П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10984/25
Перша інстанція: суддя Бабенко Д.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 420/10984/25 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Короткий зміст позовних вимог.
У квітні 2025 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 73154796 від 03.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі № 420/15172/23, яке набрало законної сили 03.10.2023, ОСОБА_1 03.11.2023 проведено перерахунок основного розміру пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/7920 від 12.04.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, індексації) і премії. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 становитиме 9555,05 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.11.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 126981,63 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. На переконання представника позивача, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
В подальшому, як вказує представник позивача, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 27.10.2023 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №73154793 за виконавчим листом № 420/15172/23, виданого 05.10.2023. Як вказує представник позивача, облік судових рішень, які набрали законної сили здійснюється Пенсійним фондом України в Реєстрі судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, що наповнюється Головними управління. Виконання судових рішень, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в порядку черговості їх надходження. При цьому, при розподілі коштів на виплату заборгованості за рішеннями судів із пенсійних виплат необхідно забезпечити принцип соціальної справедливості, який полягає у рівномірності доступу громадян до забезпечення певними благами. В даному випадку, відстрочення виплати заборгованості за рішеннями судів за календарною черговістю надходження судових рішень до відповідного органу Фонду покликаний забезпечити вищенаведений принцип.
Разом з тим, у позові зазначено, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Проте, як зазначено у позові, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень, старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Представник позивача, з покликанням на норми ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. На переконання представника позивача, старшим державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону №1404.
Представник відповідача правом на надання відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції не скористався.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06.06.2025 у справі № 420/10984/25 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнив.
Визнати протиправною та скасував постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 73154793 від 03.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнув з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати, в частині стягнення судового збору, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що ч. 2 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а не сплачений судовий збір.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі №420/15172/23, яке набрало законної сили 03.10.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/7920 від 12.04.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, індексації) і премії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум.
05.10.2023 Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №420/15172/23.
В подальшому, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 27.10.2023 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №73154793 з виконання виконавчого листа №420/15172/23 від 05.10.2023 (т.1 а.с.12-зворотній бік).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.11.2023 проведено перерахунок основного розміру пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/7920 від 12.04.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 становить 9555,05 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.11.2023, з урахуванням фактично виплачених сум, склала 126981,63 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (т.1 а.с.15-18).
Про виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в межах повноважень повідомило державного виконавця листом від 07.11.2023 №1500-0505-5/157389 (т.1 а.с.11), у якому зазначено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 по справі №420/15172/23, яке набрало законної сили 03.10.2023, ОСОБА_1 03.11.2023 проведено перерахунок основного розміру пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/7920 від 12.04.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, індексації) і премії (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 становитиме 9555,05 грн (копія перерахунку пенсії додається). Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.11.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 126981,63 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Головне управління у листі від 07.11.2023 №1500-0505-5/157389 зауважує, що Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631. Головному управлінню на 2023 рік передбачено коштів на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, в сумі 22,637 млн. грн. Станом на 07.11.2023 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. На теперішній час бюджет Головного управління, передбачений на 2023 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, вичерпано. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України.
Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2023 в сумі 126981,63 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (копія розрахунку на доплату пенсії додається).
Головне управління ПФУ в Одеській області у листі від 07.11.2023 №1500-0505-5/157389 просило закінчити виконавче провадження по виконавчому листу №420/15172/23, виданому 05.10.2023 Одеським окружним адміністративним судом.
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03.04.2025 у ВП №73154793 виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн на ГУ ПФУ в Одеській області (т.1 а.с.14).
Так, в означеній постанові зазначено, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що вимоги рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано без поважних на те причин. Ураховуючи викладене, керуючись ст.63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», старший державний виконавець постановив накласти штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь держави у розмірі 5100 грн та зобов'язав боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача від 03.04.2025 ВП №73154793 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи акт індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень не досліджено питання наявності чи відсутність відповідного фінансового забезпечення та відповідно наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами. Державним виконавцем не вчинялося жодних дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно відсутності фінансування для виконання рішення суду. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів направлення на адресу відповідача відповідної вимоги або листа державного виконавця з пропозицією надавати пояснення за фактами невиконання рішення, а відразу було винесено оскаржувану постанову, в якій також не надано жодної оцінки діям Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а також не зазначено в чому саме полягає неповажність причин невиконання позивачем рішення суду.
За наведеного суд першої інстанції виснував, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення по даній конкретній справі вжито всіх можливих (конкретних) заходів. Проведення виплати заборгованості за рішенням суду не належить до компетенції відповідача, який водночас не має як повноважень, так і можливості вплинути на Пенсійний фонд України.
Щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на відшкодування судових витрат у повному обсязі, без обмежень, встановлених частиною 2 статті 139 КАС України.
Суд першої інстанції вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час звернення до суду захищало свої порушені права як боржника у виконавчому провадженні ВП 73154793, не здійснювало у спірних правовідносинах жодних публічно-владно управлінських функцій та спір не пов'язаний із виконанням або невиконанням управлінням таких функцій.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірне питання, в контексті розгляду даної справи, в межах доводів апеляційної скарги, стосується правильності висновків суду першої інстанції про наявність підстав стягнення з відповідача судового збору.
Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить з таких міркувань.
Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Отже з системного аналізу вказаних норм вбачається, що визначальним для визначення сторони в якості суб'єкта владних повноважень є здійснення ним у спірних правовідносинах публічно-владно управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень та факти виникнення спору у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 справі №815/4246/17 зазначив, що при зверненні органу влади до суду з позовом до суб'єкта владних повноважень ключовим моментом виступає характер такого звернення, тобто, чи позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (як юридична особа публічного права) (пункт 1 частина 1 статті 19 КАС України), чи з метою встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (як суб'єкт владних повноважень) (пункт 3 частина 1 статті 19 КАС України), чи відповідно до покладених на нього положеннями чинного законодавства обов'язку звернення до суду (як суб'єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій) (п.5 ч.1 ст.19 КАС України).
Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а саме ж «право» на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб'єкта владних повноважень, прирівнюється до його «повноважень», має бути чітко передбачено законом.
Звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою із рішенням відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за захистом своїх порушених прав та інтересів як сторона виконавчого провадження, а не як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Тобто, у цьому спорі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло не як суб'єкт владних повноважень, а як юридична особа до суб'єкта владних повноважень - відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо оскарження постанов старшого державного виконавця цього відділу, винесених в рамках виконавчих проваджень, будучи їх стороною, в межах наданих пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України.
Верховний Суд у вказаній вище постанові дійшов висновку, що цей спір не є «компетенційним» (у значенні пункту 3 частини1 статті 19 КАС України), а подання адміністративного позову не є формою реалізації компетенції органу пенсійного фонду.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє численні посилання апелянта на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду та Верховного Суду, оскільки суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як особа, яка оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень та про застосування положень частини 1 статті 139 КАС України та стягнення з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судового збору.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.
Апеляційний суд зауважує, що в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відтак, в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, суд не надає оцінку не оскарженій частині рішення суду.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 у справі № 420/10984/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик