Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа №279/5371/25
Провадження №3/279/1621/25
"02" вересня 2025 р. м.Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 12.11.2021 року органом 6317, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №047579 від 26.08.2025 року зазначено, що 26.08.2025 року о 15.15 годині на автодорозі М-07, в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 1359 (до лінії державного кордону 48 км.) на північній околиці населеного пункту Коростень (Україна) було зупинено транспортний засіб Форд, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому слідували громадяни України водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає АДРЕСА_2 , в якості пасажира ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 , які рухалися в бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону. Тобто вчинили спробу незаконного перетину державного кордону з України в республіку білорусь. У зв'язку зі збройною агресією рф в Україні пункти пропуску між рб та Україною закриті, дані громадяни порушили вимоги статті 9 Закону України «Про державний кордон' України», тобто вчинили правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
01.09.2025 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
З урахуванням вимог ч.2 ст.277 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був призначений на 12 год. 45 хв. 02.09.2025 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Разом з протоколом надійшло пояснення ОСОБА_1 в якому він зазначає, що він разом із товаришем Костенко з Києва, рухалися в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону, а також заява до суду, в якій вину визнає та просить розгляд справи проводити без його участі.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП про розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою. Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними доказами.
У силу ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання (закінчене правопорушення) або спробу (замах на вчинення правопорушення) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частиною 2 ст.204-1 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з диспозицією ч.1, 2 ст.204-1 КУпАП вказані дії мають бути вчинені у певному місці, а саме поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску без відповідних документів, чи з використанням документів, які мають певні вади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Відповідно до ст.9 ЗУ «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Згідно зі ст.12 вказаного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
Об'єктивною стороною вказаного правопорушення, є дії у формі: перетину або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
У справі вказаної категорії суд повинен встановити наявність в діях правопорушника факту перетину або спроби перетину ним державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Згідно з положеннями статей 1, 3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, до протоколу додано рапорт інспектора прикордонної служби вищої категорії заступника начальника першого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ), зміст якого відображає зміст фабули події, зазначеної у протоколі; копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 НОМЕР_1 виданий 12.11.2021 року органом 6317; письмові пояснення ОСОБА_1 ; схема виявлення правопорушника на КрП «Коростень» 26.08.2025; заява ОСОБА_1 ; довідка щодо проведення первинного опитування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; фотознімки.
Однак, вказані документи не містять переконливих доказів щодо перетинання чи спроби ОСОБА_1 вчинити дії, спрямовані на перетин державного кордону, виявлені поза місцем розташування державного кордону, тому не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення вказаною особою умисних дій, спрямованих на спробу перетинання державного кордону України.
Відповідальність за дії у формі руху в бік державного кордону з уявним бажанням вчинити незаконне перетинання кордону у місцях, які не пов'язані з державним кордоном, вказаною нормою не передбачена. Згідно з матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був зупинений на відстані 48 км від кордону.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України» з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Коростенський район Житомирської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147«Про прикордонний режим» на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України» встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до п.п.7, 8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Разом з тим, як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 було зупинено на відстані 48 км. від лінії державного кордону, тобто на місці, яке в силу наведених положень Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, не відноситься до прикордонної смуги, яка становить смугу завширшки 5 км від державного кордону.
Жодних доказів про те, що прикордонна смуга у вищезазначеному розмірі знаходиться у місці, де було виявлено ОСОБА_1 суду не надано, у протоколі взагалі не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 з метою спроби незаконного перетинання державного кордону України, які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, крім того, що рухався у транспортному засобі у напрямку державного кордону.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене, оскільки матеріали справи не містять об'єктивних, достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив спробу перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, підстави для притягнення до адміністративної відповідальності відсутні.
При цьому суд звертає увагу, що саме лише визнання особою вини у вчинені адміністративного правопорушення у силу ч.2 ст.251 КУпАП не звільняє особу, уповноважену на складання протоколу, від обов'язку збирання доказів. Така позиція послідовно дотримується судами у справах про адміністративні правопорушення, зокрема Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року по справі № 177/525/17 (2-а/177/23/17) зазначив, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення (п.47 постанови).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що суду не надано достатніх, допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону України та доводили його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а згідно змісту протоколу він рухався в бік державного кордону, відповідальність за що взагалі не передбачена ст.204-1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ч.2 ст.204-1, ст.247, ст.280, ст.283-284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ