02 вересня 2025 року справа №200/533/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Молочна І.С.), складене у повному обсязі 27 лютого 2025 року у справі № 200/533/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не застосування належного розміру середнього заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням належного середнього заробітку для обчислення пенсії - 13559,41 грн., з 08 листопада 2024 року (з моменту проведення перерахунку).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення з 21 жовтня 2024 року перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 21 жовтня 2024 року відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що з 05 березня 2024 року позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки 2021-2023.
Крім того, відповідач зазначив, що при перевірці ЕПС позивача встановлено, що при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком не вірно обчислений пільговий стаж за період знаходження на інвалідності від трудового каліцтва. Для попередження зростання переплати електронну пенсійну справу позивача з 01 листопада 2024 року приведено у відповідність до діючого законодавства, а саме поновлено виплату пенсії по інвалідності за матеріалами електронної пенсійної справи із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки 2014-2016. Станом на 01 листопада 2024 року показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача становить 7994,47.
Зазначено, що управління діяло відповідно до норм і положень діючого законодавства в межах своїх повноважень.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Позивач отримував пенсію по інвалідності з 17 січня 2006 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.
05 березня 2024 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії.
Відповідно протокольного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Добропілля) №914220152302 від 19 березня 2024 року про перерахунок пенсії з 05 березня 2024 року позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 05 березня 2024 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.
Судом по адміністративній справі №200/2447/24 встановлено, що 05.03.2024 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, призначену відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з довідки про стаж, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди інвалідності: з 16.02.2006 по 05.03.2024.
Також, з матеріалів справи вбачається, зокрема, що після отримання травми, позивач продовжив працювати за посадами: з 16.02.2006 по 01.03.2012 переведений охоронником, направлений контрольно-постової служби; з 01.03.2012 по 06.04.2012 переведений учнем машиніста насосних установок, направлений до дільниці РЗО; з 07.04.2012 по 01.07.2012 переведений машиністом насосних установок 2 розряду, направлений до дільниці РЗО; з 02.07.2012 по 09.12.2012 переведений машиністом насосних установок 2 розряду направлений до дільниці ЗФ; з 10.12.2012 направлений на курси електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування з відривом від виробництва; з 22.02.2013 переведений учнем ел. слюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування для проходження виробничої практики; - з 09.04.2013 переведений учнем ел. слюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування на час виробничої практики; - з 01.02.2014 по 25.01.2021 переведений машиністом насосних установок 3 розряду. - з 26.01.2021 прийнятий за переведенням машиністом насосних установок 3 розряду.
Згідно виписки із акта огляду МСЕК від 17.01.2007 № 081801 позивач пройшов первинний огляд. З 17.01.2006 позивачу призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №200/2447/24, яке набрало законної сили 21 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено, зокрема,
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обчислити ОСОБА_1 з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 період інвалідності: з 16.02.2006 по 05.03.2024.
Відповідно протокольного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Добропілля) №914220152302 від 25 жовтня 2024 року про перерахунок пенсії з підстави «приведення у відповідність» з 01 листопада 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача по інвалідності.
З 01 листопада 2024 року пенсію позивача по інвалідності розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.
28 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№0500-0309-9/104558 «Щодо перегляду рішення про перерахунок пенсій ОСОБА_1 » звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому зазначило наступне.
«Із заявою від 05 березня 2024 року про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заяву із наданими документами опрацьовано спеціалістами з пенсій СП - ОСОБА_2 (Чернигівська область, U25405-PP5), ГСП - ОСОБА_3 (Житомірська область, U06001-R17).
Пенсію за віком ОСОБА_1 призначено з 05 березня 2024 року відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058) з урахуванням страхового стажу 40 років 08 місяців 11 днів, в тому числі на пільгових умовах 10 років 0 місяців 25 днів.
При опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 не вірно обчислений пільговий стаж за період знаходження на інвалідності від трудового каліцтва.
Для попередження зростання переплати особовий рахунок ОСОБА_1 приведений у відповідність до діючого законодавства.
З урахуванням вищезазначеного, просимо переглянути пенсійну справу ОСОБА_1 та винести рішення про відмову.».
31 жовтня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом вих.№0600-0307-9/137963 «Щодо перегляду рішення про перерахунок пенсій ОСОБА_1 » звернулось до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому зазначило наступне.
«Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянуто скерований Вами лист №0500-0309-9/104558 від 28 жовтня 2024 року щодо перегляду рішення про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Заява ОСОБА_1 від 05 березня 2024 року опрацьована за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів СП ОСОБА_2 (U25405-PP5) та ГСП ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ).
Із зауваженнями, викладеними в листі, погоджуємося.
Оскільки, технологічний функціонал ППВП не дозволяє повторно повернутись до розгляду заяви спеціалістом, який візував перерахунок пенсії, просимо самостійно опрацювати пенсійну справу відповідно до вимог чинного законодавства.».
Відповідно протокольного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Добропілля) №914220152302 від 08 листопада 2024 року про перерахунок пенсії згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №200/2447/24 з 21 жовтня 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача за віком.
З 21 жовтня 2024 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем.
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся із цим позовом до суду.
Доказів звернення позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявами щодо перерахунку розміру пенсії за віком, призначеної з 05 березня 2024 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», матеріали справи не містять.
Отже, спірним питанням у справі є бездіяльність відповідача щодо не застосування належного розміру середнього заробітку для обчислення пенсії позивача, та наявність законних підстав для застосування середнього заробітку для обчислення пенсії - 13559,41 грн., з 08 листопада 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно із частиною другою статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із пунктом 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Після призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 січня 2006 року позивач продовжив працювати.
З 05 березня 2024 року позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, призначену відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Тобто, після призначення з 17 січня 2006 року пенсії по інвалідності позивач продовжив працювати та з 05 березня 2024 року його переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при цьому, зазначену пенсію позивачу було розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, що не є спірним питанням у справі.
Проте, відповідно протокольного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Добропілля) №914220152302 від 25 жовтня 2024 року про перерахунок пенсії з підстави «приведення у відповідність» з 01 листопада 2024 року здійснено перерахунок пенсії позивача по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Водночас, як вбачається з протокольного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Дружківка) №914220152302 від 08 листопада 2024 року про перерахунок пенсії, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №200/2447/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 21 жовтня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Відтак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б могли слугувати законною та обґрунтованою підставою для перерахунку пенсії позивача за віком з 21 жовтня 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Наведе свідчить про те, що така поведінка держави в особі її компетентних органів по відношенню до пенсіонерів, які є громадянами України, не відповідає принципам «правової визначеності» та «належного врядування», оскільки в пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжував працювати після призначення йому пенсії по інвалідності у 2006 році, та пенсію за віком з 05 березня 2024 року позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки - за 2021-2023 роки, саме з дати перерахунку його пенсії за віком на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі №200/2447/24 - з 21 жовтня 2024 року, а не з 08 листопада 2024 року, як помилково визначив представник позивача.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення з 21 жовтня 2024 року перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 21 жовтня 2024 року відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, суд апеляційної інстанції погодує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 200/533/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 вересня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць