Справа № 156/888/25
Провадження № 2-а/156/10/25
Рядок статзвіту № 140
02 вересня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Федечко М. О.
з участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в сел. Іваничі адміністративну справу № 156/888/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5225576 від 15.07.2025 року,
учасники процесу:
позивач ОСОБА_1 - не з'явився,
представник відповідача (Головного управління Національної поліції у Львівській області) - не з'явився,
І. Зміст спору
25.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ГУНП у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5225576 від 15.07.2025 року.
В обґрунтування вимог ствердив, що 15.07.2025 року інспектором Шептицького районного ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зайцевим Н.М. відносно нього була винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5225576. Відповідно до постанови ним, нібито, було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Як зазначено в постанові, керуючи транспортним засобом Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_1 по вул. Львівській у м. Шептицький 15.07.2025 о 09:20 год. він порушив п.2.9 ПДР - під час руху користувався засобом зв'язку.
Ствердив, що дійсно 15.07.2025 року він їхав на автомобілі Volkswagen Crafter, номерний знак НОМЕР_2 , який належить громадянину ОСОБА_2 , по вул. Львівській у м. Шептицький, але ПДР не порушував. Близько 09:22 год. його наздогнали та безпідставно зупинили працівники поліції, які одразу почали звинувачувати у вказаному вище правопорушенні, вимагати пред'явити їм документи на автомобіль та посвідчення водія. Також працівники поліції заявили, що у них є доказ даного правопорушення у вигляді відео фіксації, з яким, на його клопотанням, його не ознайомили. Жодних доказів, які свідчать про те, що він вчинив адміністративне правопорушення, працівником поліції надано не було, однак, відразу на місці зупинки було складено оскаржувану постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. Під час розгляду справи працівниками поліції було порушено процесуальну процедуру розгляду справи, так як після роз'яснення його прав працівники поліції відразу видрукували постанову, не надавши йому можливості скористатись правами передбаченими ст.268 КУпАП. Після його зауважень та заявлених клопотань, працівники поліції ніяких аргументованих відповідей йому не надали, а просто сіли у свій службовий автомобіль та втекли, не надавши йому копію постанови про адміністративне правопорушення.
Наголошує, що оскаржувана постанова не містить посилань на жодні докази, які б підтверджували порушення ним правил дорожнього pyxy. Адже в графі 7 «до постанов додаються» відсутні будь які записи.
У зв'язку з наведеним, позивач просить судскасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього pyxy, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EHA № 5225576, винесену 15.07.2025 року інспектором Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зайцевим Н.М. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області не скористався своїм правом та у встановлений строк не подав відзив на позовну заяву.
ІІ. Заяви (клопотання) та пояснення учасників справи.
Позивач в судове засідання призначене на 02.09.2025 року не з'явився, подав 15.08.2025 року заяву про розгляд справи без його участі.
У попередньому судовому засіданні, ОСОБА_1 зазначив, що не згідний з даною постановою, оскільки не порушував правила ПДР. Ствердив, що того дня він дійсно рухався на автомобілі по вул. Львівській в м. Шептицькому, службовий автомобіль поліції їхав за ним. Коли його зупинили, до автомобіля, яким він керував, підійшло двоє поліцейських та ствердили, що він порушив ПДР (розмовляв по телефону керуючи автомобілем). Коли працівники поліції отримали його документи для встановлення особи, їх не було 5 хв., після чого один із працівників поліції ствердив, що починається розгляд справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, зачитав права та повідомив про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Однак працівник поліції його не вислухав, його клопотання про бажання скористатися правовою допомогою не розглянув та не надав копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що працівником поліції було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ГУНП у Львівській області явку свого представника в судове засідання, не забезпечив.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 30.07.2025 року, після усунення недоліків, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ст.ст. 262-263 КАС України за вимогами ст. 286 КАС України з викликом сторін по справі.
Витребувано з Головного управління Національної поліції у Львівській області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5225576. На виконання ухвали суду, матеріали справи на адресу суду не надходили.
У судовому засіданні 13.08.2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку з тим, що строк для подачі відзиву на позов на той час не сплив.
02.09.2025 року учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 15.07.2025 року інспектором Шептицького районного ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зайцевим Н.М. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5225576 на ОСОБА_1 . У постанові зазначено, що ОСОБА_1 15.07.2025 року по вул. Львівській в м. Шептицький під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, чим порушив п.2.9 (д) ПДР (а.с. 6). У графі : "до постанови додаються " будь - які записи відсутні.
16.07.2025 року Шептицьким районним ВП ГУНП у Львівській області було направлено на адресу ОСОБА_1 копію постанови серії ЕНА №5225576 від 15.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 5).
З наявного у матеріалах справи відео, що надане позивачем з місця події встановлено, що ОСОБА_1 працівник поліції повідомляє про його права та про те, що відносно нього буде винесена постанова про вчинення адміністративного правопорушення. Однак, як стверджував позивач в судовому засіданні, він дійсно заявив клопотання про надання правової допомоги та ознайомлення з доказами вчинення ним адміністративного правопорушення. Ігноруючи дані клопотання ОСОБА_1 , зокрема про надання правової допомоги, працівником поліції, одразу ж було винесено постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення. Крім того, зафіксовано, що позивач не отримав для ознайомлення доказів вчинення ним адміністративного правопорушення та копію постанови про накладення адміністративного стягнення. Наявність таких доказів у оскаржувані постанові не вказано та на запит суду такі відповідачем суду надані не були.
V. Застосоване законодавство та висновки суду
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
В силу положень статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до п.2.9.д. ПДР України водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
За змістом ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.77 КАС України).
Згідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Згідно з ч.6 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що 15.07.2025 року інспектором Шептицького районного ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зайцевим Н.М. була складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5225576. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 15.07.2025 року по вул. Львівській в м. Шептицький під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, чим порушив п.2.9 (д) ПДР.
З доказів, що наданих відповідачем (відеозаписів на флеш-носії) судом встановлено, що при розгляді працівником поліції справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, останній повідомив водія про його права та про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.9 (д) ПДР, однак ОСОБА_1 бажав, щоб його ознайомили з зафіксованим правопорушенням та бажав скористатися правовою допомогою. Однак працівник поліції, ігноруючи заявлені клопотання одразу ж виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5225576.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
З аналізу вказаних приписів слідує про наявність у суб'єкта владних повноважень - посадової особи органів Національної поліції, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, законодавчо встановленого обов'язку із забезпечення осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, можливість користування правами, наведеними у статті 268 КУпАП.
Порушення таких прав, зокрема, права на участь захисника або інших прав, передбачених статтею 268 КУпАП, може відбутись у разі подання особою, яка притягається до відповідальності певних клопотань та необґрунтованої відмови у їх задоволенні з боку уповноваженої посадової особи.
Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом, що наданий позивачем, встановлено, що останньому обмежено право для реалізації права скористатись допомогою адвоката, яке попередньо було роз'яснено працівником поліції.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а дійшла висновку, що у випадку невжиття інспектором жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, інспектор порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.05.2020 року по справі №640/16220/16-а, та в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Частиною 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В той же час, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Про це вказує Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Саме до таких висновків дійшов Верховний суд (положення викладено у постанові Верховного суду від 30 травня 2018 року справа №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019р. по справі №357/10134/17, від 11.12.2019р. по справі №761/41786/16-а, від 26.04.2018р. по справі №202/2862/17, від 26.04.2018р. по справі №200/5590/17 - відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5225576 складеної 15.07.2025 року інспектором Шептицького районного ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зайцевим Н.М. про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Крім того, враховуючи правову позицію, викладену 18.03.2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17, у зв'язку з задоволенням позову підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 605,60 грн. (а.с.1).
На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246 КАС України, ст. 1, 2, 7, 9, 22, 23, 122, 245, 247, 251, 254, 258, 268, 280 КУпАП, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5225576 від 15.07.2025 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5225576 від 15.07.2025 року винесену інспектором Шептицького районного ВП ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Зайцевим Назаром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. сплаченого судового збору, згідно квитанції до платіжної інструкції № 0.0.4474538480.1 від 25.07.2025 року.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, адреса: 49000, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3, Львівська область.
Повний текст рішення складено та підписано 02 вересня 2025 року.
Суддя М. О. Федечко