02 вересня 2025 р.Справа № 520/11926/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/11926/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 подано до Харківського окружного адміністративного суду заяви в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №520/11926/22 із зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахованої суми пенсії у розмірі 362 614, 15 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 заяви позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №520/11926/22 про відмову у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 КАС України у справі №520/11926/22. Прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 КАС України у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції. Зазначає про не врахування судом першої інстанції того, що ч. 3 ст. 378 КАС України доповнено абзацом 2 згідно із Законом № 4094-ІХ від 21.11.2024, відповідно до якого невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 4 цієї статті, його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі № 520/11926/22 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 01.12.2019, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 100/34502, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністарства внутрішніх справ України по Харківській області» від 28.10.2022 року № 33/41-5836.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 100/34502, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністарства внутрішніх справ України по Харківській області» від 28.10.2022 року № 33/41-5836.
Ухвалою суду від 25.05.2023 року виправлено описку, допущену в абзаці третьому резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі № 520/11926/22, а саме зазначивши вірно "зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01.12.2019 та виплату ОСОБА_1 пенсії", замість невірно зазначеного "зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 та виплату ОСОБА_1 пенсії".
Судове рішення набрало законної сили 20.02.2023.
Відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі № 520/11926/22 до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу не виконано.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником взагалі не надано доказів, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі № 520/11926/22 відповідачем не виконано чи не буде виконане.
Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/11926/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01.12.2019 року та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з грошового забезпечення, визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення № 100/34502, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 28.10.2022 року № 33/41-5836.
На виконання судового рішення, ГУ ПФУ в Харківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, нараховано позивачу доплату до пенсії за період з 01.12.2019 по 01.05.2023 у розмірі 362 614, 15 грн, проте не проведено її виплату з підстав відсутності коштів.
Суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано доказів, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/11926/22 відповідачем не буде виконане.
Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення, застосував ст. 378 КАС України, в редакції, що втратила чинність на момент подання заяви позивачем.
Вказане призвело до неврахування судом першої інстанції, що чинна редакція ст. 378 КАС України включає самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі № 520/11926/22 стосувався перерахунку та виплати пенсії позивачу в належному розмірі.
Як наслідок, суд першої інстанції мав встановити чи виконано судове рішення у цій справі та у випадку його невиконання дослідити, протягом якого строку з дня набрання законної сили судовим рішенням останнє не виконується.
Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 520/11926/22 (20.02.2023) до часу вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення як в суді першої, так і апеляційної інстанції (серпень-вересень 2025 р.) заборгованість з перерахованої позивачу пенсії в розмірі 362 614, 15 грн залишається не виплаченою.
ГУ ПФУ в Харківській області в суді першої інстанції вказувало, що нарахована позивачу заборгованість з пенсії внесена до Реєстру судових рішень та буде виплачена після виділення коштів на вказану мету з Державного бюджету України.
Разом з тим, відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції жодних доказів, що свідчили б про вжиття ним заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості.
Враховуючи, що судове рішення не виконується відповідачем більше одного року, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі.
Натомість, суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви позивача.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 520/11926/22 скасувати.
Ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/11926/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахованої різниці в пенсії за період з 01.12.2019 по 01.05.2023 у розмірі 362 614 (триста шістдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн 15 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 02.09.2025 року