поданого фінансового звіту за 2017 рік, балансова вартість основних фондів становить 247.9тис.грн. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих складає 1 особа.
TOB «Кельвіон Девелопмент» складено на адресу ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» наступні документи:
- договір від 01 серпня 2017 року № 01/08/17, акт виконаних робіт від 28 серпня 2017 року № 1, сума без ПДВ - 139 779, 85 грн, сума ПДВ - 27 955, 97 грн, номенклатура - реконструкція офісних приміщень в адміністративній будівлі на вул. Сікорського, 4-А (монтаж структурованих кабельних мереж), 4 359,88 людино/годин, кількість робочих днів - 20, людино/години при 8 год. робочому дні - 120;
- договір від 01 серпня 2017 року № 02/08/17, акт виконаних робіт від 28 серпня 2017 року № 1, сума без ПДВ - 19 135, 18 грн, сума ПДВ - 3 827, 04 грн, номенклатура - реконструкція офісних приміщень в адміністративній будівлі на вулиці Сікорського, 4-А (роботи з монтажу трубопроводів), 120,28 людино/годин, кількість робочих днів - 10, людино/години при 8 год. робочому дні - 120;
- договір від 01 лютого 2018 року № 01/02/18, акт виконаних робіт від 23 лютого 2018 року № 1, сума без ПДВ - 126 364, 21 грн, сума ПДВ - 25 272, 84 грн, номенклатура - медичний центр по вул. Касіяна Василя, 2/1 (прокладання кабельних мереж), 1960,4 людино/годин, кількість робочих днів - 17, людино/години при 8 год. робочому дні - 136;
- договір від 02 квітня 2018 року № 02/04/18, акт виконаних робіт від 24 квітня 2018 року № 1, сума без ПДВ - 25 000 грн, сума ПДВ - 5 000 грн, номенклатура - офісна будівля: Київ, вул. Котельнікова, 4 (монтажно-налагоджувальні роботи системи санкціонованого доступу), 493,01 людино/годин, кількість робочих днів - 17, людино/години при 8 год. робочому дні - 136.
В актах виконаних робіт перевіркою встановлено зазначення кількості людино/годин витрачених в певний період ТОВ «Кельвіон Девелопмент», та здійснено розрахунок можливих людино/годин при 8 год. робочому дні. Здійснено також аналіз проведених операцій та встановлено, що наприклад в лютому 2018 року ТОВ «Кельвіон Девелопмент» було витрачено 1 960,4 л/год. Згідно поданого звіту про нарахування єдиного внеску кількість працюючих на ТОВ «Кельвіон Девелопмент» складає 1 особа. Отже, за розрахунками відповідача, за 17 днів при 8-ми годинному робочому дні один працівник міг відпрацювати лише 136 л/годин.
На підставі наведеної в акті перевірки інформації стосовно зазначених контрагентів позивача перевіркою встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» не підтверджено факт придбання товарів, робіт, послуг у вказаних контрагентів-постачальників та можливість самостійного їх виконання. Вказане, на переконання контролюючого органу, свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» у перевіряємому періоді.
Перевіркою встановлено документування позивачем зазначених операцій і відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, що призвело до неправомірного завищення позивачем витрат. Зокрема, в акті перевірки вказується, що документи по задокументованих операціях з вказаними контрагентами-постачальниками не є первинними у розумінні норм ПК України, оскільки не підтверджують реальність їх здійснення.
В акті також зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року встановлено його заниження всього у сумі 11 020 423 грн, в т.ч. по періодах: 2017 рік - 59 899 грн, 2018 рік - 45 191 грн, 2019 рік - 940 207 грн, 2020 рік - 7 811 845 грн, І квартал 2021 року - 2 163 281 грн.
За період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 32 003 307 гривень. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року встановлено його завищення на загальну суму 12 514 319 грн, в т. ч. по періодам: квітень 2017 - 672 грн, липень 2017 - 1604 грн, серпень 2017 - 31 783 грн, листопад 2017 - 666 грн, січень 2018 - 31 830 грн, лютий 2018 - 45 049 грн, квітень 2018 - 5164 грн, березень 2019 - 13 980 грн, травень 2019 - 43 119 грн, червень 2019 - 124 854 грн, липень 2019 - 96 082 грн, вересень 2019 - 90 750 грн, жовтень 2019 - 449 500 грн, листопад 2019 - 183 333 грн, грудень 2019 - 83 333 грн, січень 2020 - 982 261 грн, березень 2020 - 330 350 грн, квітень 2020 - 555 000 грн, травень 2020 - 1 029 795 грн, червень 2020 - 306 190 грн, липень 2020 - 634 000 грн, серпень 2020 - 497 494 грн, вересень 2020 - 600 000 грн, жовтень 2020 - 1 085 000 грн, листопад 2020 - 2 437 170 грн, грудень 2020 - 892 243 грн, січень 2021 - 455 744 грн, лютий 2021 - 1 143 501 грн, березень 2021 - 363 852 грн.
Перевіркою встановлено факти реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вказаними задокументованими операціями.
В акті перевірки зазначено, що у первинних документах, які були надані до перевірки, містяться недостовірні відомості при оформленні господарських операцій з вищезазначеними контрагентами-постачальниками, що призвело до завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 12 514 319 грн внаслідок порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10, пункту 201.11 статті 201 ПКУ, Закону № 996. ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» завищено показники, задекларовані у рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 12 514 319 грн. Вказане порушення вплинуло на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» у 2020 році здійснено господарські операції з компанією «АНІ CARRIER FZC» (Об'єднані Арабські Емірати) на загальну суму 1 045 745 грн, яка є нерезидентом, що відповідає критеріям, встановленим підпунктом «в» підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, а саме: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977», відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав, у зв'язку з чим позивач був зобов'язаний збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 % вартості придбаних у компанії-нерезидента товарів.
В ході проведення перевірки ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» на підставі підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, надано запит від 27 травня 2021 року № б/н щодо надання обґрунтування з трансфертного ціноутворення по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником нерезидентом «AHI CARRIER FZC» (Об'єднані Арабські Емірати). ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» надано пояснення від 04 червня 2021 року № б/н щодо не відображення у Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2020 рік 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента «AHI CARRIER FZC» (Об'єднані Арабські Емірати).
ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», у наданому поясненні від 04 червня 2021 року № б/н «щодо не відображення у Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2020 рік 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента «AHI CARRIER FZC» (Об'єднані Арабські Емірати))», не відображено вищенаведену інформацію.
Отже, перевіркою встановлено, що надане ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» пояснення не відповідає вимогам статті 39 Кодексу та не підтверджує понесені витрати за принципом «витягнутої руки», що призводить до необхідності коригування фінансового результату до оподаткування на 30%.
Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» не дотримано вимоги підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті140 Податкового кодексу України та не збільшено фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у контрагента-нерезидента компанії «AHI CARRIER FZC» (Об'єднані Арабські Емірати) на суму 313 723,5 грн. (р.3.1.6.1. Сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу)).
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2021 року:
- № 0572010701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 15 642 899, 00 грн, з яких 12 514 319, 00 грн за податковим зобов'язанням, 3 128 580, 00 грн за штрафними санкціями.
- № 0572020701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 11 281 748, 00 грн, з яких 11 020 423, 00 грн за податковим зобов'язанням, 261 325, 00 грн за штрафними санкціями.
Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками щодо виявлених порушень податкового законодавства України, ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» звернулось із запереченнями до ГУ ДПС у м. Києві, за результатами розгляду якого контролюючий орган листом від 26 липня 2021 року № 20095/1/26-15-07-01-06 повідомив, що висновки акта перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.
12 серпня 2021 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на спірні ППР.
Рішенням ДПС України від 12 жовтня 2021 року № 23206/6/99-00-06-01-01-06 від 12 жовтня 2021 року податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 липня 2021 року № 0572010701 та № 0572020701 залишені без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач, вважаючи протиправними прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з положеннями статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові засади діяльності контролюючих органів, передбачених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Судом встановлено, що документальна планова перевірка ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» була призначена та проведена контролюючим органом у порядку та спосіб, визначений ПК України. Порушень процедури її проведення не встановлено, а факт правомірності перевірки не заперечувався позивачем.
Відповідно до підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Підпунктом 16.1.2 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов?язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами абзацу 1 пункту 44.2 цієї статті для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
- зменшення позитивного значення фінансового результату дог оподаткування (прибутку).
Підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з :
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких с митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 вказаної статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (абзац перший та другий пункту 198.3 статті 198 ПК України).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6. ст. 198 ПК України).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами 1, 2 пункт 201.10 цієї статті передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV ( далі- Закон №996-XIV).
Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, відповідно до положень Закону № 996-XIV документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами підприємницької діяльності в межах укладених між ними договорів, є належним чином оформлені первинні документи, на основі яких інформація щодо фінансово-господарських операцій відображається в бухгалтерському та податковому обліку.
Підсумовуючи наведене, запис у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первинних документів (паперових або електронних), які фіксують факти здійснення банківських операцій і розпоряджень (дозволів) на їх проведення з обов?язковою попередньою перевіркою і контролем.
Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах - первинних документах, які відносяться до розрахунково-касових та які фіксують факт завершення господарських операцій, складаються в момент здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, наведені норми податкового законодавства у взаємозв'язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.
При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про факти порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 виснувала важливі правові висновки, зокрема, про таке.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
Реальність (фактичне здійснення) господарських операцій ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» підтвердив наданими у справу первинними документами в 16 томах, а саме: актами виконаних робіт за формою КБ-2в, складеними контрагентами позивача; податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; договорами, укладеними з контрагентами-постачальниками (ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ»); актами введення в експлуатацію систем протипожежного призначення; фотоматеріалами з об'єктів, на яких виконувались роботи; таблицею (Додаток № 11 до позовної заяви), яка відображає подальший рух результатів робіт, виконаних субпідрядниками позивача; бухгалтерськими довідками та іншими документами податкового й бухгалтерського обліку.
Щодо обґрунтованості висновків відповідача щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 12 514 319, 00 грн, на підставі чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2021 року № 0572010701, слід зазначити наступне.
Як вбачається з акту перевірки, а саме пункту 3.1.1.1 перевіркою встановлено фінансово-господарські операції по взаємовідносинам ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» з наступними контрагентами-постачальниками, а саме: ПП "ЗАХІД ГОСПТОРГ", TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Відповідач обґрунтовує правильність своїх висновків тим, що в Актах виконаних робіт за (формою КБ-2в, що складались підприємствами субпідрядників зазначено неправильну кількість людино/годин, витрачених в задокументовані періоди контрагентами ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», а тому відповідачем самостійно було здійснено власний розрахунок можливих людино/годин, які необхідні були мати контрагенти позивача для виконання робіт на його замовлення, шляхом множення кількості основного штату співробітників контрагентів на залишок кількості днів у місяці, за який складався Акт виконаних робіт за формою КБ-2в при умові 8 годинного робочого дня.
Відповідач також наголошує, що трудові ресурси контрагентів позивача є недостатнім для фізичного виконання задокументованих господарських операцій, що свідчить про наявність вини посадових осіб позивача та внесення неправдивих відомостей у первинні документи контрагентами позивача з метою сприяння позивачу, який є суб'єктом реального сектору економіки, в мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків.
Відповідно до положень статті 112 ПК України притягнення особи до фінансової відповідальності можливе лише за умови наявності вини у формі умислу чи недбалості. Особа вважається винною лише тоді, коли встановлено, що вона мала можливість дотримуватися податкових норм, однак не вжила достатніх заходів для цього.
При цьому контролюючий орган зобов'язаний довести, що платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували недобросовісність або умисний характер дій позивача. Крім того, положення пункту 112.7 ПК передбачають, що усі сумніви щодо наявності обставин, які є підставою для притягнення до відповідальності, мають трактуватись на користь платника податків.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що обов'язок доведення вини покладено на контролюючий орган. Без встановлення цієї умови особу не може бути притягнуто до фінансової відповідальності за порушення, для якого наявність вини є визначальною.
Зазначена правова позиція відповідає підходу, викладеному у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 580/10266/21, згідно з якою наявність вини підлягає доведенню саме з боку контролюючого органу.
Натомість, як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вини позивача або його контрагентів у порушенні вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з відхиленням відповідних доводів відповідача.
Щодо посилань відповідача на неможливість виконання задокументованих обсягів робіт з урахуванням кількості працівників у контрагентів позивача, визначеної за даними податкового розрахунку за формою № 1-ДФ, та їх співставлення з показниками людино-годин, зазначеними в актах приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не врахував можливість залучення контрагентами позивача третіх осіб, зокрема фізичних осіб - підприємців та осіб, які працюють на підставі цивільно-правових договорів.
Крім того, суд першої інстанції мотивовано виходив із того, що податковим органом не було належним чином досліджено вказані обставини, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували відсутність факту залучення контрагентами позивача третіх осіб до виконання відповідних робіт. У зв'язку з цим правильним є висновок суду про необґрунтованість таких тверджень відповідача.
Крім того, в цій ситуації підлягає врахуванню, що на неналежність здійснених відповідачем розрахунків «людино/годин» вказує їх приблизність, що є неприпустимим для доведення наявності правопорушення податкового законодавства.
При цьому, відповідач не навів жодного розрахунку достатньої кількості та наявності трудових ресурсів для виконання задокументованих робіт на підставі відповідних доказів.
Про ймовірність проведених відповідачем розрахунків «людино/годин» вказує той факт, що згідно з розрахунками відповідача (стор.5 акту перевірки) у серпні 2020 року ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» мало 5 920 людино/годин, а в акті виконаних робіт за формою КБ-2в позивача за серпень 2020 року було зазначено 4 967, 57 л/год, тобто ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» у серпні 2020 року за розрахунками самого відповідача мав більше трудових ресурсів на 952,43 людино/год. за задокументовані показники.
Вказане свідчить про неправомірність висновків відповідача щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2020 року, зокрема, у взаємовідносинах з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ».
Більше того, відповідач визнає фізичну можливість ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ» надати послуги позивачу за обсягом 4 000 людино/годин у листопаді 2020 року та у січні 2021 року в обсязі 7 040 людино/годин, а також у лютому 2021 року обсягом 4960 людино/годин.
В цій ситуації підлягає врахуванню правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 440/8115/22, відповідно до якої колегія суддів визнала безпідставними доводи податкового органу щодо неможливості виконання задокументованих робіт у зв'язку з недостатньою кількістю працівників у контрагентів позивача.
Верховний Суд зазначив, що кількісний показник людино-годин, передбачений кошторисною документацією, не ототожнюється з реальною кількістю працівників, необхідних для виконання робіт, оскільки трудомісткість є складною категорією, яка формується із застосуванням відповідних нормативів і коригувальних коефіцієнтів. Відтак, розбіжність між кількістю людино-годин за кошторисом та фактичною кількістю осіб, залучених до виконання робіт, не може свідчити про нереальність або фіктивність господарських операцій, зокрема у сфері будівництва.
У вказаній постанові також зазначено, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача.
Крім того, проведені відповідачем розрахунки «людино/годин» щодо господарських операцій позивача з TOB «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» є також необґрунтованими, оскільки базується на припущеннях та не підтверджуються належними доказами.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 826/2926/14 зауважив, що контролюючий орган на виконання вимог статті 71 КАС України повинен довести та надати належні докази, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.
Водночас судом встановлено відсутність належних доказів відповідача щодо недостатності трудових ресурсів та матеріально-технічного забезпечення у контрагентів позивача для здійснення задокументованих господарських операцій.
Визначальним для вирішення спорів про обґрунтованість формування податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.
Слід наголосити, що остаточний висновок щодо реальності/нереальності спірних господарських операцій, має бути зроблений за наслідками аналізу усіх наявних у справі доказів і матеріалів, в їх системній сукупності та взаємозв'язку зі змістом укладених правочинів, також з урахуванням усіх доводів сторін, наведених на підтвердження чи спростування висновків, наведених у акті перевірки.
Такий правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 380/905/21.
Натомість висновки відповідача ґрунтуються на його власних розрахунках не можливості вчинення позивачем з контрагентами господарських операцій без аналізу первинних документів, складених за результатами задокументованих операцій.
Жодних недоліків стосовно первинних документів відповідачем не встановлено, що свідчить про реальність господарських операцій, які були предметом перевірки.
Стосовно доводів відповідача про податкову інформацію, що свідчать про відсутність джерела походження товарів, робіт та послуг, які придбавалися позивачем у його контрагентів, та наявності вироку стосовно ОСОБА_1 (посадова особа ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД»), то необхідно зазначити наступне.
Відповідно до вироку суду у справі № 758/16825/18 від 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 з 15 червня 2018 року по теперішній час значиться учасником суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36472468), зареєстрованого 01 червня 2009 року у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена Статутом вказаного Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.
Так, ОСОБА_1 , підписав документи, необхідні для ведення незаконної фінансово-господарської діяльності юридичною особою ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», а саме: Протокол № 15/06 загальних зборів учасників ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» від 15 червня 2018; Договір № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» від 15 червня 2018 року; Договір № 2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» від 15 червня 2018 року; Статут ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» затверджений протоколом № 15/06 від 15 червня 2018 року».
Водночас як правильно зауважив суд першої інстанції, спірні взаємовідносини з ТОВ «АЛЕКСІМ-ТРЕЙД» відбувалися з 10 квітня 2017 року по 13 квітня 2018 року (стор. 13-14 акту перевірки), в той час як вирок стосується періоду діяльності з 15 червня 2018 року (протокол № 15/06 від 15 червня 2018 року), тобто починаючи з моменту купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД».
Отже, вказаним вироком суду не встановлено вчинення злочину службовою особою ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», яка здійснювала адміністративно-господарські функції на підприємстві до моменту відчуження корпоративних прав, а саме до 15 червня 2018 року. Особа, стосовно якої постановлено вирок від 04 лютого 2019 року, на час здійснення спірних господарських операцій не обіймала посади директора та не була засновником ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД».
Крім того, жодних недоліків у первинних документах, складених за результатами господарських операцій з ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», відповідачем не встановлено.
При цьому, будь-яких вироків або негативної інформації стосовно колишніх керівників ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», а саме директора ОСОБА_2 та комерційного директора ОСОБА_3 , який власноруч підписував усі первинні документи та виконував спірні господарські взаємовідносини з 10 квітня 2017 року по 13 квітня 2018 року (стор. 13-14 Акту перевірки), податковим органом не виявлено, а тому доводи відповідача щодо завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у взаємовідносинах з ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» є безпідставними.
Крім того, будь-яких доказів в ході розгляду кримінальної справи, які б свідчили про протиправність здійснених саме задокументованих господарських операцій позивача з ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД» відповідачем до суду не надано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.
Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Цей принцип закріплений також у статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Також у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не можуть бути використані в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.
Враховуючи викладене, ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» правомірно та в повній мірі виконало свій обов?язок щодо декларування валових витрат, податкового кредиту сформованого за рахунок фінансово-господарських відносин з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», TOB «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Окрім цього, товар, послуги та роботи, які були придбані позивачем у ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», TOB «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА- КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» призвели до зміни стану активів ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», частково вони були реалізовані третім особам, як це вбачається з документів податкового та бухгалтерського обліку позивача.
Разом з тим, посадові особи ПІП «ЗАХІД ГОСПТОРТ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», TOB «ГІДРОБУД КОМПАНІ», TOB «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» також відобразили спірні господарські операції у власному податковому та бухгалтерському обліках підприємств, до яких відповідачем зауважень не встановлено.
У рішенні по справі ««Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», від 10 березня 2010 року у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов?язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування: при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Таким чином практика ЄСПЛ свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Втім, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ», як платник податків, діяло без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», TOB «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДЕКСІМ-ТРЕЙД», ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛОС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ» було одержання позивачем безпідставної податкової вигоди.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (стаття 4 ПК України)
Враховуючи зазначене, обов'язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов'язань, та правомірність прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 817/149/17, від 29 березня 2018 у справі № 813/2758/16.
Слід зауважити, що станом на час вчинення господарських операцій та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як позивач, так і його контрагенти, операції між якими перевірялися, були платниками податку на прибуток на загальних підставах, перебували у реєстрі платників податку на додану вартість і їхні свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ не були анульовані чи визнані недійсними, а повноваження осіб, що складали та підписували податкові накладні та інші первинні фінансово-господарські документи, підтверджуються повноваженнями їх директорів, а тому встановлені перевіркою порушення статей 44, 134, 198 та 200 ПІК України з боку ТОВ «НТЦ «ОХОРОННІ СИСТЕМИ» є необґрунтованими, оскільки всі суми, включені ним до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства підтверджені належним чином податковими накладними та первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
Крім того, роботи, які виконувалися ПП «ЗАХІД ГОСПТОРГ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «ГІДРОБУД КОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АДВКСТМ-ТРЕЙД». ТОВ «СІГМА-СНАБСЕРВІС», ТОВ «АРІАНДА-КОМПАНІ-ПЛЮС» та ТОВ «КЕЛЬВІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ», були складовими робіт з улаштування систем протипожежного захисту, що здійснювалися позивачем на виконання договорів, укладених з замовниками таких робіт.
Додаток № 11 до позовної заяви у вигляді таблиці по взаємовідносинах позивача з контрагентами, який міститься в матеріалах справи, містить докази подальшого руху результатів виконаних субпідрядниками позивача робіт, до яких відповідачем не надано зауважень.
Додатковими доказами виконання таких робіт є фотографії з об'єктів та акти вводу в експлуатацію систем протипожежного призначення, які містяться в матеріалах справи, наявність яких теж відображено у зазначеній таблиці (додаток № 11 до позовної заяви).
Щодо господарських операцій позивача з контрагентом-нерезидентом «AHI CARRIER FZC» (Об'єднані Арабські Емірати).
Матеріалами справи підтверджено, що у позовній заяві позивач визнав податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2021 року № 0572020701 у частині недотримання вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, а саме в частині незбільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 % вартості товарів, придбаних у компанії-нерезидента «AHI CARRIER FZC», у розмірі 313 723, 50 грн.
Враховуючи зазначене, позивачем визнано правомірність нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у частині 56 470, 23 грн, що є добутком загальної суми фінансового коригування (313 724, 00 грн) та ставки податку на прибуток (18 %).
Решта суми грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 29 липня 2021 року № 0572020701, яка складає 11 225 277, 68 грн (з урахуванням вирахування визнаної частини), є предметом аналізу суду.
З огляду на надані докази, є обґрунтованим висновок про недоведеність податковим органом нереальності господарських операцій з контрагентами, що були предметом перевірки. Позивач же надав належні докази, які свідчать про фактичний рух активів і досягнення господарської мети у відповідних правовідносинах.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши встановлені обставини справи та погодившись із наведеною судом першої інстанції мотивацією, дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29 липня 2021 року № 0572010701, а також про часткову протиправність податкового повідомлення-рішення № 0572020701 у частині грошового зобов'язання в розмірі 11 225 277, 68 грн, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення були винесені контролюючим органом на підставі не підтверджених належними та допустимими доказами міркувань і обчислень.
Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять даних, які б свідчили про фіктивність господарських операцій, здійснених позивачем. Посилання податкового органу на нереальність операцій ґрунтуються переважно на припущеннях, загальних фразах та формальному аналізі окремих документів без урахування всієї сукупності наданих позивачем доказів.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.
Повний текст постанови виготовлено 27.08.2025.