Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1007/25
Провадження № 2/935/318/25
Іменем України
20 серпня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Василенка Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Криворучко Я.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувшиу відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Коростишівської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Коростишівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 70,4 кв.м., житловою площею 30,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Голубіївське» Кропивнянської сільської ради Коростишівського району Житомирської області розміром 4,57 в умовних кадастрових гектарах.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родині стосунки позивача з братом підтверджується рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2024 року у цивільній справі № 935/2856/23, яким встановлено, що ОСОБА_4 , 1951 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ріднім братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки ОСОБА_4 не залишив заповіт, інших спадкоємців, окрім позивача у нього немає, 01 березня 2025 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мошковським О.С. заведено спадкову справу до майна померлого, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.03.2025 № 80300848. Відповідно до довідки Кропивнянського страостинського округу Коростишівської міської ради від 18.11.2024 № 13-08/295, на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент його смерті за цією адресою ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав. До складу спадкового майна входить земельна ділянка частка (пай) серії ЖТ № 0037086 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Коростишівської міської ради. З метою оформлення спадкових прав позивач звернулась до нотаріуса, проте, нотаріусом було відмовлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у встановлений термін відповідно до ст..ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України; наявність розбіжності у рішенні Коростишівського районного суду від 23.05.2024 , справа № 935/2856/23 та свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , а саме зазначенні імені особи (Едуард та ОСОБА_5 ); Не подано до нотаріуса оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), який відповідно до ст..2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай). Таким чином нотаріус не має можливості видати свідоцтво на право на спадщину за законом після смерті брата. Одночасно, нотаріусом було роз'яснено право на визнання права власності на майно у судовому порядку. , оскільки не подано документі, що посвідчують права власності спадкодавця на будинок.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Коростишівської міської ради в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява, в якій зазначено що розгляд справи проводити без участі представника міської ради.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву по суті справи сторони, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у межах заявлених вимог, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , і вказана обставина підтверджується копією повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 23.05.2024 у цивільній справі за № 935/2856/23 ухвалено, заяву задоволено та встановлено факт того, що ОСОБА_4 , 1951 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 31.07.2024 у справі 935/2856/23 про виправлення описки у судовому рішенні Коростишівського районного суду Житомирської області від 23.05.2024, вказати « ОСОБА_4 , а потрібно « ОСОБА_4 » відмовлено.
Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровано спадкову справу за № 73734627, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.03.2025 за № витягу 80300848.
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті за цією адресою ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав, що підтверджується довідкою від 18.11.2024 за № 13-08/295 виданою Старостою Кропивнянського старостинського округу М. Дубиченко.
Відповідно до записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Коростишівською райдержадміністрацією по Кропивнянській сільській раді за № 69 від 27.01.1997 року містить запис щодо громадянина ОСОБА_4 , серія НОМЕР_3 , КСП «Голубіївське». Видача дубліката або копії сертифіката на право на земельну частку (пай) неможливо, що підтверджується листом від 24.12.2024 за № 4770/35-24 виданим ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ №1.
За померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , рахується домоволодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою із погосподарської книзі № 6 на 2024 рік від 14.11.2024 за № 13-08/294.
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 28.11.2024, характеристики на будинок, якою встановлено, що житловий будинок 1967 року побудови.
Відповідно до довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна № 949 від 05.12.2024 КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради вбачається, що згідно наявних даних, що знаходяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 51 станом до 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 право власності на нерухоме майно не зареєстровано.
ОСОБА_6 , що діє від імені ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Голубіївське» с. Голубівка Коростишівського району Житомирської області після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із пропуском ОСОБА_7 терміну для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст.ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України, а також у зв'язку з відсутності документів, що підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та відсутності оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай), про що нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.03.2025 № 98/02-31.
Відповідно до довідки від 13.03.2025 № 13-08/87 видана Старостою Кропивнянського старостинського округу М. Дубиченко про фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном згідно ЦК УРСР 1963 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, після смерті зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , оскільки вона проводила ремонт належного померлому житлового будинку та господарських будівель, обробляла присадибну земельну ділянку в розмірі 0,55 га, в тому числі для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель - 0, 25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,30 га.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР). Положеннями ст. 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Положенням ст. 548 ЦК УРСР встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (постанова ВС від 20.03.2020 року по справі № 305/235/17, постанова від 26.07.2023 року по справі № 641/3893/20).
Отже, системний аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує це право, та його державною реєстрацією, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999р. № 12/5-126 роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05.08.1992р., при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.
Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992р., могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.
Беручи до уваги зазначені нормативно правові акти, ВССУ у вищезгаданому листі № 24-753/0/4-13 робить висновок, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності, в порядку спадкування, на спірні будинки, збудовані до 05.08.92р., на які спадкоємець не отримав правовстановлюючі документи.
Таким чином по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Прийняття в експлуатацію таких будівель на час побудови житлового будинку не вимагалось, а записи в погосподарських книгах визнавалися як такі, що підтверджують право власності особи на майно.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 побудований до 05.08.1992 року, та відповідно до даних, які містяться в матеріалах справи, належав померлому ОСОБА_4 за наявності на такий будинок відповідної технічної документації БТІ, відповідно до відмови нотаріуса у вчинення нотаріальних дій, представник спадкодавця звернувся до нотаріуса у видачі свідоцтва права на спадщину за законом тільки на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Голубіївське» с. Голубівка Коростишівського району Житомирської області. Також в листі ГУ Дерджгеокадастру у Житомирській області зазначено, що за ОСОБА_4 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серією ЖТ № 0037086 а відповідно до свідоцтва про смерть серією НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , а тому дана розбіжність у зазначенні імен ОСОБА_8 та ОСОБА_5 не дає встановити, що це одна і та особа.
Застосовуючи вказаний підхід до обставин даної справи, суд констатує, що наявними матеріалами належним чином підтверджується факт смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Позивач в справі, ОСОБА_2 як спадкоємець за законом, встановила факт родинних відносин з ОСОБА_4 , в строк та в порядку, що передбачені ст. 1268-1270 ЦК України, заяви про прийняття спадщини не подала, що зазначено у поставі нотаріуса від 01.03.2025 № 98/02-31. Обставин, які б звільняли спадкоємця від прийняття спадщини шляхом подання заяви відповідного змісту, відповідно до ч. 3-4 ст. 1268 ЦК України, з матеріалів справи не вбачається. Отже, ОСОБА_2 не прийняла спадщину, не набула права на спадкування, тому відсутні правові підстави для визнання за нею права власності на спадкове майно.
У зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 548,551 ЦК УРСР, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Коростишівської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Коростишівська міська рада ЄДРПОУ: 04053660, місцезнаходження: вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирського району, Житомирської області.
Повний текст судового рішення складено 01.09.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО