Справа № 358/524/25 Провадження № 1-кп/358/174/25
02 вересня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з Обухівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12025111230000169 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився с.Дубівка Таращанського району Київської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не є особою з інвалідністю, офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-25.04.2017 Богуславським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75,76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком. 04.01.2018 змінено вирок ухвалою Богуславського районного суду та призначено покарання - 3 роки позбавлення волі. Звільнений 04.01.2021 з Вольнянської ВК (№20) по відбуттю строку покарання.
-19.10.2021 Богуславським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком - 2 роки.
-29.03.2023 Богуславським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 13.12.2024 з Білоцерківської ВК (№35), відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2024, на підставі ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
11 січня 2025 близько 03:00 обвинувачений ОСОБА_5 , разом зі своєю матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем її проживання, а саме в приміщенні будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В той момент між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 маючи умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання тяжких наслідків, наніс один удар рукою по голові потерпілій ОСОБА_7 , від якого вона упала на підлогу вдарившись головою об її поверхню.
Після чого, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , використовуючи отриману в наслідок своїх протиправних дій перевагу над останньою, а саме перебуваючи в положенні стоячи над потерпілою, яка опинилася в положенні лежачі, продовжуючи свої злочинні дії та переслідуючи мету заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, шляхом здійснення максимального фізичного впливу стосовно потерпілої ОСОБА_8 , що негативно відобразиться на її здоров'ї, наніс останній не менше десяти ударів руками та ногами по голові та тулубу, спричинивши комплекс тілесних ушкоджень, а саме: поєднану травму голови та тулуба, що проявилась закритою черепно-мозковою травмою з розвитком субдуральної гематоми, субарахноїдальних крововиливів, крововиливів у тканину та шлуночкову систему головного мозку, раною та синцями на голові; крововиливи в м'які покриви голови переломами ребер справа та зліва, переломом тіла груднини з ушкодженням реберної плеври з розвитком двобічного гемотораксу; розривом лівої нирки; переломом правого поперечного виростку 1 поперекового хребця, синцями на тілі.
В подальшому внаслідок заподіяних тяжких тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_9 померла. Вказані, заподіяні потерпілій тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року, є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , розуміючи суть і зміст пред'явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не визнав, зазначив, що він дійсно наніс своїй матері тілесні ушкодження, а саме - наносив удари в ділянку голови. Зазначив, що напередодні він із матір'ю ОСОБА_7 вживали алкогольні напої. В подальшому він пішов до себе додому, однак через деякий час повернувся до будинку матері. При цьому він побачив, що його матір сидить на ліжку. В будинку було брудно, хоча він до цього здійснював прибирання. Між ними виникла сварка, та він вдарив її долонями по обличчю кілька разів. При цьому вона впала на підлогу та він її знову посадив на ліжко. Вона перечепилась через бильце та знову впала на підлогу. Він в цей час побіг викликати швидку допомогу. Інші обставини події не пам'ятає. Питання прокурора зазначив, що не визнає той факт, що через його удари наступила смерть матері. В останньому слові зазначив, що вину визнає та кається.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , інспектор СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, суду показала, що 11.01.2025 заступила на добове чергування спільно із інспектором СРПП ВП №2 ОСОБА_11 . На планшет прийшов виклик зі швидкої допомоги про те, що вони просять допомоги у працівників поліції в тому, щоб потрапити до будинку, куди приїхали на виклик для надання медичної допомоги. По прибуттю на виклик, побачила, що ОСОБА_5 ходить по дорозі. Він повідомив, що викликав швидку, оскільки його матері погано. Разом із ОСОБА_5 , інспектором СРПП ОСОБА_11 та медичними працівниками вона зайшла до будинку ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 . В будинку на підлозі вона побачила купу ковдр та одразу не зрозуміла, що під ними знаходиться ОСОБА_7 . В подальшому було з'ясовано, що ОСОБА_5 накрив свою матір ковдрами. Під час спілкування із співробітниками поліції ОСОБА_5 дебоширив та поводив себе зухвало, перешкоджав надавати його матері медичну допомогу, тому вона із напарником вивели його в іншу кімнату. При цьому ОСОБА_5 повідомляв, що його мати падала з ліжка. На потерпілій тілесних ушкоджень вона не бачила, оскільки в цей час перебувала із ОСОБА_12 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , інспектор СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, суду показав, що на виклик швидкої він із напарником - інспектором СРПП ОСОБА_10 прибув за адресою в АДРЕСА_2 . По приїзду за вказаною адресою, їх наряд зустрів ОСОБА_5 , який поводив себе неадекватно. Потрапив до будинку, на підлозі в кімнаті лежала ковдра. ОСОБА_5 підняв ковдру, та він побачив, що на підлозі під ковдрою лежить матір ОСОБА_5 - ОСОБА_7 . Оскільки ОСОБА_5 поводив себе неадекватно, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, він із напарником вивели ОСОБА_5 в іншу кімнату. В цей час медичні працівники надавали допомогу ОСОБА_7 та, в подальшому, повідомили, що будуть забирати її в лікарню.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є лікарем-анестезіологом Богуславської ЦРЛ, суду показала, що вона здійснювала переведення ОСОБА_7 до лікарні м.Біла Церква для обстеження та лікування. Остання перебувала у важкому стані. В неї була закрита ЧМТ, забій головного мозку, субарохноїдальний крововилив, множинні гематоми та садна по всьому тулубу та верхніх та нижніх кінцівках різної давності. Вона перебувала у комі. Спочатку її стан дещо покращився та вона могла відповідати на питання «так» або «ні». В подальшому її стан погіршився та було прийнято рішення перевести її до іншої лікарні. Обвинуваченого ОСОБА_5 бачила один раз, коли він вранці приходив та цікавився, як його мати.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є лікарем МЕС Обухівська станція екстреної медичної допомоги, суду показала, що їх бригада отримала виклик на адресу АДРЕСА_2 . По приїзду на місце, на машину кинувся обвинувачений ОСОБА_5 , який почав стукати в двері, по колесах, чим перешкоджав медичним працівникам вийти з машини. На вказані дії ОСОБА_5 ними було повідомлено диспетчера та викликано наряд поліції. Вдруге до будинку вони під'їхали вже із автомобілем поліції. В будинку в третій кімнаті вона побачила ОСОБА_7 , яка лежала на підлозі нерухомо та була прикрита ковдрами. В неї було розбите обличчя та відсутня больова реакція, сатурація дуже низька. При цьому обличчя було розпухле та складалося враження, що хтось її обмивав. Слідів крові на обличчі не було. На передпліччі у ОСОБА_7 та її стегнах вона бачила синці. Синці були різного ступеню давності. ОСОБА_5 повідомив, що його матір впала з ліжка. З урахуванням тяжкого стану ОСОБА_7 було прийнято рішення здійснити її транспортування до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що мешкає із обвинуваченим ОСОБА_5 на одній вулиці та є вуличкомом. Про обставини події йому стало відомо зі слів співробітників поліції. На їх прохання він надавав побутову характеристику ОСОБА_5 . Зазначив, що після звільнення з місць позбавлення волі, останній зловживає алкогольними напоями, вчиняє сварки із сусідами. Крім того, сусіди повідомляли йому, що ОСОБА_5 вчиняє сварки із матір'ю. До нього особисто ОСОБА_7 на поведінку сина не скаржилася.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , яка є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_5 , суду показала, що про обставини події їй нічого невідомо. Може охарактеризувати ОСОБА_5 з негативної сторони, оскільки на вулиці він себе поводить агресивно по відношенню до оточуючих.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , яка є сусідкою померлої ОСОБА_7 , суду показала, що 11.01.2025 обвинувачений ОСОБА_5 після 03:00 гучно постукав у паркан її домоволодіння. При цьому він повідомив, що його матір - ОСОБА_7 непритомна та просив викликати швидку. Її чоловік викликав швидку. Про обставини події їй нічого невідомо. Зазначила, що іноді чула сварки між ОСОБА_5 та його матір'ю ОСОБА_7 . Крім того, періодично, коли ОСОБА_5 звільнявся з місць позбавлення волі, вона бачила ОСОБА_7 із синцями.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 зазначив, що раніше мешкав неподалік від ОСОБА_7 та про обставини події йому нічого невідомо. Бачив лише як за адресою її місця мешкання один раз приїздила машина швидкої допомоги.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що його брат ОСОБА_5 , який нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, іноді доглядав їх матір ОСОБА_7 , яка мешкала в АДРЕСА_2 . Мати постійно скаржилася йому (потерпілому ОСОБА_4 ), що інший син - ОСОБА_5 застосовує до неї фізичну силу. 07.01.2025 він забрав матір із лікарні, оскільки напередодні ОСОБА_5 її побив та їй надавалася медична допомога. Заяв до поліції за фактами її побиття сином ОСОБА_5 вона не подавала. Він пропонував матері переїхати до нього та мешкати із ним, на що його мати відповідала відмовою. 08.01.2025 о 13:00 він перебував із матір'ю та братом за вказаною адресою та зробив зауваження ОСОБА_5 щодо неналежного поводження із матір'ю, на що його брат відреагував агресивно, між ними виник конфлікт та ОСОБА_5 викликав поліцію. До приїзду патрульних він - потерпілий ОСОБА_4 залишив територію домогосподарства матері. Просить призначити ОСОБА_5 найсуворіше покарання.
Заслухав обвинуваченого ОСОБА_19 , який в ході судового розгляду свою вину не визнав, суд приходить до висновку, що його вина у вчиненні злочину за викладених вище обставин підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:
-протоколом огляду місця події - домоволодіння по АДРЕСА_2 від 13.01.2025, в ході якого було виявлено та вилучено: молоток, уламки посуду, пожежне сміття, залишки обвугленого одягу, змив речовини бурого кольору з умивальника; змиви речовини бурого кольору з підлоги біля умивальника кімнати №4, змиви речовини бурого кольору з підлоги кімнати №5, змиви речовини бурого кольору з ліжка в кімнаті №5, куртка зі слідами речовини бурого кольору;
-рапортом на ім'я т.в.о.начальника ВП №2 (м.Богуслав) Обухівського РУП ГУНП в Київській області про реєстрацію ЄО за №107 від 11.01.2025 із фабулою про надходження повідомлення 11.01.2025 о 04:04 зі служби 102 про те, що по прибуттю бригади швидкої медичної допомоги до хворої жінки за адресою: м.Богуслав, вул.Лермонтова, 21, вийшов агресивний чоловік та нападає на бригаду, не пускає її оглянути; по прибуттю наряду поліції - надано допомогу працівникам ШМД. Учасник події - ОСОБА_5 ;
-інформацією з Журналу ЄО про реєстрацію події за № 108 від 11.01.2025 о 08:25 із фабулою, що 11.01.2025 о 08:00 до ЧЧ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП В Київській області від чергового лікаря Богуславської ЦЛ надійшло повідомлення, що до приймального відділення доставлено ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями, які їй спричинив син - ОСОБА_5 ;
-інформацією з Журналу ЄО про реєстрацію події за № 139 від 13.01.2025 о 17:02 із фабулою про надходження повідомлення зі служби 102 про те, що з органів охорони здоров'я надійшло повідомлення, що до Білоцерківської МЛ № 2 з тілесними ушкодженнями у вигляді ЧМТ, забою головного мозку, коми 1 ступеню госпіталізовано мешканку м.Богуслав - ОСОБА_7 , які отримала 11.01.2025 за місцем мешкання по АДРЕСА_2 . Пояснення - побив син; Попередньо остання була доставлена до Богуславської ЦРЛ, зі слів сина - мати впала з власної необережності;
-рапортом чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про реєстрацію ЄО № 1994 від 13.01.2025, що надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що з Богуславської лікарні до лікарні в м.Біла Церква переведена ОСОБА_7 із діагнозом : ЧМТ, забій головного мозку, кома 1. Пояснення - побив син;
-довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» від 19.01.2025 №03-05/170 про те, що з 13.01.2025 в даному закладі охорони здоров'я перебуває ОСОБА_7 на лікуванні із діагнозом - «Політравма. Важка ЧМТ, забій головного мозку, гостра лівобічна субдуральна гематома, субарохноїдальний крововилив. Закрита травма грудної клітини; множинні двобічні переломи ребер, двобічний гематоракс, правобічний пневмоторакс. Численні садна та гематоми голови та тулуба;
-рапортом чергового ВП №2 (м.Богуслав) Обухівського РУП ГУНП в Київській області про надходження 24.01.2025 о 17:04 повідомлення зі служби 102, що в лікарні м.Біла Церква у відділенні реанімації померла ОСОБА_7 . Була госпіталізована до реанімаційного відділення після побиття сином;
-рапортом чергового Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про надходження 24.01.2025 о 17:00 повідомлення зі служби 102, що в лікарні м.Біла Церква у відділенні реанімації померла ОСОБА_7 . Була госпіталізована до реанімаційного відділення після побиття сином;
-протоколом огляду місця події від 24.01.2025 із фототаблицею, яким оглянуто коридор реанімаційного відділення Білоцерківської міської лікарні №2, де знаходиться каталка із тілом ОСОБА_7 із численними синцями фіолетово-чорного кольору різного розміру;
-інформацією з ЄО № 226 від 18.01.2023 про реєстрацію заяви ОСОБА_7 про спричинення їй тілесних ушкоджень за місцем мешкання - сином ОСОБА_5 ;
-інформацією з ЄО № 3505 від 13.12.2022 про реєстрацію заяви ОСОБА_7 про вчинення у відношенні неї домашнього насильства - сином ОСОБА_5 ;
-інформацією з ЄО № 3027 від 18.08.2017 про реєстрацію заяви ОСОБА_7 про вчинення у відношенні неї домашнього насильства - сином ОСОБА_5 ;
-інформацією з ЄО № 92 від 14.01.2015 про реєстрацію заяви ОСОБА_7 про вчинення у відношенні неї домашнього насильства - сином ОСОБА_5 ;
-переглянутими в судовому засіданні відеозаписами з боді-камер наряду БРАС-420 за обставинами події 11.01.2025 в АДРЕСА_2 . Відповідно до вказаних відеозаписів обвинувачений ОСОБА_5 повідомляє співробітникам поліції, що його матір - ОСОБА_7 впала з ліжка та він її вдарив кілька разів. Крім того відеозаписом зафіксовано розташування ОСОБА_7 на підлозі в кімнаті домоволодіння, агресивну поведінку ОСОБА_5 по відношенню до співробітників поліції, транспортування ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями та непритомному стані до карети ШМД;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого останній відтворив обставини події 11.01.2025, в ході якої наносив своїй матері ОСОБА_7 удари руками по обличчю і голові та, в подальшому, коли вона впала на підлогу - кілька разів вдарив ногами по тулубу;
-переглянутим в судовому засіданні відеозаписом проведення слідчого експерименту від 05.02.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_5 , в ході якого останній відтворив обставини події 11.01.2025, в ході якої наносив своїй матері ОСОБА_7 удари руками по обличчю і голові та, в подальшому, коли вона впала на підлогу - кілька разів вдарив ногами по тулубу;
-згідно висновку експерта № 63 від 12.03.2025, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 знайдені наступні ушкодження: рана, синці на голові; крововиливи в м'які покриви голови; субдуральна гематома; субарахноїдальні крововиливи; крововиливи у тканину та шлуночкову систему головного мозку; численні переломи ребер справа та зліва; перелом тіла грудини; ушкодження ребеної плеври; наявність крові в плевральних порожнинах; забій та розрив лівої нирки; перелом правого поперечного виростку 1 поперекового хребця; крововиливи в місцях ушкоджень; синці на тілі. Смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної травми голови та тулуба, що проявилась закритою черепно-мозковою травмою з розвитком субдуральної гематоми, субарахноїдальних крововиливів, крововиливів у тканину та шлуночкову систему головного мозку, раною та синцями на голові; крововиливи в м'які покриви голови переломами ребер справа та зліва, переломом тіла грудини з ушкодженням реберної плеври з розвитком двобічного гемотораксу; розривом лівої нирки; переломом правого поперечного виростку 1 поперекового хребця, синцями на тілі. Знайдені при судово-медичній експертизі трупа, ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникнути від ударів ними (в тому числі руками, ногами) по голові та тілу потерпілої мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17.01.1995, є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Згідно медичної документації смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 07:00. Характер реактивних змін в ушкодженнях, котрі призвели до смерті потерпілої вказують на те, що вони могли бути заподіяні протягом 3-20 діб до моменту настання смерті останньої, тобто не виключена можливість виникнення їх 11 січня 2025 близько 03:00. Локалізація та характер ушкоджень дають смогу вважати, що мало бути не менш ніж 10 точок прикладання сили. Наявність черепно-мозкової травми у потерпілої могло сприяти порушенню чи втраті нею свідомості. Характер та локалізація черепно-мозкової травми вказують на те, що більш ймовірний механізм виникнення її в результаті удару в обличчя ОСОБА_7 із подальшим падінням її та ударом головою об рівну, або виступаючу поверхню.
-згідно Висновку судово-психіатричного експерта № 67 від 26.02.2025, ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності; під час скоєння інкримінованих дій ОСОБА_5 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на час проведеного обстеження ОСОБА_5 може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує.
Суд критично ставиться до показів ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що він наносив удари матері лише по голові, коли вона сиділа на ліжку, інших обставин події він не пам'ятає та нанесені ним тілесні ушкодження не могли стати причиною смерті ОСОБА_7 . На переконання суду дані покази спростовуються висновками судово-медичного експерта щодо виявлених численних тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 . Характер реактивних змін в ушкодженнях, котрі призвели до смерті потерпілої вказують на те, що вони могли бути заподіяні протягом 3-20 діб до моменту настання смерті останньої, тобто не виключена можливість виникнення їх 11 січня 2025 близько 03:00. Смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної травми голови та тулуба, що проявилась закритою черепно-мозковою травмою з розвитком субдуральної гематоми, субарахноїдальних крововиливів, крововиливів у тканину та шлуночкову систему головного мозку, раною та синцями на голові; крововиливи в м'які покриви голови переломами ребер справа та зліва, переломом тіла грудини з ушкодженням реберної плеври з розвитком двобічного гемотораксу; розривом лівої нирки; переломом правого поперечного виростку 1 поперекового хребця, синцями на тілі. Крім того, в ході проведення слідчого експерименту 05.02.2025 обвинувачений ОСОБА_5 відтворив механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , що за своїми ознаками відповідає висновкам експерта щодо характеру пошкоджень та утворенню тілесних ушкоджень від дії тупого твердого предмета. Також, судово-медичний експерт зазначив, що локалізація та характер ушкоджень дають змогу вважати, що мало бути не менш ніж 10 точок прикладання сили. Наявність черепно-мозкової травми у потерпілої могло сприяти порушенню чи втраті нею свідомості. Характер та локалізація черепно-мозкової травми вказують на те, що більш ймовірний механізм виникнення її в результаті удару в обличчя ОСОБА_7 із подальшим падінням її та ударом головою об рівну, або виступаючу поверхню. Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують безпосередню участь ОСОБА_5 у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень.
Невизнання обвинуваченим своєї вини, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, спрямований на уникнення кримінальної відповідальності, який спростовується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами слідчих дій з фототаблицями, результатами експертиз, показаннями свідків.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів.
З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинно-наслідковому зв'язку між собою.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (прямим/непрямим) і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого. За таких обставин суб'єкт злочину усвідомлює можливість настання кінцевого наслідку (смерть потерпілого) у результаті заподіяних тілесних ушкоджень.
З урахуванням наведеного суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючі кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
Також суд враховує, що відповідно до ст.ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений.
Приймаючи таке рішення суд, серед іншого враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а й включає інші соціальні регулятори.
Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, і на рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12 червня 2009 року), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення полягає у з'ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у зазначеній статті КК України міститься лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів (ст. 12 КК України).
ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення проти життя особи, за обставинами якого останній вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України).
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в силу ст. 66 КК України, судовим розглядом не встановлено. При цьому суд не погоджується з доводами сторони захисту про наявність пом'якшуючих обставин - визнання вини та щире каяття з урахуванням тверджень ОСОБА_5 у судових дебатах. Так, в ході судового розгляду обвинувачений вину не визнавав, активних дій для встановлення судом обставин події не вчиняв та окрім тієї інформації, яку було отримано під час проведення слідчих дій, обвинувачений не повідомив жодних інших відомостей. Той факт, що в судових дебатах обвинувачений визнав свою вину, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки. Протягом судового розгляду ОСОБА_5 щирого жалю та осуду своєї поведінки не виказував.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в силу ст. 67 КК України суд визнає: рецидив злочину, вчинення злочину щодо особи похилого віку; вчинення злочину щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
При цьому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення як обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, оскільки вона не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні та стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використав найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство.
З характеризуючих матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за умисні злочини, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, не працює, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується негативно.
Приймаючи до уваги характер вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характеризуючі обвинуваченого дані, відповідно до яких, останній не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, не працює, має місце проживання, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, так як таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.
Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст.100 КПК України.
Приймаючи до уваги те, що обвинувачений з 15 січня 2025 перебуває під вартою, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення йому зараховувається у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід залишити в силі до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту затримання 15 січня 2025 року і до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 15.01.2025 у справі № 358/55/25 на: молоток, три уламки посуду, пожежне сміття, залишки обвугленого одягу, змив речовини бурого кольору з умивальника; три змиви речовини бурого кольору з підлоги біля умивальника кімнати №4, два змиви речовини бурого кольору з підлоги кімнати №5, два змиви речовини бурого кольору з ліжка в кімнаті №5, куртку зі слідами речовини бурого кольору - скасувати.
Речові докази:
-молоток, три уламки посуду, пожежне сміття, залишки обвугленого одягу, змив речовини бурого кольору з умивальника; три змиви речовини бурого кольору з підлоги біля умивальника кімнати №4, два змиви речовини бурого кольору з підлоги кімнати №5, два змиви речовини бурого кольору з ліжка в кімнаті №5, куртку зі слідами речовини бурого кольору, як були вилучені в період часу з 13 січня по 14 січня 2025 під час проведення огляду місця події - домоволодіння в АДРЕСА_2 та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Обухівського РУП ГУНП в Київській області згідно квитанції від 14.01.2025 - знищити.
-документи щодо звернень ОСОБА_7 з приводу вчинення відносно неї домашнього насильства її сином ОСОБА_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
-два DVD-R диски з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1