П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18182/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали по справі за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 77672383 від 30.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 77672383 від 30.05.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, в частині стягнення судового збору, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подало апеляційну скаргу в частині неправомірного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судових витрат у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 року апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року залишено без змін.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про постанову окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України.
В обґрунтування заяви вказано, що з березня 2025 року пенсійний орган порушує право ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення та не виконує рішення по справі № 420/26990/23, а отже вводить в оману суд щодо виконання рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам заявника, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ст. 324 КАС України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до ч. 1ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України).
Так, ст.324 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених ст.249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
У силу вимог ч.4 ст.249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства, зокрема, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Водночас, необхідно зазначити, що ст.249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.
Окрема ухвала, у даному випадку, є формою реагування на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Підставою ж для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
У постанові від 13 червня 2024 року по справі №826/3979/18 КАС ВС зазначив, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб'єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі.
Верховний Суд неодноразово вказував, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону. Обов'язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення. Якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.
Постановлення окремої ухвали суду не є формою притягнення порушника до відповідальності, а є формою реагування суду на виявлені ним можливі порушення з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Перевірка наявності чи відсутності підстав для притягнення відповідних осіб до відповідальності здійснюється органами, уповноваженими на це.
З викладеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є саме правом, а не обов'язком суду та здійснюється, якщо судом було виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними.
Так, колегія суддів зазначає, що заявником не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії пенсійного органу носять очевидний, систематичний протиправний характер та такі дії спрямовані навмисно на грубе порушення його прав.
Також, заявником не наведено обставин (системність і незворотність виявлених порушень; вказівки на причини та умови, що спричинили (зумовили) виявлені порушення, з метою їх усунення чи запобігання таким порушенням в майбутньому), які б призводили до виникнення необхідності реагування апеляційного суду в порядку ст. 249 КАС України шляхом постановлення окремої ухвали апелянтом не наведено, а апеляційним судом таких не встановлено.
Колегія суддів зазначає, що заявлене клопотання не містить достатніх обґрунтувань, які б слугували підставою для постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що рішення суду першої інстанції переглядалося лише в частині розподілу судових витрат та оцінка діям/бездіяльності пенсійного органу на виконання рішення суду не надавалася.
Керуючись ст. ст. 249, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали по справі №420/18182/25 відмовити..
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова