02 вересня 2025 р. Справа № 480/8574/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 по справі № 480/8574/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецька Репродуктивна Аграрна Ініціатива»
до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 задоволено позов ТОВ «Кролевецька Репродуктивна Аграрна Ініціатива» до ГУ ДПС у Сумській області , ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
21.07.2025 на рішення суду ДПС України подала апеляційну скаргу, в якій також заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2025 року визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано ДПС України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог суду, ДПС України подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2025.
В обґрунтування клопотання зазначає, вперше апеляційну скаргу подано вчасно, під час повторного подання апеляційної скарги апелянт діяв у межах розумних строків і без зайвих зволікань. Зауважує, що вживає ряд послідовних заходів для виділення коштів на сплату судового збору з Державного бюджету України.
Суд, перевіривши доводи заявника, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 19.05.2025 в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі.
Апеляційна скарга подана вперше 13.06.2025, тобто з дотриманням строків на апеляційне оскарженні, яка в зв'язку з несплатою судового збору ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 повернуто апелянту, копію якої отримано 15.07.2025 о 20:16 (згідно довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
21.07.2025 Державна податкова служба України повторно подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як на поважність обставин пропуску строку апелянт посилається на те, що первісне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а повторне подання апеляційної скарги відбулось впродовж розумного строку, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним.
Це обґрунтовується змістом ч.8 ст.169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Як вбачається з матеріалів справи вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 27.06.2025 про необхідність усунути недоліки апеляційної скарги та привести її у відповідність до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме сплатити судовий збір у належному розмірі скаржником виконані не були, що слугувало підставою для її повернення. Ці ж недоліки не усунуті апелянтом і при повторному зверненні з апеляційною скаргою 21.07.2025.
Доказів сплати судового збору не надано суду.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, передбачених ст.296 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовим рішенням, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, передбачених ст. 296 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовим рішенням, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Однак, у цій справі з моменту прийняття рішення суду першої інстанції до моменту повторного звернення минуло майже 4 місяці, однак, подана повторно апеляційна скарга також не відповідає вимогам КАС України.
Щодо посилання скаржника на відсутність фінансування для сплати судового збору, колегія суддів вказує, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
В свою чергу, належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі Завалій та інші проти України.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій щодо оплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності оскарження судового рішення у даній справі, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідних дій щодо сплати судового збору у період з 19.05.2025 (день прийняття рішення по справі) по 21.07.2025 (по день повторного подання апеляційної скарги).
Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Суд вказує, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Суд зазначає, що вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Також суд враховує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.
На момент постановлення ухвали, апелянтом не виконано вимоги суду та не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме наведення поважних підстав пропуску строку та оплати судового збору.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви апелянта про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 по справі № 480/8574/24 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2025по справі № 480/8574/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецька Репродуктивна Аграрна Ініціатива» до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц